Цві Цур (Цві Чертенко, «Чера», 17 квітня 1923(1923), Ізяслав, Україна — 28 грудня 2004, Ізраїль) — ізраїльський військовик українського походження, 6-й начальник Генерального штабу Армії Оборони Ізраїлю (1961—1963).

Цві Цур
Народився 17 квітня 1923
Ізяслав, Україна
Помер 28 грудня 2004
Ізраїль
Країна  Ізраїль
Діяльність політик, офіцер
Знання мов іврит
Учасник Друга світова війна, палестинська війна (1947—1949) і Суецька криза
Роки активності з 1936
Посада депутат Кнесету[d][1] і Chief of the General Staffd
Військове звання генерал
Партія Рафі[d]

Життєпис ред.

Народився в Ізяславі у 1923. У 1925  його сім'я переїхала до підмандатної Палестини. У 1936 під час арабського повстання Цві Цур примкнув до Хагани.

Військова кар'єра ред.

Під час Війни за Незалежність Цур був призначений командиром батальйону в бригаді «Гіваті». У 1956 отримав звання генерал-майора та командувача центральним фронтом. У 1958 Цура призначено заступником начальника Генерального штабу. Незабаром виїхав на тривалий період на навчання до Франції. У вересні 1960 Цур повернувся до Ізраїлю і незабаром, у січні 1961, змінив Хаїма Ласкава на посаді начальника Генерального штабу.

Своїм заступником він призначив генерал-майора Іцхака Рабина.

Каденція ЦВМ Цура була досить спокійною, окрім невеликих прикордонний інцидентів з Сирією, яка обстрілювала з Голанських висот ізраїльські поселення. Найбільшу військову операцію було проведено 16 березня 1962, коли бригада «Голані» атакувала сирійські укріплення на північ від Тиверіадського озера з метою припинити обстріли поселень. У боях загинули 7 ізраїльських та 30 сирійських військовослужбовців. Втім, обстріли не припинилися, і 19 серпня 1963 сирійські війська вбили двох мирних жителів у Альмагор.

Відбувалась підготовка Армії Оборони Ізраїлю до можливої ​​війни з арабськими країнами. У серпні 1961 президент Єгипту Насер з'ясував, що Ізраїль отримав французькі винищувачі «Міраж III», і у відповідь оснастив єгипетську армію радянськими літаками МіГ-19. Каденція Цура завершилася в грудні 1963.

Політична кар'єра ред.

Після відставки Цур зайняв посаду генерального директора компанії водопостачання «Мекорот». Моше Даян залучив Цві Цура до політичної діяльності. У 1965 він був обраний в Кнесет від партії Бен-Гуріона «Рафі» («Робітничий список Ізраїлю»). Через місяць Цур склав депутатські повноваження і повернувся до роботи в компанії «Мекорот». Після призначення Даяна міністром оборони в травні 1967 Цур став його радником на сім років. Потім Цві Цур працював в авіаційній промисловості (компанія «IAI») і у судноплавній компанії «ZIM».

До останніх днів життя Цві Цур брав участь у суспільному житті. 29 квітня 2004 він підписав лист на підтримку плану розмежування Аріеля Шарона.

Примітки ред.

Посилання ред.