Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (Теляж)
Цéрква Ввéдення в хрáм Пресвятóї Богорóдиці - пам'ятка української народної дерев'яної архітектури, греко-католицький храм у селі Теляж споруджений у 1883 році[1]. Церква названа на честь одного із дванадесятних свят - Введення в храм Пресвятої Богородиці. Парафія належить до Сокальсько-Жовківської єпархії Львівської митрополії Української греко-католицької церкви[1].
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці | |
---|---|
Помилка Lua у Модуль:Coordinates у рядку 266: bad argument #1 to 'abs' (number expected, got nil). | |
Тип споруди | християнський храм |
Розташування | Україна |
Архітектор | Ретьман |
Початок будівництва | 1883 |
Будівельна система | деревина |
Належність | УГКЦ |
Єпархія | Сокальсько-Жовківська |
Адреса | 80015, Львівська обл., Шептицький район, село Теляж, вул. Ланковецька 64-А |
Епонім | Введення в храм Пресвятої Богородиці |
Історія
ред.Існуюча дерев'яна церква збудована на місці давнішої, теж дерев'яної, святині, яка була зведена до 1830-ого року. Стара церква згоріла під час пожежі у 1874 році. Вже через 9 років в селі постав новий храм збудований за проектом архітектора Ретьмана, який впав з церкви під час будівництва і загинув. Парафія Теляжа до 1930-ого року була дочірньою парафією села Ульвівок. Кількість українців-греко-католиків у різні роки становила:
• у 1840 - 521 особа;
• у 1859 - 483 особи;
• у 1879 - 552 особи;
• у 1899 - 542 особи;
• у 1926 - 940 осіб;
• У 1938 - 835 осіб.[2]
У 1946 році всіх жителів села депортували в УРСР, так як село опинилося на території Польщі. Тоді діяльність храму була призупинена, але вже в 1952 році під час проведення владою Польщі і СРСР "Акції-51", сюди знову повернулися українці. У 1956 році радянська влада закрила церкву і перетворила її на колгоспний склад. У 1989 році жителі села почали реставрацію храму: добудова центрального купола, відновлення розібраного під час закриття церкви іконостасу і т. д.
Внутрішній розпис стін до того часу не зберігся, тож церква була наново розписана майстрами з Києва. Настоятелем храму був призначений о. Орест Рубель. Зараз парафіяльна церква залишається духовним і культурним осередком сільської громади.[3]
Опис
ред.Будівля тризрубна, триверха. До вівтаря гранчастої форми традиційно прибудовані ризниці. Бабинець від заходу має рівноширокий присінок. Храм оточений піддашшям, яке опирається на випусти вінців зрубів. Стіни будівлі повністю шальовані фарбованими дошками. Церкву завершують три світлові восьмерики поставлені на четверики надопасання і накриті банями з ліхтарями та маківками. Також на території церкви знаходиться мурована ширмова дзвіниця на 3 дзвони.[3]
Настоятелі
ред.•1828-1888 - о. Іван Ковшевич;
•1872-1914 - о. Михайло Ковшевич(декан Варязький 1897-1906)
•01.11.1911-31.12.1911 - о. Ігнатій Заяць;
•1911-1912 - о. Андрій Пузир;
•01.01.1912-1914 - о. Роман Решетило;
•1914-1917 - о. Юрій Ковшевич;
•1917-1931 - о. Михайло Карп'як;
•1932-1936 - о. Микола Волошин;
•1936-07.1942 - о. Іван Філяс;
•01.09.1942-10.08.1944 - о. Юрій Менцінський;
04.1946-05.1946 - о. Юліян Прокопів (емігрував до Франції);
•1989-1991 - о. Ярослав Кащук;
•1991-дотепер - о. Орест Рубель.[2]
Галерея
ред.-
Загальний вигляд церкви із дзвіницею
-
Дзвіниця
-
Рік будівництва ҂аѿпг (1883) вирізьблений над входом
-
Старовинна позолочена плащаниця
-
Євангеліє 1743 року
Примітки
ред.- ↑ а б Інтерактивна карта Української Греко-Католицької Церкви. Інтерактивна карта Української Греко-Католицької Церкви (укр.). Процитовано 27 вересня 2022.
- ↑ а б Vìstnik˝ Eparhìï Peremiskoï. 1914, R. 24, nr 1-15. Nakładom˝ Ep. gr. kat. Konsistorìi. 1914.
- ↑ а б Instytut ukraïnoznavstva im. I. Kryp'i︠a︡kevycha, Vasylʹ (1998). T︠S︡erkvy Ukraïny : Peremysʹka i︠e︡parkhii︠a︡. Lʹviv: In-t ukraïnoznavstva imeni I. Krypʹi︠a︡kevycha Nat︠s︡ionalʹnoï akademiï nauk Ukraïny. ISBN 966-02-0362-4. OCLC 41051607.
Джерела
ред.- Слободян. В. Церкви України. Перемиська єпархія. Львів, 1998, 863 с., ISBN 966-02-0362-4
- Колтун М. Сокальсько-Жовківська єпархія: життя і служіння. Жовква, 2010