Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (Монастириська)

парафія і храм УГКЦ у Монастириськах Тернопільської области України

Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці в Монастириськах — парафія і храм греко-католицької громади Монастириського деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в місті Монастириська Чортківського району Тернопільської области.

Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (Монастириська)

Типцерква
Країна Україна
РозташуванняМонастириська
КонфесіяУГКЦ
Будівництво1871

CMNS: Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 2075)[1].

Історія церкви

ред.

Згадка про першу церкву на Фільварках (пізніше називалося с. Підгородне, приєднане до Монастириська) сягає 1498 року. Того року турецько-татарські орди дійшли до Монастириська. На своєму шляху вони спустошували і палили все, згоріла й церква. На тому місці парафіяни збудували нову, яка існувала до 1698 року, доки польське військо І Речі Посполитої, щоб помститися населенню за підтримку гетьмана Петра Дорошенка, знову спалило її.

Відомо, що церкву, яка стоїть нині, збудував останній парох Фільварок у 1871 році, а освятили її в 1873 році. Вона діяла до 1960 року. Того ж року церкву закрила радянська влада, а приміщення храму використовували як зерносховище. На той час більшість парафіян відвідували діючу міську церкву Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Решта віруючих перейшла в підпілля УГКЦ.

Весною 1990 року, після отримання дозволу на використання храму для богослужінь, почалася його відбудова та ремонт.

Першу Службу Божу і освячення церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці було проведено 10 жовтня 1991 року. Освячення здійснив ректор Івано-Франківського теологічно-катехитичного інституту єпископ Іриней Білик.

У 1997 році було виготовлено та встановлено іконостас, автором якого є В. Надворський. Розпис ікони виконав художник з Коропця 3. Садівський. У 1998 році вимурувало дзвіницю. У травні — листопаді 2011 року було проведено капітальний ремонт внутрішнього оздоблення храму: стіни обшили плитами ДСП, пофарбували, прикрасили орнаментом, написали нові образи (автор — 3. Садівський), добудували сповідальню.

У лютому 2008 року на колективних зборах парафіяни відмовилися від частини своїх паїв, передали будинок, який служив конторою колгоспу, у власність церкви під проборство.

До 1946 року парафія і храм належали УГКЦ. У 1946—1960 роках — РПЦ. 3 1990 року — знову в лоні УГКЦ.

При парафії діють: братство «Апостольство Доброї Смерті», Парафіяльне братство.

Парохи

ред.
  • о. Павло Василик,
  • о. Василь Семенюк,
  • о. Григорій і Микола Сімкайли,
  • о. Лев Сіменович (1860—1894),
  • о. Захарій Подляшецький (1894—1919),
  • о. А. Білінський (1919—1942),
  • о. Володимир Ржевськнй (1942—1947),
  • о. Костянтин Висоцькнй (1947—1955),
  • о. Нагірняк (1955—1958),
  • о. Володимир Білінський (1958—1978),
  • о. Іван Ворончак (1978—1979),
  • о. Дем'ян Михайлишин (1979—1992),
  • о. Петро Савіцький (1992—1994),
  • о. Ярослав Пилипів (1994—1997),
  • о. Іван Савіцький (з 14 вересня 1997).

Примітки

ред.

Джерела

ред.