Християнство в Італії

Найпоширенішою релігією в Італії є християнство, яке присутнє тут з апостольських часів. Більшість сповідує католицизм.

ОглядРедагувати

Згідно з опитуванням Global Religious Landscape, проведеним Форумом релігій та громадського життя Дослідницького центру П'ю (американський аналітичний центр), 83,3% жителів Італії — християни, 12,4% — нерелігійні, атеїсти або агностики, 3,7% — мусульмани, а решта 0,6% дотримуються інших релігій[1]. За даними опитування, проведеного 2006 року Eurispes (італійський дослідницький центр), католики становили 87,8% населення[2]. Згідно з тим самим опитуванням 2010 року, цей відсоток знизився до 76,5%[3]. Інші джерела дають різні дані про ісламське населення Італії, зазвичай близько 2%[4][5][6].

За даними опитування Євробарометра 2005 року (проведеного від імені Європейської Комісії), 74% італійців «вірять в існування Бога», 16% «вірять, що є якийсь дух чи життєва сила», а 6% «не вірять в Бога, певного духа чи життєву силу»[7].

КатолицизмРедагувати

Католицизм є основною християнською деномінацією в Італії.

Італійська територія поділена на 225 католицьких єпархій та, згідно з церковною статистикою (що не враховує нині чинних членів), 96% населення країни хрещені як католики.

Церковне життя досить активне і, незважаючи на секуляризацію, найактивніші рухи та асоціації є католицькими, включаючи такі різноманітні організації, як Католицька Дія (AC), Associazione Guide e Scouts Cattolici Italiani (AGESCI), Причастя та звільнення (CL), Неокатехуменальний шлях, Рух Фоколяре, Християнські асоціації італійських робітників (ACLI) та ін., більшість з яких брали участь у громадській діяльності та часто приходили в італійську політику зі своїми представниками[8][9][10][11]. Нинішній президент Італії Серджо Матарелла[12][13][14] та колишній прем'єр-міністр Маттео Ренці[15][16] були лідерами АС та AGESCI відповідно.

Інші християнські деномінаціїРедагувати

Окрім католицизму, є також декілька інших християнських деномінацій, такі як православ'я та греко-католицизм (серед іммігрантів) та протестантизм.

Див.такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. The Global Religious Landscape (PDF). Pewforum.org. Архів оригіналу за 2015-09-24. Процитовано 2015-10-02. 
  2. Corriere della Sera - Italia, quasi l'88% si proclama cattolico. corriere.it. Corriere della Sera. 
  3. Cattolici maggioranza in Italia?. cronachelaiche.globalist.it. 2012-05-14. Архів оригіналу за 2014-08-26. Процитовано 2015-10-02. 
  4. Islam Italiano: Prospects for Integration of Muslims in Italy’s Religious Landscape (PDF). Journal of Muslim Minority Affairs (Arcre.org) 28. April 2008. Процитовано 2015-10-02. 
  5. Andrea Spreafico. La presenza islamica in Italia (PDF). Ssai.interno.it. Процитовано 2015-10-02. 
  6. Quanti sono e cosa vogliono i musulmani. linkiesta.it. Linkiesta. 1 August 2011. 
  7. Social values, science and technology (PDF). Ec.europa.eu. Процитовано 2015-10-02. 
  8. Wertman, Douglas A. (3 December 2007). The catholic church and Italian politics: The impact of secularisation. West European Politics 5 (2): 87–107. doi:10.1080/01402388208424359. 
  9. Church and Politics. The Italian Exception. Repubblica.it. la Repubblica. Процитовано 2015-10-02. 
  10. Alex Roe. How The Vatican Influences Italy. Italy Chronicles. 
  11. The Catholic Church and Italian Politics. OpEdNews. Процитовано 2015-10-02. 
  12. Sergio Mattarella chi è?. Il Post. Процитовано 2015-10-02. 
  13. Mattarella al MSAC. La cultura è libertà. azionecattolica.it. Процитовано 2015-10-02. 
  14. Il MSAC durante il concilio «  Movi 100. azionecattolica.it. 
  15. Matteo story: Renzi, lo scout che studiava da sindaco. lanazione.it. La Nazione. Процитовано 2015-10-02. 
  16. Matteo Renzi, dai boy scout alla politica nazionale a colpi di rottamazione e slogan. Il Fatto Quotidiano. Процитовано 2015-10-02.