Собор Василія Блаженного

храм
(Перенаправлено з Храм Василя Блаженного)

Координати: 55°45′08″ пн. ш. 37°37′23″ сх. д. / 55.7524667° пн. ш. 37.62306° сх. д. / 55.7524667; 37.62306

Храм Покрови Богородиці на Ро́ві (рос. Храм Покрова Богородицы на Рву), відоміший як Собор Василія Блаженного (рос. Собор Василия Блаженного) — православний собор у Москві, побудований в XVI столітті. Є візитною карткою міста, одним з найвпізнаваніших місць.

Собор Василія Блаженного
Kremlin and Red Square, Moscow [1]
Світова спадщина
55°45′09″ пн. ш. 37°37′23″ сх. д. / 55.752500000027772842° пн. ш. 37.62305555558332770° сх. д. / 55.752500000027772842; 37.62305555558332770
Країна Росія Росія
Тип Культурний
Критерії i, ii, iv, vi
Об'єкт № 545
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 1990 (14 сесія)
Собор Василія Блаженного (Росія)
Собор Василія Блаженного

Мапа
CMNS: Собор Василія Блаженного у Вікісховищі

Історія ред.

Раніше на цьому місці стояла кам'яна церква Трійці з невеликим кладовищем, де був похований шанований в Москві юродивий Василій Блаженний.

2 жовтня 1552 московські війська взяли Казань — столицю Казанського ханства, в ознаменування чого цар Іван Васильович IV (Грозний) повелів побудувати на Красній площі сім дерев'яних храмів. На їхньому місці в 15551561 і був споруджений кам'яний дев'ятипрестольний храм в ім'я Покрови.

Існує кілька версій про творців собору. За однією з версій, архітектором був відомий псковський майстер Постник Яковлєв на прізвисько Барма. За іншою, широко відомою версії Барма і Постник — два різних архітектори, обидва брали участь в будівництві, ця версія нині застаріла. За третьою версією, собор був побудований невідомим західноєвропейським майстром (імовірно італійцем, як і раніше — значна частина споруд Московського Кремля), звідси і такий неповторний стиль, що поєднує в собі традиції як російської архітектури, так і європейської архітектури епохи Відродження, але ця версія так і не знайшла ніякого підтвердження. Згідно з легендою, архітектора (чи архітекторів) собору було осліплено за наказом Івана Грозного, щоб вони не змогли більше побудувати подібного храму. Проте, якщо автором собору є Постник, то його не могли осліпити, оскільки протягом декількох років після будівництва собору він брав участь у створенні Казанського кремля.

Останній (перед більшовицькою революцією) настоятель собору, протоієрей Іоанн Восторгов, був розстріляний 23 серпня (5 вересня) 1919. Згодом храм був переданий в розпорядження общини обновленців.

У 1929 закритий, були зняті дзвони. Знов почав використовуватися для богослужіння з 14 жовтня (свято Покрови) 1991 року. Богослужіння здійснюються кліриками храмів в Зарядді і Китай-городі.

З 1990 храм-музей знов почав збирати дзвони. Нині ця колекція — одне з найбагатших зібрань не тільки Москви, але і Росії. Всього в музеї 19 дзвонів, створених в 1547—1996 (місця відливання — Урал, Ярославль, Москва, а також Франція, Голландія, Німеччина, Західна Білорусь).

Архітектура ред.

На побудову собору в значній мірі вплинули архітектурні форми двох інших храмів, до того вже збудованих у царській заміській резиденції — Коломенському. З шатрової церкви Вознесіння (бл. 15281532, ймовірно Петрок Малий Фрязін — П'єтро Франческо Аннібале) була взята за основу конструкція головного і найвищого храму Покрови. Загальна же композиція нового собору була запозичена з церкви Усікновіння голови Івана Предтечі в Дьякові (1540-і рр.) — п'ятистовпного храму оригінальної архітектури. Деякі дослідники навіть вважають, що Предтеченська церква та Покровський собор побудовані одним майстром — Бармою. Центральний храм складається з четверика, восьмерика і завершений восьмигранним світловим барабаном з позолоченою главкою. Навколо нижнього ярусу йде крита галерея. Зводи галереї спираються на масивні стовпи. Перехід від восьмерика до шатра прикрашений цілою системою кокошників.

Будівля не має вираженого головного фасаду і розрахована на всесторонній огляд, на круговий обхід. Інтер'єри церкви прості. Зовнішній вигляд храму задуманий як уособлення казкового «райського граду».

Статус ред.

Перше богослужіння в Храмі Покрова Богородиці на Ро́ві відбулося 14 жовтня 1991 року. Регулярні богослужіння в храмі не здійснюються.

Храм є філією Державного історичного музею. Він вважається пам'яткою архітектури і інженерно-будівельного мистецтва світового значення. У 1990 році був включений в Список Всесвітньої історичної і культурної спадщини ЮНЕСКО.

Див. також ред.

Список мурованих храмів шатрової архітектури XVI — XVIII століть

Посилання ред.

Примітки ред.