Хуацяо
Хуацяо (кит. трад. 華僑, спр. 华侨, піньїнь huáqiáo) — вихідці з Китаю, що проживають в інших країнах. До них належать як громадяни КНР, які тимчасово проживають за кордоном, так і нащадки китайських емігрантів більш ранніх хвиль, які є громадянами країн, в яких вони проживають.
Значення
ред.У перекладі з китайської хуацяо буквально означає «китайський емігрант», «емігрант з Китаю» (хуажень — етнічний китаєць, цяо — емігрант, людина, яка проживає далеко від Батьківщини). У китайській та західній літературі їх також часто називають «заморські китайці» (англ. Overseas Chinese, кит. трад. 海外 華人, спр. 海外 华人, піньїнь hǎiwài huàrén).
Культурний аспект
ред.У традиційній китайській свідомості громадянство не має вирішального значення, набагато важливіше походження предків: уже за те, що в Китаї народився ваш прадід, вас будуть уважати «корінним жителем» країни. Тому традиція відторгає хуацяо, китайці сприймають їх як своїх співгромадян, які волею долі знаходяться далеко від батьківщини. Цим пояснюється і психологічний феномен чайнатауну: там, де є китаєць, є і Китай. Китайські емігранти, зазвичай, утворюють компактні поселення-громади, протягом багатьох поколінь зберігають свою культуру, мову, підтримують міцні суспільні та господарські зв'язки всередині діаспори і з батьківщиною. Повернення китайця на батьківщину, навіть через кілька поколінь, сприймається як щасливе возз'єднання з сім'єю. Однією з причин китайського економічного дива називають інвестиції хуацяо, які, зазвичай, здійснюються в регіони, вихідцями з яких вони є, активно використовуючи родинні зв'язки. З хуацяо також зазвичай пов'язують діяльність злочинних організація — тріад.
За оцінками експертів, у світі налічується 40 млн хуацяо, що проживають переважно в Америці, Європі та Південно-Східній Азії.
У Південно-Східній Азії живе від 20 до 30 млн китайців. Масова міграція китайців в Сіам та колонії європейських держав у Південно-Східній Азії почалася в середині XIX століття (але див. Перанакан). Китайські селяни, які втікають від злиднів та голоду, ставали робітниками на рудниках та плантаціях, але поступово багато з них зайнялися підприємництвом. Останнім часом китайці є найбагатшою та найосвіченішою частиною населення країн Південно-Східної Азії, займають провідні позиції в місцевій економіці. Заздрість до їх багатства неодноразово була причиною переслідувань та погромів.[1]
Найбільшу частку населення «заморські китайці» складають в Сінгапурі (78 %)[2] та Малайзії (24,6 %)[3]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Китайцы в странах Юго-Восточной Азии. Архів оригіналу за 6 грудня 2013. Процитовано 30 березня 2015. [Архівовано 2013-12-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Ханна Ник. Сингапур и Малайзия. Путеводитель. — Thomas Cook Publishing, «Издательство «Файр», 2010. — С. 13.
- ↑ Malaysia (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 березня 2012. Процитовано 30 березня 2015. [Архівовано 2012-03-28 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |