Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (Київ)

Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (Київ) — храм УПЦ, раніше студентська старої Києво-Могилянської академії, у якому проходили урочисті зібрання (конгрегації) та обрання на посади у Києво-Могилянській академії. Споруджена у 1740 році на зразок домової на другому поверсі Староакадемічного корпусу.[джерело?]

Благовіщенська церква
Корпус академічний старий, Григорія Сковороди, 2-а.JPG
Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці
50°27′55″ пн. ш. 30°31′11″ сх. д. / 50.465472° пн. ш. 30.51972° сх. д. / 50.465472; 30.51972Координати: 50°27′55″ пн. ш. 30°31′11″ сх. д. / 50.465472° пн. ш. 30.51972° сх. д. / 50.465472; 30.51972
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаКиїв
Архітектор Шедель Йоганн-Готфрід
Засновник Рафаїл Забаровський
Початок будівництва 1732
Відбудовано 1990-і рр.
Стиль бароко
Належність УПЦ КП
Адреса вул. Григорія Сковороди, 2
Епонім Благовіщення Пресвятої Богородиці
CMNS: Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

АрхітектураРедагувати

Благовіщенська церква являє собою прямокутну залу у східному кінці академічного корпусу. Ззовні її позначено тільки банею, барабан якої влаштовано за російським принципом «восьмерик на четверику». Барокове оздоблення фасадів нічим не відрізняється від інших частин будівлі.

ІсторіяРедагувати

Першопочаткове розташування, міграціїРедагувати

Приділ Благовіщення існував уже в першій дерев'яній Богоявленській церкві Братського монастиря (на початку 17 ст.). Під час спорудження мурованого Богоявленського собору, між 1690—1695 роках, над трапезною монастиря надбудували другий поверх, куди й перенесли церкву Благовіщення. Там вона була до 1740 року[1].

Воздвиження з боку Мазепиного корпусуРедагувати

1730-х роках за проектом українського архітектора німецького походження Й. Г. Шеделя надбудовано другий поверх старого навчального будинку Києво-Могилянської академії зведено коштом гетьмана Iвана Мазепи у 1704 році. Прибудова також передбачала й розміщення в ній Благовіщенської церкви. Освячена 1 листопада 1740 року митрополитом Рафаїлом Заборовським, який і замовив реконструкцію корпусу. Споруда сильно постраждала під час пожежі 1811 року. Тільки 1824 року її відбудував А.Меленський[1].

Радянський періодРедагувати

Храм закрито разом з Духовною академією у 1918–1920 роках. Під час Другої світової війни снарядом зруйновано баню. Реставраційні роботи проведені 1950 і 1970 роках За радянської влади у Старому академічному корпусі була філія Центральної наукової бібліотеки[2].

Відновлення церкви за часів незалежностіРедагувати

Після того, як будівлю було передано відновленій у 1992 році Києво-Могилянській академії, почалося відновлення Конгрегаційної церкви. Її було освячено у січні 1997 року, належить УПЦ-КП. Першим настоятелем став Юрій Мицик. Через кілька місяців він передав настоятельство ієромонахові Богдану (Пєтухову)[3].

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Хижняк З. І. Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці при Києво-Могилянській академії / З. І. Хижняк. — Київ: БППБ «Гулевичівна», 2004
  2. Сидорчук Т. М. Староакадемічний (Мазепин) корпус Національного університету «Києво-Могилянська академія»: до історії відродження пам'ятки // Жовківські читання 2013 : зб. ст. другої міжнар. наук. конф. «Музей в сучасному світі», [27-28 серп. 2013 р., м. Жовква Львів. обл. / упоряд. С. Каськун] ; Львів. галерея мистецтв. — Л. : РАСТР-7, 2013. — С. 61.
  3. Мицик Юрій Андрійович.Біографія. Сайт українського історика Юрія Мицика. Процитовано 3 квітня 2015. 

ПосиланняРедагувати

Відеозвіт про концерт хору церкви Благовіщення при Києво-Могилянській академії. Блог Лесі Шовкун та Дмитра Лиховія. 2011. Процитовано 3 квітня 2015.