Мамору Хосода (яп. 細田 守, англ. Mamoru Hosoda; нар. 19 вересня 1967(19670919)) — японський анімаційний режисер, відомий за фільмами «Дівчинка, яка стрибала крізь час», «Вовченята Аме та Юкі» та «Дитя монстра». Його сьомий фільм «Мірай з майбутнього» став першим аніме номінованим на «Оскар» за найкращий анімаційний повнометражний фільм, виробництвом якого займалася не студія Ghibli.

Мамору Хосода
細田 守
На Токійському міжнародному кінофестивалі, 2016 р.
На Токійському міжнародному кінофестивалі, 2016 р.
На Токійському міжнародному кінофестивалі, 2016 р.
Ім'я при народженні Хосода Мамору
Дата народження 19 вересня 1967(1967-09-19) (56 років)
Місце народження Каміїті
Громадянство  Японія
Національність Японія Японія
Alma mater Kanazawa College of Artd
Професія режисер
аніматор
Кар'єра 1989–дотепер
Напрям аніме
Нагороди
IMDb ID 0396074
studio-chizu.jp/index.html
CMNS: Мамору Хосода у Вікісховищі

Кар'єра ред.

Хосода народився в місті Каміїті, повіт Нака-Ніїкава, префектура Тояма, Японія. Батько працював інженером залізниці, а мати — кравчинею[1]. Вивчав живопис у Канадзавському коледжі мистецтв Ісікави[2]. Після завершення університету Хосода почав працювати на студії Toei Animation[1]. Спочатку він пробувався на студію Ghibli, але отримав лист із відмовою і схваленням від самого Міядзакі[3][4].

Працюючи ключовим аніматором у Toei Animation, він зрештою стає режисером кількох окремих коротких фільмів серіалу «Пригоди діґімонів». Фільм Хосоди «Digimon: The Movie»[en] привертає до нього увагу Судзукі Тосіо, головного продюсера Studio Ghibli[1], після чого йому доручають режисерський пост «Мандрівного замку»[5].

«Мандрівний замок» планували випустити влітку 2003 року[6], але виробництво зупинилося через творчі розбіжності. Керівництво студії не бажало відходити від стилю, заданого Міядзакі[7], й відкинуло концепції Хосоди[8], після чого, влітку 2002 року[9], він покинув проект.

Хосода повертається під крило Toei Animation, де створює ряд анімацій, серед яких рекламна «Superflat Monogram»[1][10] та епізоди до «Magical DoReMi»[11]. Незабаром його наймає Madhouse[11]. Працюючи там з 2005 по 2011 рік, Хосода режисує тепло прийняті критиками повнометражні фільми «Дівчинка, яка стрибала крізь час» (2006) і «Літні війни» (2009), які стають лауреатами Премії Японської академії за найкращий анімаційний фільм у 2007[12] та 2010[13] роках відповідно.

У 2011 Хосода разом із продюсером Юітіро Саіто засновує власну студію Studio Chizu. Наразі студія випустила три аніме-фільми: «Вовченята Аме та Юкі», «Дитя монстра» й «Мірай з майбутнього»[14][15].

Фільмографія ред.

Рік Тайтл Режисер Сценарист Ключовий аніматор Пр.
1993 «Dragon Ball Z: Moetsukiro!! Nessen, Ressen, Chougekisen»Dragon Ball Z Movie 10: Kiken na Futari! Super Senshi wa Nemurenai Так
1994 «Yu Yu Hakusho: Meikai Shitou-hen - Honoo no Kizuna» Так
1994 «Dragon Ball Z: Kiken na Futari! Super Senshi wa Nemurenai» Так
1994–95 «Slam Dunk» Так епізоди 29, 70
1996 «Dragon Ball: Saikyou e no Michi» Так
1998 «Ginga Tetsudou 999: Eternal Fantasy» Так
1999 «Digimon Adventure» Так к
1999 «Digimon Adventure» Так епізод 21
2000 «Digimon Adventure: Our War Game!» Так к
2000 «Dragon Ball Z» Так епізод 173
2000 «Digimon: The Movie» Так
2003 «Ashita no Nadja» Так епізоди 5, 12, 26
опенінґ
ендінґ
2003 «Superflat Monogram» Так к
2004 «One Piece» Так епізод 199
2004 «Samurai Champloo» Так опенінґ
2006 «Toki o Kakeru Shōjo» Так
2009 «Summer Wars» Так Так
2012 «Ōkami Kodomo no Ame to Yuki» Так Так
2015 «Bakemono no Ko» Так Так
2018 «Mirai no Mirai» Так Так

Примітки ред.

  1. а б в г Collin, Robbie (15 листопада 2016). Sacked by Studio Ghibli: how the boy wonder of Japanese animation grew up. The Telegraph (en-GB) . ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 20 березня 2019.
  2. Blair, Gavin J. (1 листопада 2016). Anime Director Mamoru Hosoda on Drawing by Hand and the Industry Post-Hayao Miyazaki (Q&A). The Hollywood Reporter (англ.). Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 20 березня 2019.
  3. Brady, Tara (30 жовтня 2018). Mamoru Hosoda's poignant and strange inversion of It’s a Wonderful Life. The Irish Times (англ.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 20 березня 2019.
  4. Ryūsuke, Hikawa (17 листопада 2016). The Classic Storytelling of Anime Director Hosoda Mamoru. nippon.com (англ.). Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 20 березня 2019.
  5. Cavallaro, Dani (2006). The animé art of Hayao Miyazaki. Jefferson, North Carolina: McFarland. с. 157. ISBN 9780786423699. OCLC 62430842.
  6. Schilling, Mark (2 вересня 2001). Studio Ghibli's new film to be directed by rival. Screen (англ.). Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
  7. Frank, Allegra (20 жовтня 2018). Getting fired from a Miyazaki movie was ‘a good thing’ for this anime director. Polygon. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 20 березня 2019.
  8. Shilling, Mark (17 грудня 2002). New Hayao Miyazaki film heads Toho line-up. ScreenDaily. Архів оригіналу за 7 August 2003. Процитовано 5 вересня 2013.
  9. Miyazaki To Direct Another Film. icv2.com (англ.). 13 грудня 2002. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 20 березня 2019.
  10. Chang, Chih-Chieh (15 липня 2013). Interview: Mamoru Hosoda, Director of Wolf Children. Anime News Network (англ.). Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 20 березня 2019.
  11. а б Schilling, Mark (20 жовтня 2016). Tokyo International Film Festival welcomes audiences to the animated world of Mamoru Hosoda. The Japan Times (амер.). Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 20 березня 2019.
  12. Japan Academy Prize (2007). Japan Academy Prize. Архів оригіналу за 20 лютого 2007.
  13. Loo, Egan (5 березня 2010). Summer Wars Wins Japan Academy's Animation of the Year. Anime News Network (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 20 березня 2019.
  14. Official website [Архівовано 2013-03-28 у Wayback Machine.]. Retrieved 2011-12-13.
  15. "Summer Wars' Mamoru Hosoda Creates Anime Film for July" [Архівовано 7 січня 2012 у Wayback Machine.]. Anime News Network, 13 December 2011. Retrieved 2011-12-13.

Посилання ред.