Хорутани або Карантанці (лат. Carantani) — давньослов'янське плем'я, пращури словенців. Населяли території Каринтії, Штирії (сучасна Австрія), північ Словенії та західну Угорщину (західний берег Дунаю).

Хорутани на карті

ІсторіяРедагувати

Після розпаду Само, альпійськими слов'янами було створено Князівство Карантанія в Східних Альпах, яке було незалежним від близько 660 до близько 745 рр., коли воно потрапило під баварську зону впливу і згодом було включено в Франкську імперію. Спочатку знаходилися під аварським гнітом, потім попали під владу франків та баварців745). В 796 князь Войномир бере участь у поході франків проти авар. В 800 прийняли християнство західного зразка. Це була перша слов'янська етнічна група, яка завдяки місіонерам з Зальцбурзької єпархії прийняли християнство. В середньовіччі йменувалися альпійськими слов'янами.

Хорутани згадуються Нестором:

По довгих же часах сіли слов'яни по Дунаєві, де єсть нині Угорська земля і Болгарська. Од тих слов'ян розійшлися вони по Землі і прозвалися іменами своїми,— [од того], де сіли, на котрому місці. Ті, що, прийшовши, сіли по ріці на ймення Морава, і прозвалися моравами, а другі чехами назвалися. А се — ті самі слов'яни: білі хорвати, серби і хорутани. Коли ж волохи найшли на слов'ян на дунайських, і осіли між них, і чинили їм насильство, то слов'яни ті, прийшовши, сіли на Віслі і прозвалися ляхами. А від тих ляхів [пішли одні, що] прозвалися полянами, другі ляхи [прозвалися] лютичами, інші — мазовшанами, ще інші — поморянами [1]
.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Paola Korošec, Alpski Slovani / Die Alpenslawen, Znanstveni inštitut Filozofske fakultete, Ljubljana 1990
  • Bogo Grafenauer, Zgodovina slovenskega naroda. Zv. 1, Od naselitve do uveljavljenja frankovskega reda (z uvodnim pregledom zgodovine slovenskega ozemlja do naselitve alpskih Slovanov), Državna založba Slovenije, Ljubljana 1978

ПосиланняРедагувати