Вікіпедія

Хільманович Володимир Іванович

білоруський історик, журналіст, правозахисник.
(Перенаправлено з Хільмановіч Володимир)

Володимир Іванович Хільманович (біл. Уладзімір Іванавіч Хільмановіч, 6 квітня 1967, с. Кам'янка, Щучинський район Гродненської области) — білоруський історик, журналіст, правозахисник.

Хільманович Володимир Іванович
Народився 6 квітня 1967(1967-04-06) (57 років)
Кам'янка[d], Щучинський район, Гродненська область, Білоруська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Білорусь
Діяльність журналіст, історик
Alma mater Гродненський державний університет імені Янки Купали
Заклад Grodno State Museum of the History of Religiond
Членство Спілка білоруських письменників

Біографія ред.

У 1984 році закінчив Раковицьку середню школу з відзнакою. З 1984 по 1991 рік навчався на історичному факультеті Гродненського державного університету імені Янки Купали. За освітою історик, викладач суспільно-політичних дисциплін. З червня 1985 року по червень 1987 року служив у Радянській армії.

З 1991 по 1998 роки працювала вчителем середньої школи № 20 м. Гродно, науковим співробітником Білоруського державного музею історії релігії, методистом історико-меморіального центру відділу культури Гродненського міськвиконкому. У 1998 році закінчив аспірантуру при кафедрі теорії та історії білоруської культури Гродненського державного університету (спеціалізація історія релігії). У 1997—1998 рр. працював на Гродненському обласному телебаченні.

Автор і розробник, керівник ряду освітніх проектів, співредактор серії брошур для вчителів «Через освіту — до громадянського суспільства» (видано 10 книг, Щецин, 2001—2006), один із авторів і редакторів журналу «Освіта — до громадянського суспільства». книги «Białoruskie wędrówki», автор численних аналітичних публікацій. Активний учасник громадсько-політичного руху з 1987 року. Один із засновників першої в Західній Білорусі молодіжної громадської організації «Зліт західнобілоруської молоді» (1989). Стояв у витоків створення Гродненської асоціації молодих вчених «Віт» (1995), Гродненського обласного центру інформаційної підтримки громадських ініціатив «Третій сектор» (1996), один з ініціаторів створення Білоруського краєзнавчого товариства імені Нарбута та ін.

У 2000—2003 роках був заступником голови Гродненської міської організації БАЖ. Член Білоруської асоціації журналістів[1], Міжнародної асоціації журналістів та Асоціації спортивної преси Республіки Білорусь. Друкувався в газетах «Літаратура і мастацтва», «Гродненская правда», «Футбол Белоруссии», «Прессбол», «Пагоня» (9 років), «Наша Ніва»[2], «Біржа інфармацыі» та ін. Був співвидавцем (разом з Віктором Сазоновим) інформаційно-аналітичного бюлетеня «Свій лад» (2002—2004)[3].

З 2002 — член Правозахисного центру «Вясна»[4][5][6]. Неодноразово затримувався та арештовувався білоруським режимом[7][8][9][10].

З 2004 року публікується в білостоцькій газеті «Нива» та на інтернет-сайтах[11][12]. Автор білоруського календаря-довідника (Вільнюс, 2007)[13].

У 2013 видав футбольний путівник, в якому описані всі голи та пенальті чемпіонатів світу (1930—2010) і Європи (1960—2012)[14].

З червня 2008 року веде програми «Білоруське золото»[15], «Імена міст» та «Краєзнавчі точки» на Радіо «Рація» (Білосток) .

З червня 2015 року член Спілки білоруських письменників[16].

У 2018 році вийшла книга «Каляндар Слонімшчыны»(у співаторстві з С.Чигрином).[17]

Автор текстів пісень.[18]

Бібліографія ред.

  • Палітычная сцэна Беларусі: гарадзенскія грамадскія рухі і супольнасці / Пшэмыслаў Фенрых. — Шчэцін: Фонд імя Льва Сапегі, 2002. — 68 с. — (Праз адукацыю — да грамадзянскай супольнасці). — ISBN 83-88044-26-5.
  • Беларускі каляндар-даведнік на кожны дзень. — Вільня: Гудас, 2007. — 184 с. — 300 экз. — ISBN 998-6952-02-2.
  • Блог Уладзіміра Хільмановіча на Радыё «Рацыя»[19]

Примітки ред.

  1. ↑ Уладзімір Хільмановіч - адзін з пераможцаў конкурсу БАЖ "Абяры жыццё". spring96.org (біл.). Процитовано 30 січня 2023.
  2. ↑ Niva 52/2016 (3163). Rada Programowa Tygodnika NIWA (пол.). Процитовано 30 січня 2023.
  3. ↑ Хільмановіч Уладзімір - Беларуская Інтэрнэт-Бібліятэка Kamunikat.org. kamunikat.org. Процитовано 30 січня 2023.
  4. ↑ Праваабаронцу Уладзіміра Хільмановіча выклікаюць у КДБ. Новы Час (біл.). Процитовано 30 січня 2023.
  5. ↑ Лісты Алеся Бяляцкага з калоніі да Уладзіміра Хільмановіча | Вытокі. vytoki.net. Процитовано 31 січня 2023.
  6. ↑ Ситуация с правами человека в Гродно и Гродненской области (PDF). 4 жовтня 2007.
  7. ↑ В Гродно продолжаются допросы активистов | Новости Беларуси | euroradio.fm. euroradio.fm (рос.). Процитовано 4 лютого 2023.
  8. ↑ Правозащитников осудили за фото с украинским флагом. spring96.org (рос.). Процитовано 4 лютого 2023.
  9. ↑ Правозащитников Виктора Сазонова и Владимира Хильмановича держали на границе более 5 часов. spring96.org (рос.). Процитовано 4 лютого 2023.
  10. ↑ На погранпереходе «Брузги» появились новые списки «политических»?. charter97.org (рос.). Процитовано 4 лютого 2023.
  11. ↑ Цалавацца больш нельга…. Новы Час (біл.). Процитовано 30 січня 2023.
  12. ↑ Уладзімір Хільмановіч. Гарадзенская праваабарона (be-BY) . Процитовано 30 січня 2023.
  13. ↑ Беларускі каляндар на кожны дзень. Радыё Свабода (біл.). Процитовано 30 січня 2023.
  14. ↑ Уладзімір Хільмановіч: “Для мяне футбольная статыстыка — як паэзія”. budzma.org. Процитовано 30 січня 2023.
  15. ↑ «На Площади будет стоять Стела Достоинства». charter97.org (біл.). Процитовано 4 лютого 2023.
  16. ↑ Зрілість Хільмановіча. Записки Ханаса. четвер, 25 червня 2015 р. Процитовано 30 січня 2023.
  17. ↑ » У Слоніме прэзентавалі «Каляндар Слонімшчыны». Газета Слонімская (рос.). Архів оригіналу за 30 січня 2023. Процитовано 30 січня 2023.
  18. ↑ Навагодняе віншаваньне гурта N.Z. Harodnia (uk-UA) , процитовано 30 січня 2023
  19. ↑ Уладзімір Хільмановіч, Autor w serwisie БЕЛАРУСКАЕ РАДЫЁ РАЦЫЯ. БЕЛАРУСКАЕ РАДЫЁ РАЦЫЯ (pl-PL) . Архів оригіналу за 30 січня 2023. Процитовано 30 січня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хільманович_Володимир_Іванович&oldid=42287991