Відкрити головне меню

Св.-Дмитріївська церква (рос. Храм святителя Димитрия Ростовского) — православний храм, що знаходиться на Новому християнському кладовищі. Розташований за адресою: Люстдорфська дорога 6.

Св.-Дмитріївська церква
Храм святителя Димитра Ростовського на Новому християнському кладовищі (Другому християнському кладовищі)
Lustdorfskaya-doroga-6-10.jpg
46°27′03″ пн. ш. 30°43′30″ сх. д. / 46.45086111° пн. ш. 30.72512500° сх. д. / 46.45086111; 30.72512500Координати: 46°27′03″ пн. ш. 30°43′30″ сх. д. / 46.45086111° пн. ш. 30.72512500° сх. д. / 46.45086111; 30.72512500
Країна Україна Україна
Місто Одеса
Адреса Люстдорфська дор., 6, ІІ Християнський цвинтар
Конфесія Українська православна церква Московського Патріархату
Єпископство Одеська та Ізмаїльська єпархія
Стиль псевдоросійський
Автор проекту архітектор Георгій Дмитренко
Будівельник інженери Плановський і Гайновський
Дата заснування літо 1888
Будівництво 14 липня 188511 червня 1887
Статус  Пам'ятка культурної спадщини України
Стан цілком задовільний

Св.-Дмитріївська церква. Карта розташування: Україна
Св.-Дмитріївська церква
Св.-Дмитріївська церква
Св.-Дмитріївська церква (Україна)
Св.-Дмитріївська церква у Вікісховищі?

ІсторіяРедагувати

 
Церква Св. Дмитра Ростовського, фото зроблене до 1917 року
 
Церква зі сторони Люстдорфської дороги

Для увіковічнення пам'яті Високопреосвященного Дмитра, архієпископа Херсонського і Одеського Міська Дума 20 лютого 1884 р. постановила: спорудити на міські кошти церкву на Новому кладовищі в ім'я Святого Дмитра, митрополита Ростовського, день якого православна церква святкує 21 вересня. Цією ж постановою були виділені на спорудження церкви 25 000 рублів.

У червні 1885 р. комісія зі спорудження храму підписала контракт із підрядниками — інженерами Плановским і Гайновським на побудову храму за проектом архітектора Георгія Мелетійовича Дмитренка. Закладка храму та освячення проводилось 14 липня 1885 в присутності преосвященного Никанора, єпископа Херсонського і Одеського. У фундамент був покладений «краеугольний» камінь, а преосвященний Никанор зробив по ньому перший удар сокирою з ручкою чорного дерева.

Будівля церкви, виконана в російському ярославському стилі, мала багато цікавих архітектурних рішень. Будівництво її йшло швидко і безупинно, і вже 11 червня 1887 комісія з будівництва прийняла закінчену споруду. Залишалося виконати роботи з установки іконостасу, влаштуванню мармурової підлоги, золоченню хрестів, на що міська дума виділила додаткові кошти. Загалом, витрати міста на побудову храму з внутрішньою обробкою, іконостасом, живописом і всієї церковним начинням склали 45 000 руб. До літа 1888 споруда була в цілому закінчена. Храм велично височів над нещодавно відкритим, в 1885 році, ще майже порожнім, Новим кладовищем. Припускалося освятити храм 12 вересня(30 серпня), у день перенесення мощей Святого Олександра Невського, проте остаточна доробка оздоблення храму зажадала ще деякого часу. Громадяни Одеси ніколи не були байдужими в справі благодійності при споруді міських церков. Відомо безліч випадків грошових і речових пожертвувань на богоугодні справи. Так, «що проживає в Одесі відставний рядовий Микола Євсєєв, відчуваючи наближення смерті і не маючи ні рідних, ні знайомих, пожертвував наявні у нього 300 рублів, здобуті важкою багаторічною працею, на прикрасу храму в пам'ять Святого Дмитра». Напередодні свята дня святителя Дмитра, митрополита Ростовського, 1 жовтня (30 вересня) 1888 відбулося освячення храму, спорудженого в пам'ять покійного архієпископа Херсонського і Одеського Дмитра (Муретова). Урочисте освячення здійснював преосвященний Никанор, архієпископ Херсонський і Одеський.

У 1936 р. у храмі служили два священномученика: митрополит Одеський Анатолій (Грисюк) і архімандрит Геннадій (Ребезо). Історія храму св. Дмитра Ростовського цікава ще й тим, що він є єдиним одеським православним храмом, який ніколи не закривався, навіть у радянські часи, завдяки клопотанню академіка Володимира Філатова.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати