Відкрити головне меню

Лев Михайлович Хінчук (28 листопада (16 листопада) 1868 Полтава — 7 березня 1939 Москва) — російський революціонер, радянський державний діяч, дипломат.

Хінчук Лев Михайлович
Khinchuk LM.jpg
Народився 16 (28) листопада 1868
Полтава, Російська імперія
Помер 7 березня 1939(1939-03-07) (70 років)
Москва, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність дипломат, політик
Alma mater Бернський університет
Партія КПРС

БіографіяРедагувати

Родился в еврейской семье владельца портняжной мастерской в Полтаве.

Навчався в хедері і гімназії[1].

Член РСДРП (1898), РКП (б) (1920). Навчався на філософському факультеті Бернського університету. У 1890 році повернувся в Росію і приєднався до соціал-демократичного руху. Меншовик.

В. В. Вакар, знав Хінчук до 1905 року по роботі в Київському комітеті РСДРП, відзначав його видатні організаторські здібності [2].

5 (18) марта — 11 (24) сентября 1917 г. — председатель Исполнительного комитета Московского городского Совета рабочих депутатов. Май — август 1917 г. — член Объединённого комитета РСДРП. С августа 1917 г. — член ЦК РСДРП(о). С 1919 г. — член коллегии Народного комиссариата продовольствия РСФСР. С 1921 г. — член коллегии Народного комиссариата внешней торговли СССР. 1921—1926 гг. — председатель Центрального Союза потребительских обществ (Центросоюз). 1926 г. — председатель Всероссийского центрального кооперативного совета. 1926—1927 гг. — торговый представитель СССР в Великобритании. 1927—1930 гг. — заместитель народного комиссара торговли СССР. 26 сентября 1930—20 сентября 1934 гг. — Полномочный представитель СССР в Германии. 1934—1937 гг. — народный комиссар внутренней торговли РСФСР. 1937—1938 гг. — главный арбитр Государственного арбитража СНК РСФСР. Увечері 25 жовтня 1917, на II Всеросійському з'їзді Рад в актовому залі Смольного, під постріли «Аврори» зачитував спільну заяву фракцій меншовиків та есерів з протестом проти більшовицького перевороту.

Заарештований 23 жовтня 1938 року. 7 березня 1939 року ВКВС СРСР засуджений до розстрілу за звинуваченням у контрреволюційній і терористичної діяльності. В цей же день розстріляний. Реабілітований 23 травня 1956 року.