Відкрити головне меню

Царик Григорій Якович

Ца́рик Григо́рій Я́кович (12 січня 1909(19090112), селище Лісняки, тепер частина міста Яготина Яготинського району Київської області — 30 червня 1974, місто Київ) — український токар-інструментальник київського заводу «Арсенал», новатор виробництва. Депутат Верховної Ради УРСР 2—8-го скликань (1947–1974). Член Президії Верховної Ради УРСР 6—7-го скликань. Заслужений раціоналізатор України (1963), Герой Соціалістичної Праці (15.06.1964).

Григорій Якович Царик
Народився 21 січня 1909(1909-01-21)
Яготин, Україна
Помер 30 червня 1974(1974-06-30) (65 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Національність єврей
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці — 1964
Орден Леніна — 1964|Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Могила Григорія Царика

БіографіяРедагувати

Народився в бідній родині в селі під Яготином. Трудову діяльність розпочав у 1922 році учнем токаря механічної майстерні. З 1927 року працював на Київському заводі «Арсенал» токарем-інструментальником.

З 1930 по 1932 рік служив у Червоній армії.

Член ВКП(б) з 1932 року.

З 1932 року знову працював токарем-інструментальником на Київському заводі «Арсенал». У роки німецько-радянської війни, коли завод «Арсенал» був евакуйований до РРФСР, Григорій Царик щодня виконував норми на 600%. Комуністична пропаганда називала його «одним з перших стаханівців у Києві», потім — організатор шкіл передових методів праці.

Делегат десяти з'їздів КПРС і КПУ, сім термінів був депутатом Верховної Ради УРСР.

Жив у Києві. Помер 30 червня 1974 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Його ім'ям названа вулиця в Києві.

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати