Відкрити головне меню

Хронічна серцева недостатність — це клінічний синдром з прогресуючим характером, типовими рисами якого є зниження толерантності до фізичних навантажень, затримка в організмі рідини і обмеження тривалості життя.

Хронічна серцева недостатність
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 I50.0
DiseasesDB 16209
MedlinePlus 000158
eMedicine med/3552
MeSH D006333

ЕпідеміологіяРедагувати

Поширеності ХСН у популяції коливається від 1 до 5 %. Захворюваність — кількість випадків вперше діагностованої СН протягом року в популяції — згідно з різними даними становить від 150 до 500 випадків на 100 тис. населення (0,15–0,5 %), причому серед осіб у віці понад 45 років цей показник кожні 10 років подвоюється.

ЕтіологіяРедагувати

Найчастішою етіологічною причиною ХСН на сьогодні вважають ІХС, яку, за даними епідеміологічних і багатоцентрових клінічних досліджень, діагностують у 60–75 % таких хворих. Серед інших причин розвитку ХСН провідними є ДКМП і клапанні вади серця. На інші причини ХСН припадає в цілому не більше 5 % випадків.

ДіагностикаРедагувати

ЕхоКГРедагувати

ЕхоКГ відіграє провідну роль в об'єктивізації ХСН. Найважливіший параметр внутрішньосерцевої гемодинаміки — ФВ ЛШ — інтегральний показник систолічної функції серця, що показує, яка частина крові КДО ЛШ викидається в аорту в систолу. З фізіологічної точки зору ФВ свідчить про ступінь систолічного скорочення волокон міокарда в систолу.

Рентгенографія органів грудної кліткиРедагувати

 
Рентгенівський знімок грудної клітки з кардіоторакальним індексом понад 50 %

Рентгенографія органів грудної клітки є необхідною складовою діагностичних досліджень при СН і може надати лікареві важливу клінічну інформацію. Рентгенографія органів грудної клітки дає можливість визначити збільшення розмірів серця, що відразу робить діагноз СН високодостовірним. Загальноприйнятий об'єктивний критерій кардіомегалії — підвищенний кардіоторакальний індекс.

Рентгенографічне дослідження надає також важливу інформацію щодо наявності і вираженості застійних явищ у легенях як при діагностиці СН, так і при динамічному спостереженні хворого.

Важливою функцією рентгенографії грудної клітки на етапі уточнення діагнозу ХСН є також диференційна діагностика із захворюваннями дихальної системи.

ЕлектрокардіографіяРедагувати

Прогностична цінність наявності патологічних змін на ЕКГ при встановленні діагнозу СН низька (не більше 50–60 %), оскільки всі ці зміни можливі і у хворих без порушення насосної функції серця. Навпаки, прогностична цінність відсутності патологічних змін на ЕКГ щодо відсутності СН >90 %. Це означає, що у випадку нормальної ЕКГ можна з досить високим ступенем вірогідності (>90 %) виключити діагноз СН. При ХСН найважливішу роль відіграє ЕКГ як засіб контролю ефективності та безпеки медикаментозного лікування.

Класифікація серцевої недостатностіРедагувати

За клінічною стадією серцевої недостатностіРедагувати

Використовується класифікація серцевої недостатності за Стражеском та Василенком

  • I стадія (СН-I)

У стані спокою порушення гемодинаміки відсутні та виявляються лише при фізичному навантаженні.

  • II стадія

Стадія IIА (СН-IIА). Порушення гемодинаміки у вигляді застою в одному колі кровообігу (малому або великому), що зберігаються в спокої.

Стадія IIБ (СН-IIБ). Порушення гемодинаміки у вигляді застою в обох колах кровообігу (малому та великому), що зберігаються в спокої. Відзначаються виражені гемодинамічні порушення.

  • III стадія (СН-III)

Виражені порушення гемодинаміки із венозним застоєм в обох колах кровообігу, перфузійними та метаболічними розладами організму (асцит, гідроторакс, анасарка)

За варіантом серцевої недостатностіРедагувати

  • із систолічною дисфункцією лівого шлуночка: ФВ ЛШ ≤45 %;
  • із збереженою систолічною функцією лівого шлуночка: ФВ ЛШ >45 %.

За функціональним класом серцевої недостатностіРедагувати

Використовується класифікація Нью-Йоркської Асоціації Кардіологів — NYHA (англ. New York Heart Association Functional Classification)

  • Функціональний клас I — немає симптомів при звичайній активності.
  • Функціональний клас II — незначне обмеження активності внаслідок СН, пацієнт почувається комфортно у спокої і при невеликих навантаженнях.
  • Функціональний клас III — значне обмеження будь-якої активності внаслідок СН, пацієнт почувається комфортно лише у спокої.
  • Функціональний клас IV — будь-яка активність призводить до симптомів СН. Симптоми СН є у спокої і посилюються при будь-якому навантаженні.

ЛікуванняРедагувати

Консервативне та оперативне.

До оперативного належить наприклад абдоміналізація серця.

ПрогнозРедагувати

Клінічний прогноз ХСН тим гірше, чим вище ступінь її клінічної тяжкості. Так, показник смертності протягом 1 року у хворих із ХСН I—II ФК за NYHA становить 6–10 %, зростаючи до 25–40 % у хворих з тяжкою (IV ФК за NYHA) ХСН.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Настанова з кардіології/ За ред. В. М. Коваленка. — К.: МОРІОН, 2009. — с.1233