Відкрити головне меню

Хрестовоздви́женський собо́р — колишній православний собор військового відомства у Катеринославі, тепер є «старим» спортивним залом ПДАБА.

Хрестовоздвиженський собор (Дніпро)
Екатеринославъ. Храмы 37.jpg
48°27′17″ пн. ш. 35°03′05″ сх. д. / 48.45482500002777471° пн. ш. 35.051633000027777598° сх. д. / 48.45482500002777471; 35.051633000027777598Координати: 48°27′17″ пн. ш. 35°03′05″ сх. д. / 48.45482500002777471° пн. ш. 35.051633000027777598° сх. д. / 48.45482500002777471; 35.051633000027777598
Тип споруди церква
Розташування Flag of Ukraine.svg УкраїнаДніпро
Поч. будівництва 1911
Епонім Воздвиження Хреста Господнього
Хрестовоздвиженський собор (Дніпро). Карта розташування: Україна
Хрестовоздвиженський собор (Дніпро)
Хрестовоздвиженський собор (Дніпро) (Україна)

Дерев'яний храмРедагувати

 
Хрестовоздвиженський собор

Спочатку для 133-го піхотного Сімферопольського полку, розміщеного в Катеринославі, у 1885 році було збудовано невелику дерев'яну Хрестовоздвиженську церкву, обкладену цеглою і розраховану на 400 осіб. У 1909 році з огляду на те, що цей храм прийшов у ветхість і став для чинів полку маломістким, Військовим міністерством було виділено 44000 карбованців на побудову нової однойменної кам'яної церкви за раніше затвердженим зразком.

З 1892 року священиком Сімферопольського полку був Василь Хрисантович Ігнатенко (відомості на 1913 рік), що служив у цій церкві.

Кам'яний соборРедагувати

Хрестовоздвиженський собор був зведений у тодішньому Катеринославі (сучасному місті Дніпрі) за типовим проектом військових храмів, затвердженим Будівельною комісією в 1901 році (архітектор Федір Михайлович Вержбицький). Всього в Російській Імперії до 1917 року було збудовано не менше шістдесяти таких церков.

У квітні 1911 року в на Горі, на площі Абрамовича, було здійснено її закладення. Через рік церкву було побудовано й освячено. Площа Абрамовича, на якій стояв собор, займала квартал, обмежений вулицями Паторжинського, Чернишевського, Моссаковського й Жуковського, де зараз знаходиться комплекс будівель Придніпровської державної академії будівництва і архітектури.

Зовні храм був обнесений залізною огорожею на кам'яному цоколі. До церкви була приписана невелика каплиця на гарнізонному кладовищі.

Спортивний зал ПДАБАРедагувати

За радянських часів храм був закритий і обезголовлений. 1930 року площу Абрамовича передано під забудову будівельного інституту. На південно-західному її куту почато будівництво головного (старого) корпусу інституту. Будівля церкви перевлаштована на спортивний зал, до якого згодом добудовано у 1960-х новий спортивний зал і приміщення кафедри фізкультури.

Зараз залишки храму являють собою сумне видовище — його абсиду знесено, а з боку північного, південного та західного фасадів у 1960-і роки були зроблені різні кам'яні прибудови, що знаходяться у веденні вищезгаданого навчального закладу.

Плани реконструкціїРедагувати

Обговорюються проекти відбудови церкви у оригінальній подобі зі знесенням студентських гуртожитків з північної й західної сторони, спортивного зала й басейну, організація площі й паркінга, а також будівництва нового учбового корпусу на сході вздовж вулиці Жуковського.[1]

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати