Церква Святого Архангела Михайла (Буковець)
Церква Святого Архангела Михайла — дерев'яна церква, яка знаходиться у селі Буковець, Міжгірського району, Закарпатської області.
| Церква Святого Архангела Михайла | |
|---|---|
.jpg) | |
| 48°37′31″ пн. ш. 23°21′25″ сх. д. / 48.62546920002777284° пн. ш. 23.35702890002777821° сх. д.Координати: 48°37′31″ пн. ш. 23°21′25″ сх. д. / 48.62546920002777284° пн. ш. 23.35702890002777821° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Місто | Закарпатська область |
| Тип | церква |
| Тип будівлі | церква |
| Матеріал | деревина |
| Стиль | дерев'яна архітектура |
| Перша згадка | 1808 |
| Дата заснування | 1808 |
| Прибудови | Дзвіниця |
| Реліквії і святині | Різьблення XVIII століття, іконостас |
| Стан | задовільний |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Архітектура ред.
Церква дерев'яна, тризрубна, з вежею над бабинцем. Збудована з ялинових брусів, стіни і дахи покриті ґонтом, завершення вежі — дубовим лемехом, кутові з'єднання зроблені врубками «в лапу». До майже квадратному зрубу нави примикають більш вузькі прямокутні зруби східного об'єму і бабинця з двох'ярусної галереєю. Бабинець і неф покриті загальною високим дахом, східний обсяг — більш низькою. Над бабинцем височить квадратна в плані каркасна вежа з двоярусним бароковим завершенням, домінуючим над спорудою. Піддашшя спирається на виноси вінців зрубів. Нава та східний обсяг традиційно перекриті коробовими склепіннями, над бабинцем влаштовано плоске перекриття. Це знову класичне «міжгірське бароко». З трьох зрубів центральний найширший. Бабинець і нава перекриті спільним високим дахом, над вівтарем окремий нижчий дах. Головний фасад прикрашає ще не перероблена ґанкова галерея, аркади голосниць. Башта має своєрідне барокове завершення з приплюснутим гранчастим куполом. Опасання охоплює всі зруби[1].
На уступі пагорба на північний захід від пам'ятки побудована дерев'яна, двоярусна, квадратна в плані дзвіниця. Навколо зрубу нижнього ярусу влаштовано піддашшя на випусках вінців зрубу[2].
Історія ред.
У 1751 році в селі були дві дерев'яні церкви. Нижня Михайлівська церква була «нова, красна, шинґлами крита…», вміщувала 200 вірних, мала всі церковні книги, всі нові образи і три дзвони. Верхня церква на 100 вірних була «престара, близько розпадку… Образи дуже давні, без жодної вартості». У 1801 році знову згадуються дві церкви: нижня — добра, верхня — «розпадаюча». За місцевим переказом, одну із старих церков подарували в той час селу Нижній Бистрий, звідки її на початку XX століття продали у Вучкове, де після спорудження кам'яної церкви дерев'яну розібрали всередині 1930-х років[1].
У 1801 році село просило кошти з релігійного фонду для будівництва нової церкви посеред села, оскільки тодішні церкви «обі не відповідні вірникам, бо малі». Нову церкву збудували із смерекових брусів і на одвірку вирізали дату спорудження — 1808 рік[1].
Дзвіниця традиційно двоярусна, квадратна в плані, з широким опасанням. Великий дзвін відлито Францом Лехерером у словацькому Пряшеві 1832 року коштом Івана Теслевича. Два менші виготовив Карел Маноушек у чеському місті Брно у 1924 році[1].
В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 212). У 2018 році церква визнана об’єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (№ 070028/1)[3][4].
Інтер'єр ред.
В інтер'єрі східний і центральний зруби перекриті арковими склепіннями, над бабинцем — плоске перекриття. Всередині збережено чудові взірці народного різьбярства, деякі походять з давнішої церкви. Напис на жертовнику доніс до нас імена різьбярів: Ісавка Черепанич та Іван Баранишинець виконали роботу 29 квітня 1760 року. Роль правих дияконських дверей виконують царські врата з давнішої церкви. Кілька окремих ікон також походять зі старого іконостасу[1].
Див також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття, 2008.
- ↑ Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, 1984, с. 186.
- ↑ Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 21 лютого 2021.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2018 р. № 396 Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 14 лютого 2021.
Джерела ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Святого Архангела Михайла (Буковець) |
- Артемов А. А. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х т. — Киев : Будівельник, 1984. — Т. 2: Винницкая, Волынская, Ворошиловградская, Днепропетровская, Донецкая, Житомирская, Закарпатская, запорожская, Ивано-Франковская, Кировоградская, Крымская области. — 336 с.
- Сирохман М. П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття. — Київ : Грані-Т, 2008. — 88 с. — 3000 прим. — ISBN 978-966-465-161-2.
- Пам'ятки архітектури й містобудування України. Довідник Державного реєстру національного культурного надбання / В. В. Вечерський, Є. В. Тиманович, О. І. Тищенко, О. А. Пламеницька, М. П. Андрущенко, О. М. Годованюк, В. Т. Завада, Т. О. Трегубова, В. С. Вуйцик. — Київ : Техніка, 2000. — 320 с.