Вікіпедія

Жузеп Гвардіола

каталонський та іспанський футболіст та футбольний тренер
(Перенаправлено з Хосеп Гардіола)

Жузéп (Пеп) Гвардіо́ла (кат. Josep Guardiola i Sala, [ʒuˈzɛb gwaɾdiˈɔłə] — повне ім'я та прізвище Жузéп Гвардіо́ла-і-Са́ла, нерідко використовується транскрипція з іспанської Хосéп Гвардіо́ла, народ. 18 січня 1971, Сантпідор, Каталонія, Іспанія) — колишній каталонський та іспанський футболіст, нині футбольний тренер. Відомий гравець «Барселони». Один з найтитулованіших футбольних тренерів XXI століття.

Ф
Жузéп Гвардіола
Жузéп Гвардіола
Жузéп Гвардіола
Особисті дані
Повне ім'я Josep Guardiola i Sala
Народження 18 січня 1971(1971-01-18)[1][2][…] (53 роки)
  Санпазо, Бажас, провінція Барселона, Каталонія, Іспанія[4]
Зріст 180 см
Вага 73 кг
Прізвисько Пеп
Громадянство  Іспанія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія Манчестер Сіті (головний тренер)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1990–2001 Іспанія «Барселона» 263 (6)
2001–2002 Італія «Брешія» 11 (2)
2002–2003 Італія «Рома» 4 (0)
2003 Італія «Брешія» 13 (1)
2003–2005 Катар «Аль-Аглі» 36 (7)
2006 Мексика «Дорадос де Сіналоа» 10 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1991–1992 Іспанія Іспанія U-21 2 (0)
1992–2001 Іспанія Іспанія 47 (5)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2007–2008 Іспанія «Барселона Б»
2008–2012 Іспанія «Барселона»
2013–2016 Німеччина «Баварія»
2016– Англія «Манчестер Сіті»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав на позиції опорного півзахисника. Колишній гравець «Барселони», «Брешіа», «Роми», «Аль-Ахлі», «Дорадос де Сіналоа», збірних Іспанії і Каталонії. Як гравець Гвардіола — шестиразовий чемпіон Іспанії, дворазовий володар Кубка Іспанії, чотириразовий володар Суперкубка Іспанії, переможець Кубка європейських чемпіонів, володар Кубка володарів кубків і Суперкубка УЄФА, зі збірною ставав олімпійським чемпіоном.

Націоналістичний рух «Разом за Каталонію» у 2019 році розглядав Гвардіолу як кандидата на пост президента Каталонської автономії[5].

Після завершення ігрової кар'єри, Гвардіола протягом одного сезону тренував «Барселону Б», з якою він виграв титул «Терсера Дивізіон», і очолив головну команду «Барселони» у 2008 році. У своєму першому сезоні як головний тренер «Барселони», здобув требл: виграв Ла Лігу, Копа-дель-Рей та Лігу чемпіонів УЄФА. Гвардіола став наймолодшим менеджером, який виграв у першому ж сезоні всі вищезгадані змагання. У 2011 році, після того, як з клубом здобув «золотий дубль»: вигравши Ла Лігу та Лігу Чемпіонів, Гвардіола був нагороджений Золотою медаллю парламенту Каталонії, найвищою їх відзнакою. Того ж року його також назвали Тренером року FIFA. Жузеп провів у Барселоні 4 сезони, оголосивши про свій відхід у 2012 році, здобувши 14 трофеїв, що є клубним рекордом. Очоливши «Баварію» Гвардіола виграв у Бундеслізі кожен наступний сезон, а також два внутрішні «золоті дублі». Покинув «Баварію» в 2016 році і пристав на пропозицію «Манчестер Сіті», переміг у Прем'єр-лізі у своєму другому сезоні, побивши численні внутрішні рекорди, став першим тренером, який виграв усі три внутрішні англійські трофеї за один сезон.

Ігрова кар'єра ред.

Велику частину кар'єри він провів в іспанській «Барселоні», з якою 6 разів вигравав чемпіонський титул, 2 рази — кубок Іспанії, 4 рази — Суперкубок Іспанії. Гвардіола грав у футболці під номером 4, який в Барселоні став якщо не легендарним, то принаймні дуже поважним.

Також у складі «Барселони» Гвардіола виграв Кубок європейських чемпіонів в 1992 році, Кубок володарів кубків у 1997 році, а також двічі вигравав Суперкубок Європи.

На рівні збірної Гвардіола в 1992 році на Олімпійських іграх, що проходили в Барселоні, виграв золоті медалі.

У 2001 році Гвардіола покинув Барселону, переїхавши до Італії, пізніше він грав у Кувейті та Мексиці, де в 2006 році він закінчив кар'єру гравця, після чого вирішив розпочати кар'єру тренера.

Тренерська кар'єра ред.

Влітку 2007 року Гвардіола очолив дубль «Барселони» (клуб «Барселона Б»), який виступав в одній з груп четвертого іспанського дивізіону (Tercera División). У сезоні 2007/08 клуб під його керівництвом виграв турнір у своїй групі і отримав можливість поборотися за вихід до третього іспанська дивізіон (Segunda División B). Його успіхи не залишилися непоміченими — наприкінці травня 2008 Гвардіола змінив на посту головного тренера Барселони Франка Райкарда.

У сезоні 2008/09 Гвардіола домігся унікального для Іспанії результату, вигравши за один турнірний цикл чемпіонат Іспанії, кубок Іспанії та Лігу чемпіонів. Також він став шостою людиною, який вигравав Кубок чемпіонів і як гравець, і як тренер. В одному ряду з ним стоять Мігель Муньос, Джованні Трапаттоні, Йоган Кройф, Карло Анчелотті і Франк Райкард.

Наступний сезон 2009/10 був для Гвардіоли менш успішним. «Барселона» здобула перемогу у Ла Лізі, Суперкубку Іспанії, Суперкубку УЄФА та Клубному чемпіонаті світу. Але каталонці в півфіналі Ліги Чемпіонів поступились «Міланському Інтеру», який тоді очолював Жозе Моурінью. Також «Барселона» на ранній стадії покинула і Кубок Іспанії.

У сезоні 2010/11 Гвардіолі знову вдалося оформити золотий хет-трик, але цього разу, замість Кубку Іспанії «Барселона» задовольнилась перемогою у Суперкубку Іспанії. Що ж до Кубку Короля, то в фіналі підопічні Гвардіоли зазнали мінімальної поразки від «Мадридського Реалу».

Сезон 2011/12 став останнім для Жузепа як тренера «Барселони».

Сезон 2013—2014 ред.

1 липня 2013 року Гвардіола офіційно очолив мюнхенську «Баварію», замінивши Юппа Гайнкеса. Контракт з «Баварією» був підписаний до 2016 року[6] Якщо на внутрішній арені Жузепу вдалось добитись хороших результатів, то в єврокубках його переслідували невдачі. Протягом трьох років свого тренерства в «Баварії», Гвардіола тричі підряд вилітав з Ліги Чемпіонів на стадії півфіналу. Спочатку в сезоні 2013/14 його «Баварія» з розгромним рахунком поступилась «Мадридському Реалу». В сезоні 2014-15 мюнхенці не змогли здолати опір «Барселони». А в сезоні 2015-16 в запеклому двобої «Баварія» поступилась «Мадридському Атлетіко». Залишивши після своєї роботи двоякі враження, Гвардіола покидає Німеччину.

Перед сезоном 2016—2017 з'являється ряд чуток, які стверджували про наступне призначення Гвардіоли- «Манчестер Сіті». Зокрема, повідомлялося про те, що в «Манчестер Сіті» готові зробити Гвардіолу найвисокооплачуванішим тренером планети та виділити на трансфери нових футболістів у перший сезон іспанця в Англії 300 мільйонів євро.

Сезон 2016—2017 ред.

1 лютого 2016 року «Манчестер Сіті» підписав з Гвардіолою трирічний контракт, а роботу Пеп розпочав з сезону 2016—2017. «Манчестер Сіті» програв перший передсезонний матч (0:1)"Баварії". 13 серпня 2016 року Манчестер Сіті виграв свій перший матч сезону Прем'єр-ліги 2016–17 проти «Сандерленда». 11 вересня 2016 року Гвардіола виграв своє перше дербі в Манчестері як тренер, перемігши 2:1. Це також була його шоста перемога проти «одвічного суперника» тренера Жозе Моурінью. Наприкінці вересня 2016 року Гвардіола виграв усі свої перші 10 матчів, на чолі «Манчестер Сіті», очоливши турнірну таблицю Англійської Прем'єр-ліги з перевагою у 4 очки над «Тоттенхемом», однак після цього зазнав першої поразки як тренер «Манчестер Сіті» — 0:2 проти найближчого переслідувача «Тоттенхема», при цьому залишився на вершині АПЛ з перевагою в одне очко перед міжнародною перервою. Після міжнародної перерви 23 жовтня 2016 року Гвардіола встановив свій антирекорд, провівши п'ять матчів без перемог. Невдалий відрізок сезону «Манчестер Сіті» продовжився в Кубку Ліги, де команда Гвардіоли зазнала поразки 0:1 від «Манчестер Юнайтед». Поразка означала, що «Манчестер Сіті» протягом останніх шести ігор у всіх змаганнях залишався без перемоги — найгірший результат у кар'єрі Пепа. 15 січня 2017 року «Манчестер Сіті» програв Евертону 0:4. Це була найбільша поразка Гвардіоли у внутрішніх змаганнях. «Манчестер Сіті» вилетів з Ліги Чемпіонів у раунді 1/16, зігравши з «Монако» за результатами двох матчів 6–6, однак забивши менше м'ячів на виїзді.

Сезон 2017—2018 ред.

У сезоні 2017–2018 «Манчестер Сіті» виграв чемпіонат Англії, а Гвардіола став першим іспанським тренером, який привів команду до перемоги в АПЛ[7].

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1990–91   «Барселона» ПД 4 0 КІ 0 0 - - - СІ 0 0 4 0
1991–92 ПД 26 0 КІ 0 0 КЧ 11 0 СІ 2 0 39 0
1992–93 ПД 28 0 КІ 3 1 ЛЧ 4 0 СІ+СУ+МКК 2+1+1 0 39 1
1993–94 ПД 34 0 КІ 3 0 ЛЧ 9 0 СІ 2 0 48 0
1994–95 ПД 24 2 КІ 2 0 ЛЧ 6 0 СІ 2 0 34 2
1995–96 ПД 32 1 КІ 7 0 КУЄФА 8 1 - - - 47 2
1996–97 ПД 38 0 КІ 6 0 КЧ 7 1 СІ 2 0 53 1
1997–98 ПД 6 0 КІ 1 0 ЛЧ 5 0 СІ+СУ 2+0 0 14 0
1998–99 ПД 22 1 КІ 3 0 ЛЧ 1 0 СІ 0 0 26 1
1999–00 ПД 25 0 КІ 2 0 ЛЧ 12 1 СІ 2 0 41 1
2000–01 ПД 24 2 КІ 6 1 ЛЧ 7 0 - - - 37 3
Усього за «Барселону» 263 6 33 2 70 3 16 0 382 11
2001–02   «Брешія» A 11 2 КІ 2 0 - - - - - - 13 2
2002-січ. 2003   «Рома» A 4 0 КІ 1 0 ЛЧ 1 0 - - - 6 0
січ.-черв. 2003   «Брешія» A 13 1 КІ 0 0 - - - - - - 13 1
Усього за «Брешію» 24 3 2 0 - - - - 26 3
2003–04   «Аль-Аглі» ЛЗК 18 2 КНП+КЕК ? ? - - - - - - 18+ 2+
2004–05 ЛЗК 18 5 КНП+КЕК ? ? - - - - - - 18+ 5+
Усього за «Аль-Аглі» 36 7 ? ? - - - - 36+ 7+
2006   «Дорадос де Сіналоа» 2Л 10 1 - - - - - - - - - 10 1
Усього за кар'єру 337 17 36+ 2+ 71 3 16 0 460+ 22+

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Іспанія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
14-10-1992 Белфаст Північна Ірландія   0 – 0   Іспанія Відбір до ЧС 1994 -   67'
16-12-1992 Севілья Іспанія   5 – 0   Латвія Відбір до ЧС 1994 1
24-2-1993 Севілья Іспанія   5 – 0   Литва Відбір до ЧС 1994 -
31-3-1993 Копенгаген Данія   1 – 0   Іспанія Відбір до ЧС 1994 -   46'
8-9-1993 Аліканте Іспанія   2 – 0   Чилі товариський матч -   46'
22-9-1993 Тирана Албанія   1 – 5   Іспанія Відбір до ЧС 1994 -   55'
13-10-1993 Дублін Ірландія   1 – 3   Іспанія Відбір до ЧС 1994 -   67'
9-2-1994 Санта-Крус-де-Тенерифе Іспанія   1 – 1   Польща товариський матч -   46'
23-3-1994 Валенсія Іспанія   0 – 1   Хорватія товариський матч -   46'
2-6-1994 Тампере Фінляндія   1 – 2   Іспанія товариський матч -
10-6-1994 Монреаль Канада   0 – 2   Іспанія товариський матч -   57'
21-6-1994 Чикаго Німеччина   1 – 1   Іспанія ЧС 1994 - 1-й етап -   67'
27-6-1994 Чикаго Болівія   1 – 3   Іспанія ЧС 1994 - 1-й етап 1   68'
7-9-1994 Лімасол Кіпр   1 – 2   Іспанія Відбір до ЧЄ 1996 -   63'
4-9-1996 Тофтір Фарерські острови   2 – 6   Іспанія Відбір до ЧС 1998 -
9-10-1996 Прага Чехія   0 – 0   Іспанія Відбір до ЧС 1998 -   52'
13-11-1996 Санта-Крус-де-Тенерифе Іспанія   4 – 1   Словаччина Відбір до ЧС 1998 -   58'
14-12-1996 Валенсія Іспанія   2 – 0   Югославія Відбір до ЧС 1998 1
18-12-1996 Валлетта Мальта   0 – 3   Іспанія Відбір до ЧС 1998 -   61'
12-2-1997 Аліканте Іспанія   4 – 0   Мальта Відбір до ЧС 1998 1   73'
30-4-1997 Белград Югославія   1 – 1   Іспанія Відбір до ЧС 1998 -
8-6-1997 Вальядолід Іспанія   1 – 0   Чехія Відбір до ЧС 1998 -
11-10-1997 Хіхон Іспанія   3 – 1   Фарерські острови Відбір до ЧС 1998 -   57'
27-3-1999 Валенсія Іспанія   9 – 0   Австрія Відбір до ЧЄ 2000 -
31-3-1999 Серравалле Сан-Марино   0 – 6   Іспанія Відбір до ЧЄ 2000 -   70'
5-5-1999 Севілья Іспанія   3 – 1   Хорватія товариський матч -   69'
5-6-1999 Вілярреаль Іспанія   9 – 0   Сан-Марино Відбір до ЧЄ 2000 -
4-9-1999 Відень Австрія   1 – 3   Іспанія Відбір до ЧЄ 2000 -   51'
8-9-1999 Бадахос Іспанія   8 – 0   Кіпр Відбір до ЧЄ 2000 -
10-10-1999 Альбасете Іспанія   3 – 0   Ізраїль Відбір до ЧЄ 2000 -
13-11-1999 Віго Іспанія   0 – 0   Бразилія товариський матч -
17-11-1999 Севілья Іспанія   0 – 2   Аргентина товариський матч -
26-1-2000 Картахена Іспанія   3 – 0   Польща товариський матч -   65'
29-3-2000 Барселона Іспанія   2 – 0   Італія товариський матч -   77'
3-6-2000 Гетеборг Швеція   1 – 1   Іспанія товариський матч 1
13-6-2000 Роттердам Іспанія   0 – 1   Норвегія ЧЄ 2000 - 1-й етап -
18-6-2000 Амстердам Словенія   1 – 2   Іспанія ЧЄ 2000 - 1-й етап -   81'
21-6-2000 Брюгге Югославія   3 – 4   Іспанія ЧЄ 2000 - 1-й етап -
25-6-2000 Брюгге Іспанія   1 – 2   Франція ЧЄ 2000 - чвертьфінал -   61'
16-8-2000 Ганновер Німеччина   4 – 1   Іспанія товариський матч -   11'
28-2-2001 Бірмінгем Англія   3 – 0   Іспанія товариський матч -   81'
24-3-2001 Аліканте Іспанія   5 – 0   Ліхтенштейн Відбір до ЧС 2002 -   83'
28-3-2001 Валенсія Іспанія   2 – 1   Франція товариський матч -
25-4-2001 Кордова Іспанія   1 – 0   Японія товариський матч -   75'
2-6-2001 Ов'єдо Іспанія   4 – 1   Боснія і Герцеговина Відбір до ЧС 2002 -
6-6-2001 Тель-Авів Ізраїль   1 – 1   Іспанія Відбір до ЧС 2002 -   59'
14-11-2001 Уельва Іспанія   1 – 0   Мексика товариський матч -   57'
Усього Матчів 47 Голів 5

Досягнення ред.

Як гравець ред.

Барселона ред.

Збірна Іспанії ред.

  • Олімпійський чемпіон (1): 1992

Як тренер ред.

«Барселона» ред.

«Баварія» ред.

«Манчестер Сіті» ред.

Особисті ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ BDFA
  4. ↑ https://www.enciclopedia.cat/gran-enciclopedia-catalana/josep-guardiola-i-sala
  5. ↑ Гвардіолу можуть висунути на пост лідера Каталонії. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
  6. ↑ Газета «Вечірній Мюнхен», від 02.05.2013 [Архівовано 5 травня 2013 у Wayback Machine.](нім.)
  7. ↑ Гвардиола — первый испанский наставник, выигравший АПЛ. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
  8. ↑ World Soccer The Greatest manager of all time. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 29 листопада 2019.
  9. ↑ The Greatest: — how the panel voted. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 29 листопада 2019.
  10. ↑ Top 50 des coaches de l'histoire. France Football. 19 березня 2019. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 19 березня 2019.
  11. ↑ Los 50 mejores entrenadores de la historia. FOX Sports. 19 березня 2019. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.
  12. ↑ Los 50 mejores entrenadores de la historia del fútbol. ABC. 19 березня 2019. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.
  13. ↑ Greatest Managers, No. 18: Guardiola. ESPN FC. 7 серпня 2013. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 19 березня 2019.

Посилання ред.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Жузеп Гвардіола
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Josep Guardiola
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жузеп_Гвардіола&oldid=41198721