Центр юдаїки (організація)

Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства (Центр юдаїки) — українська неприбуткова, неурядова громадська науково-дослідна організація. Центр заснований на початку 1990-х років як Інститут юдаїки[1].

Установа діє в Києві, у співпраці з Києво-Могилянською Академією та видавництвом «Дух і Літера». Сфера діяльності включає опрацювання архівних матеріалів, книговидання, організація науково-освітніх та мистецьких проєктів, спрямованих на розкриття українсько-єврейських взаємин[2]. З 1995 року видає альманах «Єгупець». Частина проєктів присвячена співпраці українських та єврейських дисидентів у 20-му столітті.

Архіви ЦентруРедагувати

У власності Центру юдаїки знаходяться найбільші в Східній Європі архіви[3] — рукописи, щоденники, листи — їдишомовних єврейських радянських письменників післявоєнного періоду.

Архіви є відкритими для дослідження та частково оцифрованими.

Архіви центруРедагувати

  1. Архіви письменників:
    1. Матвій Талалаєвський
    2. Натан Забара
    3. Олександр Лізен
    4. Борис Хандрос
    5. Іхіл Фалікман
    6. Дора Хайкіна
    7. Рива Балясна
    8. Ісаак Кіпніс
    9. Борис Пінчевський
    10. Йосип Бухбіндер
  2. Артколекція центру:
    1. Ольга Рапай (Маркіш)
    2. Зіновій Толкачов
    3. Віктор Гукайло
    4. Михайло Вайнштейн
    5. Зоя Лерман
    6. Яким Левич
    7. Борис Лєкарь
    8. Михайло Лошак
    9. Володимир Мельниченко, Ада Рибачук
    10. Любов Рапопорт
    11. Лев Скоп
  3. Архів єврейської музики
    1. Мойсей Береговський
  4. Архів усної історії
  5. Родинні архіви
    1. Архів Ісаака Шмарука та Суламіфі Цибульник
    2. Архів родини Уліків-Папішів
  6. Архів листів Другої світової війни
  7. Колекція плакатів і листівок єврейських політичних партій та рухів початку 20-го століття
  8. Єврейський театр

Проєкти ЦентруРедагувати

За понад 30 років діяльності Центр реалізував десятки книжкових, науково-дослідницьких, освітніх і мистецьких проєктів[4].

Дослідницькі проєкти:Редагувати

Дослідницькі проєкти Центру пов’язані з дослідженням історії 20-го століття, історіями праведників і порятунку євреїв під час Голокосту, єврейським митцям і авторам, пов'язаних із Україною (зокрема, Паулю Целану та діячам «Культур-Ліґи»). Важливе місце займає дослідження спільного націєтворення та формування національної ідентичності українського та єврейського народу.

Зокрема Центр втілив наступні проєкти:

  • «Школа перекладів з івриту українською мовою»
  • «Школа перекладів з їдишу українською мовою»
  • «Порятунок єврейських дітей в студитських монастирях»
  • «Я сторож брата свого»
  • «Ізраїльтяни в Україні»
  • «Історія євреїв у Києві у ХIX-XX ст.»
  • «Українсько-єврейські відносини в осмисленні інтелектуалів»
  • «Діяльність «Культур-Ліґи» в контексті епохи»
  • «Історія єврейського книгодрукування у Східній Європі»
  • «Дискримінація суспільних, релігійних та національних груп в СРСР у 1960-ті – 1980-ті роки 20 ст. та її вплив на сучасні суспільні процеси (на прикладі дискримінації українських інтелектуалів, євреїв та кримських татар)»
  • «Пошуки єврейської ідентичності в німецькомовній літературі Буковини»
  • «Систематизація та індексація архівів усної історії. Архів усної історії»
  • «До історії єврейського театру в Україні»

Навчальні проєктиРедагувати

Навчальні проєкти центру включають видання навчальних посібників з українсько-єврейської історії та юдаїки й проведення перекладацьких шкіл-майстерень. Зокрема, Центр видав, представив і запровадив у навчальний процес два посібники: «Сторінки єврейської історії України» та «Сторінки єврейського мистецтва України» («Дух і Літера», 2018)[5].

Конференції, семінари, лекціїРедагувати

Центр юдаїки організовував науково-освітні заходи та медіаподії, пов'язані з історією та культурою східноєвропейського єврейства, зокрема відеомарафон «Друга світова війна – 75 років потому: дослідження та роздуми українських інтелектуалів».

Центр підготував і організував наступні міжнародні академічні конференції:

  • «Збереження та популяризація єврейської культурної спадщини України» — 2016 рік[6].
  • «Шолом-Алейхем: письменник та символ» до 100-річчя із дня його смерті» — 2016 рік[7].
  • «Митрополит Андрей Шептицький та єврейські громади в часи Другої світової війни. Друга світова війна та долі мирного населення у Східній Європі» — 2015 рік[8].

Бібліотека ЦентруРедагувати

Бібліотека Центру налічує близько 12 000 книг, серед них література:

  • івритом
  • їдишем
  • українською
  • російською
  • французькою
  • німецькою
  • англійською
  • польською

Бібліотека відкрита для студентів та дослідників.

КниговиданняРедагувати

Центр у співпраці з видавництвом «Дух і Літера» посідає чільне місце у виданні юдаїки в Україні. Вагоме місце у видавничому доробку Центру є також серія «Постаті культури». Книги Центру отримували високі номінації та нагороди книжкових премій і конкурсів.

Серед чільних видань Центру знаковими є:

  • Ханна Арендт, «Айхман в Єрусалимі. Розповідь про банальність зла»[9].
  • Тегілім – псалми. Коментар рабина Шимшона Рафаеля Гірша. Т. 1, T.2[10].
  • Єврейські адреси України — путівник[11].
  • І. Б. Зінґер, «Раб. Шоша»[12].
  • Скринька з червоного дерева: Єврейська проза Східної Європи другої половини ХІХ — ХХ століть[13].
  • «Чорна книга»[14]
  • Маріанна Кіяновська, «Бабин Яр. Голосами»[15].
  • Геннадій Естрайх, «Культура мовою їдиш»[16].
  • Генрі Абрамсон, «Молитва за владу. Українці та євреї в революційну добу (1917–1920)»[17]
  • Єврейська цивілізація. Оксфордський підручник з юдаїки[18].
  • Єжи Фіцовський, «Бруно Шульц. Книга образів»[19]
  • Ірина Мелешкіна, «Мандрівні зорі в Україні. Сторінки історії єврейського театру»[20].
  • Книжкова графіка митців Культур-Ліґи[21].
  • Януш Корчак, «Дитя людське»

Альманах «Єгупець»Редагувати

Від 1995 року одним із важливих аспектів діяльності Центру юдаїки є видання щорічного (окремі тематичні випуски виходили позачергово) художньо-публіцистичного альманаху «Єгупець». Наповнення альманаху складають есеї, спогади, культурологічні розвідки, художня література, зокрема, поезія та переклади. Авторами альманаху є українські та єврейські письменники, перекладачі, дослідники, громадські діячі.

Видані випуски «Єгупця» публікуються на відкритій платформі ISSUU[22]. Випуск №31 виходить позачергово й присвячений роковинам трагедії Бабиного Яру.

Позиція Центру щодо національної пам'яті та українсько-єврейських взаєминРедагувати

Серед діяльності Центру юдаїки є сприяння розвитку українсько-єврейських взаємин на засадах солідарності, спільного історичного досвіду — зокрема осмислення Голокосту та Голодомору, взаємних культурних впливів та націєтворчого процесу. Культурні та науково-освітні проєкти центру спрямовані на розкриття прикладів і тенденцій культурних обмінів, взаємних впливів і толерантного співіснування українського та єврейського народів і багатокультурних спільнот Східної Європи загалом.

Центр юдаїки послідовно обстоює створення Національного історико-меморіального комплексу в Бабиному Яру, поділяючи позицію Українського інституту національної пам’яті та Вааду України.

Організація центруРедагувати

До роботи центру на постійній та проєктній основі залучено десятки осіб. Організацією роботи в центрі опікуються Правління, Академічна рада та Наглядова рада в наступному складі:

ПравлінняРедагувати

  • Леонід Фінберг – соціолог, директор Центру юдаїки, головний редактор видавництва “Дух і Літера” (голова Правління).
  • Тарас Возняк – культуролог, головний редактор часопису «Ї», директор Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького.
  • Костянтин Сігов – кандидат філософських наук, директор Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА та видавництва «Дух і Літера».
  • Олексій Сінченко — український літературознавець, кандидат філологічних наук, головний редактор серії «Постаті культури» видавництва «Дух і Літера».

Академічна РадаРедагувати

  • Владислав Гриневич – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України.
  • Михайло Міцель – науковий співробітник Центрального архіву “Джойнту” (Нью-Йорк).
  • Вадим Скуратівський – доктор мистецтвознавства, професор Університету театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого.
  • Леонід Фінберг – директор Центру юдаїки.
  • Зеєв Ханін – доктор соціології, професор Бар-Іланського університету (Ізраїль).

Наглядова РадаРедагувати

Центр широко співпрацює з українськими та міжнародними науково-дослідними та громадськими організаціями.

ДжерелаРедагувати

  1. Звіт Інституту єврейських політичних досліджень, вересень 2014 р., С. 28. Архів оригіналу за 1 грудня 2015. Процитовано 6 грудня 2021. 
  2. Контакти | Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства (uk-UK). 2 березня 2017. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021. 
  3. Архів центру досліджень історій та культури східноєврейського єврейства (uk-UK). Архів оригіналу за 10 листопада 2021. 
  4. Проєкти | Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства (uk-UK). Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021. 
  5. judaicacenter (8 грудня 2017). Написання посібників з історії та мистецтва євреїв України для єврейських шкіл | Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства (uk-UK). Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021. 
  6. judaicacenter (9 грудня 2016). Підготовка та проведення міжнародної наукової конференції «Збереження та популяризація єврейської культурної спадщини України» | Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства (uk-UK). Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021. 
  7. judaicacenter (9 грудня 2016). Підготовка та проведення міжнародної академічної конференції «Шолом-Алейхем: письменник та символ» до 100-річчя із дня його смерті | Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства (uk-UK). Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021. 
  8. judaicacenter (10 грудня 2015). Підготовка та проведення міжнародної наукової конференції «Митрополит Андрей Шептицький та єврейські громади в часи Другої світової війни. Друга світова війна та долі мирного населення у Східній Європі» | Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства (uk-UK). Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021. 
  9. Арендт, Ханна (2021). Айхман в Єрусалимі. Розповідь про банальність зла. Київ: Дух і Літера. с. 376. ISBN 978-966-378-871-5. 
  10. Гирш, Шимшон Рафаэль; Спинадель, Гедалия; Матіяш, Дзвінка Валентинівна, $9 cyr; Національний універсітет "Києво-Могилянська академія"; Центр дослідження історії та культури східноєвропейського єврейства. <>.. ISBN 9789663788234. OCLC 1256619570. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021. 
  11. I︠E︡horchenko, Marharyta; Berli︠a︡nd, Iryna; Vynokurov, Ihor; Єгорченко, Маргарита; Берлянд, Ірина; Винокуров, Ігор (2020). I︠E︡vreĭsʹki adresy Ukraïny : putivnyk. Kyïv. ISBN 978-966-378-819-7. OCLC 1244431339. 
  12. Стріха, Ярослава; Національний універсітет "Києво-Могилянська академія"; Центр європейських гуманітарних досліджень; Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства Україна. <>.. ISBN 978-966-378-773-2. OCLC 1251482667. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021. 
  13. Uralova, O. (2020). Skrynʹka z chervonoho dereva: I︠E︡vreĭsʹka proza Skhidnoï I︠E︡vropy druhoï polovyny XIX-XX stolitʹ : Pereklady z ivrytu, ïdyshu, polʹsʹkoï, rosiĭsʹkoï D. Veĭt︠s︡eli︠a︡, T. Vozni︠a︡ka, O. Hera, R. Hekhtman, M. Zerova, O. Irvant︠s︡i︠a︡, I︠U︡. Prokhasʹka, K. Sinchenko, N. Skurativsʹkoï, O. Uralovoï, O. Shcherby, M. I︠A︡kovyny.. Kyïv: Dukh i Litera. ISBN 978-966-378-801-2. OCLC 1256646985. 
  14. Ylʹi︠a︡ (2020). Chorna knyha: pro zlochynne povsi︠u︡dne znyshchenni︠a︡ i︠e︡vreïv nimet︠s︡ʹko-fashystsʹkymy zaharbnykamy v tymchasovo okupovanykh raĭonakh Radi︠a︡nsʹkoho Soi︠u︡zu ta taborakh znyshchenni︠a︡ v Polʹshchi pid chas viĭny 1941-1945 rokiv : Pereklad Myroslav Lai︠u︡k.. Kyïv: Dukh i Litera. ISBN 978-966-378-761-9. OCLC 1256657853. 
  15. Kii︠a︡novsʹka, Marianna; Кіяновська, Маріанна (2017). Babyn I︠A︡r. Holosamy. Kyïv. ISBN 978-966-378-531-8. OCLC 1016442409. 
  16. Nat͡sionalʹnyĭ universytet "Kyi͡evo-Mohyli͡ansʹka akademii͡a". T͡Sentr doslidz͡henʹ istoriï ta kulʹtury skhidnoi͡evropeĭsʹkoho i͡evreĭstva, G. (2017). Kulʹtura movoi͡u ïdysh, Ukraïna, persha polovyna XX st.. Kyïv. ISBN 978-966-378-488-5. OCLC 1007846663. 
  17. Kotenko, Anton; Nadtoka, Oleksandr; Котенко, Антон; Надтока, Олександр; Nat︠s︡ionalʹnyĭ universytet "Kyi︠e︡vo-Mohyli︠a︡nsʹka akademii︠a︡". T︠S︡entr i︠e︡vropeĭsʹkykh humanitarnykh doslidz︠h︡enʹ; Nat︠s︡ionalʹnyĭ universytet "Kyi︠e︡vo-Mohyli︠a︡nsʹka akademii︠a︡". T︠S︡entr doslidz︠h︡enʹ istoriï ta kulʹtury skhidnoi︠e︡vropeĭsʹkoho i︠e︡vreĭstva; Національний університет "Києво-Могилянська академія". Центр європейських гуманітарних досліджень; Національний університет "Києво-Могилянська академія". Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства (2017). Molytva za vladu : ukraïnt︠s︡i ta i︠e︡vreï v revoli︠u︡t︠s︡iĭnu dobu (1917-1920). Kyïv. ISBN 978-966-378-533-2. OCLC 1064667425. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 листопада 2021. 
  18. Goodman, Martin; Cohen, Jeremy; Sorkin, David Jan (2012). I︠E︡vreĭsʹka t︠s︡yvilizat︠s︡ii︠a︡ : Oksfordsʹkyĭ pidruchnyk z i︠u︡daĭky : u 2-kh tomakh = The Oxford handbook of Jewish studies. Kyïv. ISBN 978-966-378-243-0. OCLC 851153256. 
  19. Lysenko, Lesi︠a︡; Ficowski, Jerzy (2014). Knyha obraziv. Kyïv. ISBN 978-966-378-339-0. OCLC 885006027. 
  20. Nat︠s︡ionalʹnyĭ universytet "Kyi︠e︡vo-Mohyli︠a︡nsʹka akademii︠a︡". T︠S︡entr doslidz︠h︡enʹ istoriï ta kulʹtury skhidnoi︠e︡vropeĭsʹkoho i︠e︡vreĭstva, Iryna; Joods Humanitair Fonds (2019). Mandrivni zori v Ukraïni : storinky istoriï i︠e︡vreĭsʹkoho teatru. Kyïv. ISBN 978-966-378-672-8. OCLC 1120189949. 
  21. Fishelʹ, Pinkhas; Фішель, Пінхас; Ḳooperaṭiver farlag "Ḳulṭur-lige." (2011). Knyz︠h︡kova hrafika mytt︠s︡iv Kulʹtur-Ligy / The Book Design of Kultur-Lige artists / Hillel Kazovsky ; artist Pinhas Fishel.. Kyïv. ISBN 978-966-378-218-8. OCLC 793187257. 
  22. альманах "Єгупець" by judaicacenter Stack - Issuu. issuu.com. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.