Цезька мова
Цезька мова (цезйас мец) — мова цезів, належить до нахсько-дагестанської групи північнокавказької мовної сім'ї.
| Цезька мова | |
|---|---|
| Цезйас мец, цез мец | |
| Поширена в | Дагестан |
| Регіон | Цутинський район |
| Носії | 15,000 |
| Писемність | кирилиця |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | немає |
| ISO 639-2 | cau |
| ISO 639-3 | ddo |
За даними Всеросійського перепису населення 2002-го року, 15 354 особи (переважно в Цунтинському районі Дагестану) назвали себе цезами.
Цезька мова не вивчається в школах, натомість цези змушені вивчати перших 5 років аварську мову, а надалі — російську.
На основі аварського алфавіту цези створили свій власний для збереження національного фольклору.
Назва цез походить від цезької, що означає сокіл. Грузини називають їх дідо (від діді — «великий»).
Словниковий запас мови насичений насамперед запозиченнями з аварської та російської мов, а також з грузинської та турецької. З арабської мови цези запозичили деякі терміни ісламу (цези — мусульмани-суніти), як і переважно носії інших кавказьких мов.
Діалекти (цезькою мовою): Асахъ, Цебору, Нево, Кидиро, Сокьо.
Посилання ред.
- Про цезьку мову на Ethnologue [Архівовано 18 січня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)