Відкрити головне меню

Хрести́ — історична місцевість на Печерську, яка виникла між Кловським яром і шляхом до Києво-Печерської лаври.[1]

Хрести
Київ
Хрести

Хрести, вул. Левандовська
Загальна інформація
50°26′18″ пн. ш. 30°32′46″ сх. д. / 50.43850000002777278° пн. ш. 30.54611111113888811° сх. д. / 50.43850000002777278; 30.54611111113888811Координати: 50°26′18″ пн. ш. 30°32′46″ сх. д. / 50.43850000002777278° пн. ш. 30.54611111113888811° сх. д. / 50.43850000002777278; 30.54611111113888811
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Адмінодиниця Київ
Головні вулиці Московська, Івана Мазепи, Михайла Омеляновича-Павленка, Хрестовий провулок
Заклади освіти
та культури
Олександрійська гімназія, Оптико-механічний коледж КНУ ім. Тараса Шевченка, Печерська гімназія № 75, Центр художньої та технічної творчості «Печерськ»
Транспорт
Метрополітен Kiev Metro First Line logo.svg «Арсенальна»
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap 421866 ·R (Київ)
Карта
Хрести. Карта розташування: Київ
Хрести
Хрести
Хрести (Київ)

НазваРедагувати

 
Слобода між Кловським яром і шляхом до лаври, 1695 рік

За словами історика XIX ст. М. Закревського, «на західному схилі Печерська, зверненому до Клова, у тому самому місці, де тепер проведена шосейна дорога від Інститутської вулиці до Печерського ринку, на одному косогорі здавна стояв хрест, а навколо нього дерев'яний зруб. Чи була тут церква або яка могила, — для нас невідомо. Але місцевість ця отримала назву Хрестів».[2]

Походження топоніма може бути пов'язано із хрестами на цвинтарі або над криницею.[3] Але, радше за все, назва походить від хреста на перехресті доріг, які вели на Поділ і Старий Київ, до Києво-Печерської лаври, Наводницької переправи й Василькова.[4][5]

Інші назви — Микільський Полик, Нова Слобода.

ОписРедагувати

 
Микільська брама Нової Печерської фортеці

Хрести розташовані на трикутній ділянці між «Арсеналом» (вул. Московська), старим Печерським іподромом (вул. Михайла Омеляновича-Павленка) і вул. Івана Мазепи.

У середньовіччя гончарська слобода Микільський Полик з урочищем Хрести перебувала у власності Микільського монастиря та Києво-Печерської лаври.[3] Після вилучення церковних земель у казенну власність у другій половині XVIII сторіччя слободу забудували одноповерховими будинками. 1785 року у слободі налічувалося близько 500 мешканців.[4]

Короткий опис Хрестів залишив історик М. Закревський, який 1868 року писав:

« Місцевість ця<...> була забудована малими дерев'яними будинками, між якими стояли дві єврейські школи: літня і зимова, а нижче, на схилі, у так званого Виноградного Саду на Клові, розташовувалися кілька свічкарень і миловарень, які поширювали неприємне повітря. Тут тіснилися в халупах євреї.[2] »

Під час будівництва Нової Печерської фортеці у 1830-х роках у поселенні сформувалася сучасна мережа вулиць і провулків. Хрести під назвою Нова Слобода злилися з Печерським містечком.[4]

1908 року до Хрестів пустили трамвай № 3, який ходив від Царської площі до Троїцького монастиря через вул. Московську і Суворовську.

Топонім зберігся у назві Хрестового провулка, який виник у XVIII столітті.[5]

«Кубло розпусти»Редагувати

На початку ХІХ сторіччя Хрести зажили слави розпусного місця. Проститутки почали селитися навколо Печерського форштадту ще з XVIII сторіччя. «Непотрібні» або «хрестові дівки» обслуговували гармиз (гарнізонних солдатів), мілітерів (офіцерів), рябчиків (цивільних осіб, чиновників) і спудеїв (студентів).[6]

Після легалізації проституції у Російській імперії в 1843 році й у зв'язку із будівництвом поблизу Нової Печерської фортеці хрестових проституток перевели у будинки розпусти на Андріївський узвіз.

Пам'ятки історії та архітектуриРедагувати

 
Хрести у складі Нової Слободи, план 1800 року

На Xрестах частково збереглася історична забудова XIX — початку XX століття.[4]

Установи та закладиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати