Відкрити головне меню

Хрестовоздви́женська це́рква — православний храм в селі Розумівка Олександрівського району на Кіровоградщині, пам'ятка архітектури та містобудування загальнодержавного значення, родова усипальня родини Раєвських. Церква-усипальня підпорядкована Народному музею історії села Розумівка.

Хрестовоздвиженська церква
Хрестовоздвиженська церква.jpg
Хрестовоздвиженська церква (фото 1952 року)
48°49′52″ пн. ш. 32°08′59″ сх. д. / 48.83111° пн. ш. 32.14972° сх. д. / 48.83111; 32.14972Координати: 48°49′52″ пн. ш. 32°08′59″ сх. д. / 48.83111° пн. ш. 32.14972° сх. д. / 48.83111; 32.14972
Тип споруди церква
Розташування Україна Україна
Кіровоградська область,
Olexandrivs rh.png Олександрівський район,
с. Розумівка
Засновник Катерина Раєвська
Поч. будівництва 1833
Кін. будівництва 1855
Стиль класицизм
Належність УПЦ
Хрестовоздвиженська церква (Розумівка). Карта розташування: Україна
Хрестовоздвиженська церква (Розумівка)
Хрестовоздвиженська церква (Розумівка) (Україна)

ІсторіяРедагувати

БудівництвоРедагувати

Кам'яну церкву в ім'я Воздвиження Чесного Хреста було закладено 3 травня 1883 року замість колишньої дерев'яної на місці поховання учасника російсько-французької війни, генерала від кавалерії Миколи Миколайовича Раєвського. Генерал заповів поховати його саме на цьому пагорбі, оскільки ця частина родового маєтку нагадувала йому про місця колишніх богів.

Будівництво велось за ініціативою старшої доньки Раєвського Катерини коштом її чоловіка, декабриста Михайла Федоровича Орлова, а також частково коштом бойових друзів Миколи Миколайовича.

Остаточно будівництво було завершене лише в 1855 році, що пояснюється значною вартістю споруди. Церква отримала назву Хрестовоздвиженської, так як Микола Раєвський народився 14 вересня і помер 16 вересня (за старим стилем) — дні, коли в православ'ї святкують Воздвиження Хреста Господнього. Поховання Раєвського накрили кам'яним циліндричним пантеоном, розміщеним в центрі просторого склепу під церквою.

В середині XIX століття Хрестовоздвиженська церква по штату була зарахована до 6-го класу[1]. В архіві храму знаходилась грамота митрополита Київського про спорудження церкви (1830) та проект її будівництва (1845).[2]

Першопочатково церква являла собою усипальню у вигляді прямокутного однонавного храму з розмірами основного об'єму в плані 11×18 метрів. Вона була хрестоподібною і мала невеликий неосвітлений купол у центрі з дванадцятиколонним порталом. Колони доричного ордеру були поставлені в два ряди з боку головного входу (західний фасад); кожна з них була складена із семи збірних блоків, відлитих з чавуну. Опалювалась будівля двома печами.

РеконструкціяРедагувати

У 1883 році онук і третій власник Бовтиського маєтку генерал-майор Михайло Миколайович Раєвський звернувся до Київської консисторії з проханням реконструкції Хрестовоздвиженської церкви у зв'язку з бажанням розширити родовий склеп та збільшити кількість місця для прихожан. Цим самим він виконував бажання своєї матері Анни Михайлівни.

В ході реконструкції, проведеної 1886 року, храм було розширено з північного, південного та західного боку. Було споруджено розширений світловий купол, прибудовано два бокових вівтарі, ризницю та пономарню; надбудовано дзвіницю і скомпоновано нові вікна.[3]

Радянська добаРедагувати

У 1938 році з дзвіниці церкви було знято дзвони.

З 1965 року приміщення храму використовувалось як зерносховище, а пізніше — як колгоспний склад отрутохімікатів. Були спроби пристосувати церкву під музей, забіливши фрески. Центральний купол і дзвіницю, попри протести мешканців села, ліквідували, а огорожу навколо церкви з гранітними стовпами знесли. Також було знищено всі зелені насадження навколо будівлі.

СучасністьРедагувати

З 2005 по 2008 рік в рамках проекту по створенню історико-меморіального заповідника родини Раєвських відбулась реставрація церкви. В період реконструкції богослужіння проводились в підвальній частині храму, поряд з усипальнею. Було відновлено центральний світловий купол та дзвіницю, розкрито чавунну колонаду, виконано частину робіт з відновлення втрачених настінні розписів та оздоблення церкви. Заплановано розбити поруч ботанічний сад та облаштувати садово-паркову зону/

ПохованняРедагувати

У напівпідвальному приміщенні Хрестовоздвиженської церкви розташований родовий склеп Раєвських. Тут поховані чотири представники династії:

Центральне поховання генерала накрите чавунною плитою з епітафією авторства Михайла Орлова:

«Онъ былъ в Смоленскѣ щитъ — въ Париже мечъ Россіи»

У сквері поблизу храму, на могилах інших представників родини Раєвських, розташовані масивні мармурові надгробки роботи італійських майстрів. Колись пам'ятники були вкриті кольоровою мозаїкою та свинцевою інкрустацією. Поруч поховані місцеві священики та члени купецької сім'ї Бондаревих.

ПриміткиРедагувати

  1. рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
  2. Державний архів Черкаської області. — Ф. Р228. — Оп. 1. — Спр. 229. — Арк. 63.
  3. Рапорт священика Харлампія Фіньковського на ім'я Митрополита Київського і Галицького про завершення робіт по реконструкції церкви.

ДжерелаРедагувати