Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Речичани)

**Церква Успіння Пресвятої Богородиці**
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
	49°49′47″ пн. ш. 23°35′37″ сх. д. / 49.82985250° пн. ш. 23.59383417° сх. д.Координати: 49°49′47″ пн. ш. 23°35′37″ сх. д. / 49.82985250° пн. ш. 23.59383417° сх. д.
Статус	чинна
Країна	Україна
Розташування	Речичани; Львівський район; Львівська область
Конфесія	ПЦУ / УГКЦ
Єпархія	Львівсько-Сокальська єпархія; Стрийська єпархія
Тип будівлі	церква
Архітектор	Василь Нагірний
Будівник	Владислав Ланцуцький
Матеріал	цегла, бляха
Побудовано на кошти	громади
Будівництво	1900
Настоятель	протоієрей Іван Денькович (ПЦУ)
	Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Речичани) (Україна) Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Речичани) (Львівська область)

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Успіння Пресвятої Богородиці.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці — чинна парафіяльна мурована церква на честь Успіння Богородиці у селі Речичани Львівського району Львівщини. У церкві відбуваються почергові богослужіння парафій ПЦУ та УГКЦ. Православна парафія належить до Городоцького деканату Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ^[1], греко-католицька парафія належить до Стрийської єпархії УГКЦ. Престольне свято — 15 серпня (Успіння Богородиці).

Розташування

Церква розташована при дорозі у центрі села Речичани.

Історія

Перша згадка про церкву в селі Речичани датується 1578 роком. У 1762 році церква отримала привілей від графа Юзефа Мацея Шембека. 1878 року будівлю реставрували, підмурували та помалювали всередині. В інвентарі церкви, складеному в червні 1882 року, зазначено, що церква коштувала 100 злотих, дзвіниця — 42 злотих, а дзвони — 100 злотих. У 1888 році церква згоріла.

У 1890 році було замовлено проєкт нової триверхої церкви у відомого українського архітектора Василя Нагірного. Церкву збудували у 1900 році, але будівництво виявилося занадто дорогим для громади, тому проєкт змінили з трьохверхої на одноверху споруду. Збудував церкву, за чотирьох місяців, зодчий Владислав Ланцуцький з Синяви. Церкву посвячено 7 жовтня 1900 року греко-католицьким єпископом Костянтином Чеховичем.

У 1898 році громада встановила новий кам'яний хрест Свободи, з нагоди святкування 50-річчя правління австрійського цісаря, замінивши старий дерев'яний. У 1950-х роках, під тиском комуністичної окупаційної влади, хрест було перенесено на цвинтар^[2].

1930 та 1938 року, при пароху о. Федевичу, громада придбала нові дзвони. Парохом у селі був о. Івана Кормоша, батько Теофіла Кормоша^[3]. По Другій світовій війні церква була весь час чинна.

У церкві Успіння Богородиці збереглися богослужебні книги: «Тріодь цвітна» видана у Львові 1746 року, «Тріодь пісна» 1753 року, «Апостол» 1772 року^[4]. Також є запрестольна ікона «Богородиця з дитям на хмарах в оточенні ангелів» пензля українського маляра Стефана Томасевича (підпис «1905 р. С. І. Томасевич»).

Перехід з УПЦ МП до ПЦУ

25 березня 2022 року відбулись збори релігійної громади, на яких парафіяни проголосували за вихід з УПЦ Московського патріархату та перехід до Православної церкви України^[5]. Митрополит Львівський та Сокальський Димитрій (Рудюк) прийняв парафію до складу Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ.

Архітектура

Церква муровна,одноверха, хрещата в плані. Нава завершується великою восьмибічною банею з ліхтарем та маківкою. До гранчастої в плані апсиди вівтаря прибудовано невеликий приділ з дверями. Головні двері у бабинці, накриті невеликим дашком.

Дерев'яна двоярусна, стовпова у пані, дзвіниця, з нахиленими досередини стінами та пірамідальним наметовим дахом, знаходиться на захід від церкви. На надпоріжнику дверей дзвіниці вирізьблені дати: «АΨГІ» (1714) та «АЦЗ» (1907). Перша дата це, мабуть, час побудови дзвіниці, а друга — час її реставрації.

Література

Василь Слободян. Церкви України. Перемиська єпархія. — НТШ. — Львів : Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, 1998. — 440 с. — ISBN 966-02-0362-4.
Василь Лаба. Історія села Речичани до 1939 р.
Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 146 Галицьке намісництво, опис 20, справа № 1285, 1302.
Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 159 Галицька фінансова прокуратура, опис 9, справа № 1723.

Примітки

↑ Парафія з села Речичани на Львівщині перейшла з Московського патріархату в ПЦУ. «Духовна велич Львова»
↑ Ірина Франків Історико-культурні ресурси сіл Городоцького району. Історико-культурні пам'ятки Прикарпаття та Карпат – важливі об'єкти в розвитку туризму. Збірник матеріалів IV Регіональної науково-практичної конференції (Львів, 24-25 квітня 2014 р.)
↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня».- Львів: «Тріада плюс», 2010. 228 с., іл. с.141
↑ Архітектура і архітектори Галичини кінця XIX – початку XX ст.
↑ На Львівщині дві громади вийшли з Моспатріархату. Релігійно-інформаційна служба України

Посилання

Речичани. Церква Успіння «Прадідівська слава»

Це незавершена стаття про церковну будівлю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Парафія з села Речичани на Львівщині перейшла з Московського патріархату в ПЦУ. «Духовна велич Львова»

[2] Ірина Франків Історико-культурні ресурси сіл Городоцького району. Історико-культурні пам'ятки Прикарпаття та Карпат – важливі об'єкти в розвитку туризму. Збірник матеріалів IV Регіональної науково-практичної конференції (Львів, 24-25 квітня 2014 р.)

[3] Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня».- Львів: «Тріада плюс», 2010. 228 с., іл. с.141

[4] Архітектура і архітектори Галичини кінця XIX – початку XX ст.

[5] На Львівщині дві громади вийшли з Моспатріархату. Релігійно-інформаційна служба України

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]