Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Гримайлів)

парафія і храм ПЦУ та УГКЦ у Гримайлові Тернопільської области України

Церква Покрови Пресвятої Богородиці в Гримайлові — парафія і храм греко-католицької та православної громад у смт Гримайлів Чортківського району Тернопільської области. Пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний номер 1862)[1].

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Гримайлів)

Тип церква
Країна  Україна
Розташування Гримайлів
Конфесія ПЦУ, УГКЦ
Будівництво 1806

CMNS: Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Історія церкви ред.

Перша згадка про Гримайлів датується 1600 роком. У селі на той час було дві церкви. Перша — Святої Параскеви, парохом якої в 1759 році був о. Степан Здирко. Друга — дерев'яна, Покрови Пресвятої Богородиці. Парохом в 1759 році був о. Михайло Рудковський. У 1804 році цей храм згорів, на тому ж місці збудували новий, кам'яний. Будівельні роботи завершили в 1806 році. Ще пізніше добудували притвор.

Під час Першої світової війни храм був частково зруйнований, пізніше в 1920 році його відновили за пожертви парафіян.

У 1928 році стіни храму в старовізантійському стилі розписав професор Павло Ковжун. У 1946 році парафія і церква перейшли в підпорядкування РПЦ.

У 1991 році громада селища конфесійно поділилася на парафію УГКЦ і парафією УАПЦ, яка нині належить до ПЦУ. Відповідно до рішення суду нині в храмі відбуваються почергові богослужіння греко-католицької і православної громад.

У 1992 році відбулася Свята Місія, яку провів владика УГКЦ Михаїл Гринчишин.

У 2004 році храм наново розписали тернопільські художники: святилище і притвор — Василь Митрога, храм вірних — Михайло Дирбавка. 10 жовтня 2004 року храм освятили священики двох парафій Валерій Пашко і Степан Боднар. У 2012 році було відремонтовано дах храму і замінено його металеве покриття.

При греко-католицькій парафії діють: братство «Матері Божої Неустанної Помочі», спільноти «Матері в молитві», «Сім'ї Найсвятішого Серця Ісусового», УМХ, Вівтарна дружина.

Парохи ред.

УГКЦ
  • о. Олександр Ганкевич (1882—1892),
  • о. Євген Купчинський (1892—1896),
  • о. Корнелій Малишевський (1896—1918),
  • о. Мисаїл Гайдукевич (1918—1924),
  • о. Петро Процик (1924—1939),
  • о. Іван Козій (1991—1996),
  • о. Степан Боднар (з 1996).
ПЦУ
  • о. Михайло Рудковський,
  • о. Андрій Бойко,
  • оо. Боднар та Валерій Пашко,
  • о. Валерій Пашко.

Примітки ред.

Джерела ред.