Хуан Наталісіо Гонсалес
Хуан Наталісіо Ґонсалес (ісп. Juan Natalicio González Paredes; 8 вересня 1897, Вільяррика — 6 грудня 1966, Мехіко) — президент Парагваю (15 серпня 1948 — 30 січня 1949). Парагвайський політик, журналіст, поет.
| Хуан Гонсалес | |
|---|---|
| Juan Natalicio González Paredes | |
 | |
| Президент Парагваю | |
| 15 серпня 1948 — 30 січня 1949 | |
| Попередник | Хуан Мануель Фрутос |
| Наступник | Раймундо Ролон |
| Народився |
8 вересня 1897[1] Вільяррика, Парагвай |
| Помер |
6 грудня 1966 (69 років) Мехіко, Мексика |
| Відомий як | політик, журналіст, письменник, поет, географ |
| Громадянство |
 Парагвай |
| Національність | парагваєць |
| Alma mater | Університет Буенос-Айреса |
| Політична партія | Партія Колорадо (Парагвай) |
| У шлюбі з | Лідія Фрутос |
| Професія | поет, політик |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Народився у місті Вільяррика, округ Ґуаїра. Втративши батьків, переїхав до Асунсьйона, в столицю Парагваю, де закінчив середню школу.
1915 закінчив Національний коледж і планував вивчати медицину в університеті Асунсьйона. Але в тому ж році уряд закрив медичну школу при університеті.
Тоді Ґонсалес зайнявся журналістикою і почав писати для газет, а також вступив до Партії Колорадо. У підсумку, так і не закінчив освіту, проте досяг великих успіхів через самоосвіту.
1928 одружився з Лідією Фрутос, відомою жінкою у парагвайських вищих колах того часу.
Згодом Ґонсалес став основним автором статей у газеті Партії Колорадо, — Patria, Colorado, El Pais. В цей же час опублікував кілька збірок віршів, політичних нотаток і історичних нарисів.
1920 переїхав до Буенос-Айресу, де працював у великій видавничій компанії. Ця робота дозволила йому подорожувати всією Південною Америкою і спілкуватися з політиками, письменниками, інтелектуалами з різних країн континенту.
1923 переїхав до Парижу. Провів два роки в Європі, повернувшись у Парагвай вкінці 1924.
Після повернення в Асунсьйон став більш активним членом Партії Колорадо. Досяг високого становища в партії і до 1926 став одним із її лідерів.
На жаль, переговори з урядом лібералів стали джерелом розбіжностей усередині самої партії. Партія розкололася на противників переговорів з лібералами (вони вимагали бойкотувати вибори, щоб направити народне невдоволення проти уряду) і прихильників переговорів з урядом для встановлення політичного миру. Ґонсалес став одним лідерів другого угрупування.
1927 пройшли парламентські вибори згідно з новим виборчим законом. Прихильники Хуана Ґонсалеса отримали кілька місць у Палаті депутатів і в Сенаті. Сенатори від партії Колорадо були в основному колишніми міністрами та лідерами попередніх урядів, в той час як депутатами стали в основному нові молоді фігури, в основному з учителів і журналістів, що почали розвивати нову політичну ідею.
Хуан і тут виступив в якості лідера меншості. Однак до 1929 не був задоволений тим, як розвивалася політика країни. Розчарувався в альянсі з лібералами, покинув Палату депутатів і вирушив із дружиною до Європи.
З 1946 до 1948 обіймав пост Міністра фінансів Парагваю[2].
14 лютого 1948 обраний президентом. Висунутий від партії Колорадо як єдиний кандидат. Чинний президент Іхініо Моріньїґо спробував залишитися при владі шляхом проведення військового перевороту, але був повалений в результаті перевороту 3 червня.
Хуан Мануель Фрутос був тимчасовим президентом, доки Ґонсалес не обійняв посаду 15 серпня. Важливу роль в його приході до влади зіграла воєнізована організація Guión Rojo, створена Хуаном десятиліттям раніше.
Одним з найважливіших актів за його правління стала націоналізація Американської енергетичної і транспортної компанії (CALT).
З самого початку терміну правління Хуана Ґонсалеса ходили чутки, що він хотів відмовитися від посади.
26 жовтня 1948 виключені з партії Колорадо політики спробували повалити Ґонсалеса. Повстання було придушене урядовими військами, але це виявилося лише тимчасовим заспокоєнням.
29 січня 1949 відбувся черговий переворот, проведений військовими на чолі з Феліпе Молас Лопесом, Федеріко Чавесом і міністром оборони генералом Раймундо Ролоном.
Паредес подав у відставку рано вранці 30 січня, і генерал Ролон прийняв владу.
7 лютого 1949 Хуан Ґонсалес переїхав до Буенос-Айреса, а в 1950 — в Мексику.
Ґонсалес був останнім інтелектуалом, журналістом і поетом на чолі Парагваю в XX столітті. Далі пішли десятиліття військових диктатур, строністського режиму Альфредо Стресснера.
Його запрошували повернутися в Парагвай. Хуан Ґонсалес збирався це зробити із дня на день, але не встиг.
Ґонсалес помер в Мехіко 6 грудня 1966 від серцевого нападу.
Його дружина Лідія наклала на себе руки після того, як знайшла тіло чоловіка — проковтнула заспокійливі пігулки і розкрила вени на зап'ястях.
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Ministerio de Hacienda de Paraguay. Ministerio de Hacienda - Galería de Ministros y Sedes (PDF). Ministerio de Hacienda.