Хуго Еміль Альвен (швед. Hugo Emil Alfvén; 1 травня 1872, Стокгольм — 8 травня 1960, Фалун) — шведський композитор, диригент, скрипаль і художник.

Хуго Альвен
швед. Hugo Alfvén
Основна інформація
Повне ім'я швед. Hugo Emil Alfvén
Дата народження 1 травня 1872(1872-05-01)[1][2][…]
Місце народження Jakob and Johannes parishd, Швеція[4][5][6]
Дата смерті 8 травня 1960(1960-05-08)[7][2][…] (88 років)
Місце смерті Фалун, Швеція[1]
Поховання Leksand cemeteryd[8][9]
Роки активності з 1890
Громадянство Швеція[10]
Професії диригент, композитор класичної музики, музикознавець, художник, скрипаль
Освіта Королівська стокгольмська вища школа музики (1891)
Вчителі Ларс Зеттерквіст, Карл Юхан Ліндберг і Юган Ліндегренd
Інструменти скрипка
Жанри симфонія
Заклад Університет Уппсала і Kungliga Hovkapelletd[11]
Нагороди
Батько Anders Alfvénd[3][5]
Мати Lotten Axelsson Puked[3][5][6]
Діти Margita Alfvénd
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в 1872 році в Стокгольмі. З 1887 по 1891 рік навчався в Королівській вищій музичній школі в Стокгольмі за фахом скрипка. Близько 10 років, починаючи з 1897 року, проводить в поїздках Європою, більш поглиблено вивчаючи майстерність гри на скрипці і диригування. Заробляв на життя граючи на скрипці в «Королівській опері» в Стокгольмі. Гастролював як диригент. Альвен отримував державну грошову допомогу для композиторів з 1906 по 1910[12]. З 1910 по 1939 рік також був «музичним директором» (director musices) Королівського академічного оркестру Уппсальского університету.

На додаток до музичного дару мав талант художника, малював аквареллю. Написав 4-томну автобіографію.

Помер в 1960 році через кілька днів після того, як йому виповнилося 88 років.

Особисте життя ред.

З 1902 року жив разом, а в с 1912 по 1936 рік був одружений з відомою датською художницею Марією Тріпке (1867—1940).

Твори ред.

Написав безліч творів для чоловічого хору, п'ять симфоній і три «Шведських рапсодії» для оркестру.

З симфоній особливо примітна Симфонія № 4 — симфонічне полотно (з двома солістами-вокалістами) в чотирьох частинах, що слідують одна за одною без перерви.

Найбільш популярна з рапсодій — Шведська рапсодія № 1.

Примітки ред.

Посилання ред.