Церква Івана Предтечі (Феодосія)

Церква Івана Предтечі — пам'ятка архітектури доби Середньовіччя, колишній вірмено-григоріанський храм 13 — 14 століть у Феодосії, на території Генуезької фортеці. Діюча православна церква Іверської ікони Божої Матері.

Церква Івана Предтечі
Назва на честь: Іверська ікона
THE GENOESE FORTRESS IN CAFFA.jpg
Церква Івана Предтечі (праворуч) на фоні Генуезької фортеці

45°01′20″ пн. ш. 35°24′06″ сх. д. / 45.0224778° пн. ш. 35.4017611° сх. д. / 45.0224778; 35.4017611Координати: 45°01′20″ пн. ш. 35°24′06″ сх. д. / 45.0224778° пн. ш. 35.4017611° сх. д. / 45.0224778; 35.4017611
Статус діюча православна церква Іверської ікони Божої Матері
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Країна  Україна
Розташування Феодосія
Конфесія Вірменська апостольська церква / УПЦ МП
Архітектурний стиль вірменська архітектура
Матеріал цегла
Перша згадка 1348
Будівництво 13 — 14 століття
Ідентифікатори й посилання
Церква Івана Предтечі (Феодосія). Карта розташування: Україна
Церква Івана Предтечі (Феодосія)
Церква Івана Предтечі (Феодосія) (Україна)

CMNS: Церква Івана Предтечі у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Збудована у 13 — 14 століттях вірменською громадою міста.

З появою у Кафі турків у 1475 році церкву перейменовали в Карантинну і закинули. Тільки у 1875 році храм був знову освячений Російською православною церквою на честь Іверської ікони Божої Матері.

В радянські часи церкву закрили. Було понівечено фрески, зникла скульптура. В роки більшовицького терору територія біля храму була місцем масових розстрілів.

У 1996 році завершилася реставрація під керівництвом архітектора і скульптора Валерія Замєховського. Після цього церква знову стала православною.

ОписРедагувати

АрхітектураРедагувати

Будівля складається з двох частин, зведених у різний час. Давніший об'єм — квадратний у плані, увінчаний восьмигранним барабаном із вікнами-бійницями та куполом. Розташована з боку головного входу пізніша добудова — видовжений у плані прямокутник, розділений стовбами на три нави з напівциркульними склепіннями.

Біля входу — хачкари і кілька старовинних вірменських надгробків — залишки кладовища.

Інтер'єрРедагувати

Головний зал було прикрашено фресками (уціліли фрагменти). Ще у 1920-х роках у вівтарній частині зберігалися середньовічні рельєфи з зображеннями Івана Предтечі, св. Миколая та сцени Євхаристії (зникли у радянські часи).

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати