Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Козова)

Церква Успіння Пресвятої Богородиці — найстаріший донині збережений храм у містечку Козова, райцентрі Тернопільської області.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Козова)
Успенська церква
49°25′55″ пн. ш. 25°9′34″ сх. д. / 49.43194° пн. ш. 25.15944° сх. д. / 49.43194; 25.15944
Тип спорудицерква
РозташуванняУкраїна Україна, Тернопільська область, смт Козова
ХудожникТеофіл Копистинський
Кінець будівництва1885
Стильнеокласицизм
НалежністьУГКЦ
Адреса47600 Тернопільська обл; смт. Козова; вул. Б. Хмельницького, 8.
Вебсайтugcc.kozova.net
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Козова). Карта розташування: Україна
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Козова)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Козова) (Україна)
Мапа
CMNS: Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Церква належить парафії Успіння Пресвятої Богородиці Козівського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ.

До парафії належить близько 3000 вірних. Церква має відпуст на свято Петра і Павла.

Історія

ред.

Перша відома пряма згадка про храм Успіння Пресвятої Богородиці в Козові походить з 1680 року в першому реєстрі Катедратика владики Шумлянського, який зберігається у Національному музеї у Львові. Перша опосередкована згадка — 1609 рік. Також, про парафію згадує документ 1700 р. список храмів Галичини, які прийняли Унію за єпископа Йосифа Шумлянського.

Теперішній храм збудований у 1885 році. Посвячував митрополит Сильвестр (Сембратович) у 1894 році.

Перші розписи храму зробив відомий художник Теофіл Копистинський. 2015 року у вікнах храму встановили вітражі із зображеннями блаженного єпископа Никити Будки та слуги Божого ієрея Андрія Бандери[1].

До 1990 року до парафії належали вірні навколишніх сіл Теофіпілка, Геленків та Вікторівка.

Парохи

ред.
Ім'я та прізвище священика,
посада
Роки
життя
Рік
свячення
Прибув
на парафію
Вибув
з парафії
1 о. Яків Дидицький, протопресвітер Козівський
?–1757
1709
1709
1757
2 о. Стефан Дидицький, парох
1707–?
1750
1750
?
3 о. Василь Літинський, парох
1788–1878
1818
1839
1878
4 о. Петро Літинський, сотрудник
1852–1922
1876
1876
1877
5 о. Августин Дольницький, сотрудник
1822–1899
1848
1848
1851
6 о. Николай Семинович, сотрудник
1868–?
1869
?
?
7 о. Юстин Залуський, сотрудник
1844-1889
1869
1869
1870
8 о. Кирило Лукасевич, сотрудник
1845–1912
1869
1869
1871
9 о. Павло Свистун, декан, крилошанин, радник
1842–1919
1867
1878
1919
10 о. Николай Іванчук, сотрудник
1881–?
1905
1914
1920
11 о. Семен Іванчук, крилошанин, капелан в І світову
1887–1961
1912
1920
1936
12 о. Євген Мацелюх, адміністратор, вояк УГА
1893–1941
1920
1939
1941
13 о. Теофіл Бемко, адміністратор, магістр, активний підпільний священик
1902–1982
1941
1943
?
14 о. Іван Чарторийський, ісповідник віри, швагро о. Андрія Бандери
1875–1952
1903
1936
1952
15 о. Йосип Гроховський, УГКЦ, прийняв РПЦ
1904–1950-ті
1933
1946
1950-ті
16 о. Володимир Микорин, УГКЦ, прийняв РПЦ
1908–?
1970
1980
?
17 о. Іван Пилипишин, РПЦ, єпископ УАПЦ, митрополит Чернівецький Варлаам УПЦ КП, архімандрит Василій в УПЦ МП
нар. 1946
1973
1980
1986
18 о. Богдан Скасків, РПЦ, УАПЦ
нар. 1953
1984
1987
1990
19 о. Василь (Семенюк), нині митрополит Тернопільсько-Зборівський
нар. 1949
1974
1990
1990
20 о. Дмитро Долішняк, митрат, декан
1948–2004
1986
1990
2004
21 о. Євген Бойко, РПЦ, парох і декан УГКЦ
нар. 1964
1990
2004
2007
22 о. Михайло Забанджала, сотрудник, парох з 2007
нар. 1979
2003
2003
донині
23 о. Василь Баглей, сотрудник
нар. 1981
2007
2012
2022
24 о. Віталій Олійник, сотрудник нар. 1990 2019 2022

Спільноти при церкві

ред.

При церкві є спільноти:

Примітки

ред.

Посилання

ред.