Хрикін Святослав Євдокимович
Хрикін Святослав Євдокимович (22 жовтня 1939, село Оглонга, Хабаровський край ౼ † 10 березня 2013, Чернігів, Україна) ౼ чернігівський поет, видавець, філософ.
| Хрикін Святослав Євдокимович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
21 жовтня 1939 село Оглонги, Хабаровський край | |||
| Помер |
10 березня 2013 (73 роки) Чернігів, Україна | |||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Національність | росіянин | |||
| Діяльність | письменник, поет, публіцист, філософ | |||
| Мова творів | українська, російська | |||
| Жанр | вірш, оповідання | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Хрикін Святослав Євдокимович народився 22 жовтня 1939 року в селі Оглонги, Хабаровського краю.[1]
В 1955 році переїжджає до Чернігова, закінчує школу, працює на будівництві каналу «Сіверський Донець-Донбас».
В 1959 році повертається в Чернігів, працює токарем на заводі «Жовтневий Молот».[2]
З 60-х років починає публікуватися в обласних газетах, таких як «Деснянська Правда», «Комсомольський Гарт», (Чернигов), «Зеркальная Струя» (Харьков); у журналах «Радуга» (Київ), «Ковчег» (Житомир), у літературній газеті «Дзеркальний струмінь» (Харків).[3]
З 1960 року — постійний учасник і свідок літературного життя Чернігова.
З 1971 року працює художником-оформлювачем.[2]
З 1986 року вивчав, упорядковував і популяризував творчість російського поета Ігоря Юркова, який жив у Чернігові, помер 27-річним від туберкульозу у Боярці під Києвом у 1929 році.
У 2008 році вийшла друком його збірка вибраних поезій «Жертовний камінь» (Чернігів).[3]
у 2009 році присуджено Міжнародна літературна премія «Круг родства» ім. Ріталія Заславського
Листопад 2012 року — публічно виступав на вечорі Петра Пиниці.[1]
Брав активну участь у літературному житті Чернігова, виступав на публічних зібраннях, друкувався у місцевій пресі.
Помер від інсульту, 10 березня 2013 року в Чернігові.
Професійні досягнення ред.
В 2007 році — Святослав Хрикін видав антологію «Русская поэзия. Украина. ХХ век» у Києві.[4]
Видавав самвидав «ЕСХА», в якому друкувалися місцеві поети.
У 2008 році вийшла друком його збірка вибраних поезій «Жертовний камінь» (Чернігів).[3]
В 2009 році — опубліковано в Інтернеті антологію «Русские поэты Чернигова» (400 сторінок), яка включає в себе 59 авторів, від Юркова І. В. (1902–1929) до Кулаковської І. О.(1976 р.).[5]
У 2015 рік — видана епістолярно-поетична книжка Святослава Хрикіна та Володимира Ільїна «Находка ЭСХА». Презинтація відбулася в музеї історії Лісковиці, у школі № 4.[6]
2016 — Лауреат Премії ім. Миколи Гоголя «Тріумф» (посмертно) — за подвижницьку літературну діяльність[7].
Літературний доробок ред.
- Хрикін С. Є. «Русские поэты Чернигова». — Чернігів, 2009 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Хрикін С. Є. «Жертовний камінь». — Чернігів, 2008. [Архівовано 7 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Игорь Юрков, «Стихотворения и поэмы»//Упоряд. Хрикін С. Є.. — СПб: Издательство Пушкинского дома, 2012.
- Хрикін С.Є, В. Ільїн «Находка ЭСХА». — Чернігів, 2015.
- Вірші в періодичних виданнях
Тематика поезії ред.
- Повсякденне чудо
- Колискова
- Вогонь горобини
- Імена
- Сурья
- Астарта
- Мнемосина
- Аполлон
- Афродита
- Ікар
- Одіссей
- Овідій
- Плутарх
- Діоген Лаертський
- Іпатія
- Ду Фу
- Омар Хаям
- Данте Аліг'єрі
- Мікеланджело Буанаротті
- Пітер Брейгель Старший
- Джордано Бруно
- Стенька Разін
- Джонатан Свіфт і т. д.
Улюблені цитати ред.
|
Судьба ведёт того, кто идёт, и тащит того, кто упирается. | 
|
— Луций Анней Сенека. | ||
|
|
Во многой мудрости много печали, и умножающий знание умножает скорбь. |
|
— Экклезиаст. | ||
Примітки ред.
- ↑ а б Святослав Хрикін відійшов у вічність (фото). Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 21 серпня 2015.
- ↑ а б Святослав хрыкин. te.zavantag.com. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 21 серпня 2015.
- ↑ а б в Черниговский подвижник Святослав Хрыкин. Творческая мастерская. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 серпня 2015.
- ↑ Слово про чернігівського Діогена. www.gorod.cn.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21 серпня 2015.
- ↑ Поэты Сиверского края. www.gorod.cn.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21 серпня 2015.
- ↑ Остання книжка Святослава Хрикіна / Новости Чернигова и области / блог / Hiblogger.net. eva28ua.hiblogger.net. Процитовано 21 серпня 2015.
- ↑ Оголошено лауреатів міжнародної літературної премії «Тріумф» за 2016 рік (31.03.2016). Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 19 серпня 2020.
Джерела ред.
- Марта Єлісєєва. Слово про чернігівського Діогена. — Чернігівські відомості. — № 44. — 30.10.2014 р. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Святослав Хрыкин. ЖЕРТВЕННЫЙ КАМЕНЬ. — Чернигов, 2008 [Архівовано 7 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Сергій Квітницький. Остання книжка Святослава Хрикіна. — 08.06.2015
- Олена Грицюк. ЧЕРНИГОВСКИЙ ПОДВИЖНИК СВЯТОСЛАВ ХРЫКИН. — 4.04.2014 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Владислав Савенок. Святослав Хрикін відійшов у вічність. — Високий Вал. — 11.03.2013 р [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Светлой памяти Святослава Хрыкина [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]