Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Ворохта)

Це́рква Різдва́ Пресвято́ї Богоро́диці — дерев'яна церква, яка знаходиться у смт Ворохта, Івано-Франківської області. Розташована у північній частині селища, на вершині пагорба, вона є своєрідною візитівкою Ворохти й унікальним одним із найдавніших храмів Гуцульщини.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
48°16′57″ пн. ш. 24°33′45″ сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Івано-Франківська область, Ворохта
Належність	УГКЦ
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Адреса	вул. Олекси Довбуша,1 смт Ворохта
Епонім	Різдво Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Ворохта) (Україна)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Архітектура

Саме ця ворохтянська церква, цілісно дерев'яна і по-справжньому «гуцульська», вважається найдосконалішою за формою та архітектурними пропорціями. Будівля храму, що характерно для гуцульської школи — хрещата в плані, із одним центрально розташованим верхом. Чотири зруби (бабинець, вівтар і два бічні рамена), які прилягають до просторого, високого й добре освітленого четверика нави, помітно поступаються йому за висотою й мають прямокутну, витягнуту в поздовжньому напрямку форму. Майже рівновеликі рамена просторового хреста є меншими за висотою від центрального зрубу і завершуються двосхилими дахами з фронтонами та невеличкими маківками з хрестами над причілками. Завдяки художніми засобам, досконалому співвідношенню пропорцій, вдалому розташуванню та підвищеній кам'яній основі — внутрішній простір церкви, при більш ніж скромних розмірах, вражає своєю висотною урочистістю, особливо у порівнянні із собі подібними присадкуватими будівлями церков. Піддашшя храму, кріплене на фігурних кронштейнах — наче парасолька, візуально створює гармонійний перехід від землі до вертикальних стін та завершення будівлі. Стіни похилені до середини ще раз підтверджують історичну старовину храму.

В інтер'єрі церкви Різдва Богородиці збереглися настінні розписи XIX ст. У дзвіниці досі діє невеличкий музей. А от богослужіння у храмі, у часи незалежності, відродилося завдяки монахам Студитського Уставу (УГКЦ) із с. Дора.

Історія

Історія створення святині суперечлива й неоднозначна, оскільки одні історики датують споруду XVIII ст., інші ж 1615 р. Проте переважна більшість згадок сходяться у твердженні, що церкву побудовано у с. Яблуниця, а вже згодом у 1780 р. перенесено до Ворохти на місце над новим цвинтарем. Незважаючи на понад двохсотлітню історію храму (зокрема професійну реставрацію 1979 р.) його первісна композиція збереглася незмінною й донині. Це один із найвеличніших храмів, хоча і найменший за розмірами серед типових гуцульських будівель. У давнину, по традиції, навколо церкви Різдва Богородиці був цвинтар, вхід на який франкований двома величезними каменями. Існує думка, що це так звані «менгіри» — своєрідна ритуальна огорожа, камені, якими здавна позначали священні місця.

В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 235).

Світлини

• 
  Центральній вхід до церкви
• 
  Церковний музей
• 
  Загальний вигляд

Посилання

• Церква Різдва Богородиці у Ворохті [Архівовано 26 січня 2020 у Wayback Machine.]
• Церква Різдва Пресвятої Богородиці та дзвіниця XVIII ст. [Архівовано 26 січня 2020 у Wayback Machine.]
• Замки та храми України [Архівовано 26 січня 2020 у Wayback Machine.]

Джерела

• Слободян В. Шедеври української сакральної дерев’яної архітектури. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 53.
• Флис Світлана. Оберіг для поколінь ворохтян. — Гуцульський калєндар. — 2020. — С.50-52.