Церква Георгія Побідоносця (Хмельницький)

Церква святого Георгія — чинна церква, архітектурна пам'ятка міста Хмельницького, згідно з наказом № 242 від 15.09.2010 року, який було затверджено управлінням культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА[1]. Розташовується по вулиці імені Івана Франка.

Церква святого Георгія
Свято-Георгієвський храм, м. Хмельницький, 2014 рік
Свято-Георгієвський храм, м. Хмельницький, 2014 рік
49°25′01″ пн. ш. 26°59′20″ сх. д. / 49.417139° пн. ш. 26.989028° сх. д. / 49.417139; 26.989028
Країна Україна
Місто Хмельницький
Тип церква
Стиль візантійський стиль
Дата заснування 1898
Статус  охороняється державою

Церква святого Георгія. Карта розташування: Україна
Церква святого Георгія
Церква святого Георгія
Церква святого Георгія (Україна)
CMNS: Церква святого Георгія на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Церква веде свою історію від полкової церкви Святих апостолів Петра та Павла, яка була заснована у 1775 році. Похідна полкова церква завжди супроводжувала 46-й Дніпровський піхотний полк, навіть коли відбувалась у 1812 році війна з Наполеоном, чи у період з 1828 по 1829 рік, з 1877 по 1878 роки, коли проходили російсько-турецькі війни. Для полкової церкви під час таких періодів, відводились звичайне казармене приміщення, котре було максимально пристосованим для церковних вимог. Коли відбувались тривалі походи, то похідна полкова церква розміщувалась у наметах. Ситуація змінилась у 1893 році[2]. В цей час відбулось розміщення сорок шостого Дніпровського піхотного полку у казармах, які спеціально для цих цілей і були нещодавно побудовані. Зважаючи на цю обставину, з'явилась ідея спеціально для полкової церкви побудувати приміщення. Підпоручиком Дніпровського полку з 1890 року по 1894 рік був письменник Олександр Купрін[3], цей період в житті письменника і його перебування у Проскурові знайшли своє відображення в його творчості. Для побудови храму був організований збір пожертв. Участь у цьому брали усі чини полку. Приймались пожертви на побудову храму і від жителів Проскурова (Хмельницького). Зусилля у реалізації цього проекту доклав начальник штабу 12-ї піхотної дивізії Юргенса. Брав участь командир Дніпровського полку Бойковський. Роль в цій історії відіграв також полковий священик Образцов. Побудова основного приміщення храму коштувала 18 тисяч рублів, з яких церковні кошти були незначним відсотком і становили 1307 рублів 89 копійок. Усю іншу частину коштів — більше 16 тисяч, було зібрано шляхом благодійних пожертв. Будівництво Свято-Георгієвської церкви тривало довгий період часу і його умовно можна розділити на два етапи. З самого початку відбулась побудова приміщення храму. Вона тривала до 1898 року[4]. Дзвіниця була добудована у 1906 році [2]. Храм вміщував на своїй території близько шести сотень осіб[2]. Відвідувати храм мали змогу звичайні жителі Проскурова, котрі не мали ніякого відношення до полку.

 
Дзвіниця Свято-Георгієвського храму у 21 столітті

На початку 1920-х років будівля храму відійшла до Червонокозачої дивізії. Приблизно з цього часу храм перестав доглядатись належним чином. Була розібрана дзвіниця та приміщення храму стало служити складом, на якому зберігалось військове майно. У 1945 році храм перейшов у розпорядження 31-ї танкової дивізії. Через 12 років, у 1957 році, ним завідувала сімнадцята мотострілецька дивізія. Церковна будівля поступово занепадала[2]. Її відродження розпочалось у 1996 році, коли був покладений початок реставрації майже зруйнованого храму[4] . У наші часи церква носить ім'я Святого Георгія Побідоносця.

АрхітектураРедагувати

Свято-Георгієвський храм відноситься до споруд, які були побудовані у візантійському стилі за типовим проектом. Зведений із цегли. Храм — одноповерховий, у 1906 році відбулась добудова триярусної дзвіниці. Серед архітектурних особливостей храму можна відмітити розпис внутрішніх приміщень. У храмі був одноярусний іконостас[5].*Внутрішній розпис храму — справа рук солдатів, які мали художні здібності. Храм мав декілька цінних реліквій. Серед них виділяли Євангеліє, видане у 1775 році та антиминс, котрий був освячений Київським митрополитом Гавриїлом ще у 1776 році[2].

ПриміткиРедагувати

  1. Пам'ятки архітектури Хмельницького
  2. а б в г д Єсюнін С. М. Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси. — Хмельницький, 2008. — 160 с.
  3. 100-річчя Свято-Георгієвского храму//Газета «Є». Архів оригіналу за 2 квітень 2015. Процитовано 13 березень 2015. 
  4. а б Єсюнін С. М. Вулиці Хмельницького. Історико-довідкове видання. — Художнє оформлення Т. В. Савчук. — Тернопіль: Видавець В. П. Андріїшин, 2005. — 122 с.
  5. Свято-Георгієвський храм//Сайт Cityplaces

Джерела та літератураРедагувати

  • Єсюнін С. М. Вулиці Хмельницького. Історико-довідкове видання. — Художнє оформлення Т. В. Савчук. — Тернопіль: Видавець В. П. Андріїшин, 2005. — 122 с.
  • Єсюнін С. М. Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси. — Хмельницький, 2008. — 160 с.

ПосиланняРедагувати