Вікіпедія

Дур-Шаррукін

(Перенаправлено з Хорсабад)

Дур-Шаррукін (аккад. Фортеця Саргона) — столиця Ассирії в останні роки правління Саргона II. Місто будувалося за його проєктом в період з 713 по 707 роки до н. е. Однак внаслідок раптової загибелі царя в битві будівництво було припинено, і столиця була перенесена в Ніневію. В кінці VII століття до н. е. місто було зруйноване військами Мідії. Нині тут розташоване поселення Хорсабад (північ сучасного Іраку), де досі проживають ассирійці.[1][2]

Дур-Шаррукін

36°30′34″ пн. ш. 43°13′45″ сх. д. / 36.50953000002777316° пн. ш. 43.22931000002777324° сх. д. / 36.50953000002777316; 43.22931000002777324Координати: 36°30′34″ пн. ш. 43°13′45″ сх. д. / 36.50953000002777316° пн. ш. 43.22931000002777324° сх. д. / 36.50953000002777316; 43.22931000002777324
Країна  Ірак
Розташування Найнава
Тип населений пункт і археологічна пам'ятка
Дата заснування 706 до н. е.
Дур-Шаррукін. Карта розташування: Ірак
Дур-Шаррукін
Дур-Шаррукін
Дур-Шаррукін (Ірак)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Реконструкція цитаделі з палацом Саргона II
Ассирійські міста того часу

Історія ред.

Саргон II був царем Ассирії в 722–705 до н. е. У 717 до н. е. він наказує розпочати будівництво нової резиденції для нього в місці злиття річок Тигр і Великий Заб. В ассирійських записах того часу вказано, що матеріали, такі як деревина, а також робоча сила були залучені з далекої Фінікії. В околицях міста були посаджені сади оливкового дерева з метою збільшення виробництва олії. До 706 до н. е. будівельні роботи припинилися. У наступному році Саргон помер в бою. Його син Сінаххеріб відмовився від ідеї продовжити будівництво і переніс столицю назад в Ніневію. Після падіння Ассирійської імперії недобудоване місто було зруйноване.[3]

План міста ред.

Дур-Шаррукин був прямокутного планування зі сторонами в 1760 і 1635 метрів, площею в 3 км² або 700 акрів. Протяжність стін дорівнювала 16 280 одиницям ассирійської міри довжини, що відповідало числовому значенню імені Саргон. Масивні стіни міста охоронялися 157 сторожовими вежами. Всередину міста вели сім воріт з різних кінців. У центрі знаходився царський палац, поруч — храми, присвячені таким богам, як Набу, Шамаш, Сін, і більш дрібні — Ададу, Нінгалу, Нінурта. Також був зикурат заввишки 42 метри[2], місто прикрашали рельєфні стіни і різні скульптури. Зокрема ворота «вартували» крилаті бики шеду, вага яких доходить до 40 тонн. До міста прилягали царський мисливський парк і сад. Зі збереженого листування відомо, що сюди були доставлені тисячі молодих фруктових дерев, айви, мигдалю, яблуні і мушмули.[4]

  •  
    План палацу
  •  
    План міста

Розкопки ред.

Вперше про це місце згадує французький генконсул в Мосулі Поль-Еміль Ботта в 1842 році. Він вважав, що тут розміщувалася біблійна Ніневія. Розкопки під його керівництвом проводилися в 1842 — 1844 роках.[5] Віктор Плейс продовжив археологічні дослідження в 1852 — 1855 роках.[6]

Значна частина знахідок французів була втрачена внаслідок двох інцидентів при транспортуванні рікою. В 1853 році Плейс спробував перевезти дві 30-тонні статуї та інші матеріали в Париж, однак пірати напали на експедицію і затопили транспортні судна. В 1855 році Плейс і Опперт спробували перевезти понад 200 ящиків із знахідками з Дур-Шаррукін і Німруда, але вся ця колекція була загублена.[7] Те, що вдалося доставити в Париж, нині зберігається в залах Лувра.

У 1928–1935 в Хорсабаді проводили розкопки американські археологи з сходознавчих інституту Чикаго. За тронним залом ними був виявлений великий шеду вагою 40 тонн. Статуя з великими труднощами була доставлена ​​в Чикаго. Наступні розкопки проходили в палаці і храмовому комплексі.[8] [9] [10] [11]

У 1957 до дослідження міста взялися археологи Іракського Департаменту Античності під керівництвом Фуада Сафара. Ними був виявлений храм Сібітті.[12]

За повідомленнями місцевих жителів, 8 березня 2015 бойовики «ісламської держави Іраку і Леванту» частково розграбували, частково знищили руїни міста[13].

  •  
    Крилатий бик з людською головою, знайдений при розкопках, Лувр
  •  
    Саргон II з вельможею
  •  

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Дур-Шаррукин [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] в Вікіпедія.
  2. ↑ а б Міста Дворіччя [Архівовано 30 жовтня 2009 у Wayback Machine.].
  3. ↑ Marc Van De Mieroop, A History of the Ancient Near East ca. 3000 — 323 BC, Wiley-Blackwell, 2006, ISBN 1-4051-4911-6
  4. ↑ Lane Fox 2008: 27; texts are in Luckenbill 1927: II.
  5. ↑ E. Guralnick, New drawings of Khorsabad sculptures by Paul Émile Botta, Revue d'assyriologie et d'archéologie orientale, vol. 95, pp. 23-56, 2002
  6. ↑ Victor Place, Nineve et l'Assyie, in3 volumes, Imprimerie impériale, 1867–1879
  7. ↑ Robert William Rogers, A history of Babylonia and Assyria: Volume 1, Abingdon Press, 1915
  8. ↑ [1] [Архівовано 18 червня 2010 у Wayback Machine.] OIC 16. Tell Asmar, Khafaje and Khorsabad: Second Preliminary Report of the Iraq Expedition, Henri Frankfort, 1933
  9. ↑ [2] [Архівовано 18 червня 2010 у Wayback Machine.] OIC 17. Iraq Excavations of the Oriental Institute 1932/33: Third Preliminary Report of the Iraq Expedition, Henri Frankfort, 1934
  10. ↑ [3] [Архівовано 18 червня 2010 у Wayback Machine.] Gordon Loud, Khorsabad, Part 1: Excavations in the Palace and at a City Gate, Oriental Institute Publications 38, University of Chicago Press, 1936
  11. ↑ [4] [Архівовано 18 червня 2010 у Wayback Machine.] Gordon Loud and Charles B. Altman, Khorsabad, Part 2: The Citadel and the Town, Oriental Institute Publications 40, University of Chicago Press, 1938
  12. ↑ F. Safar, The Temple of Sibitti at Khorsabad, Sumer, vol. 13, pp. 219–221, 1957
  13. ↑ Бойовики «Ісламської держави» знищили і розграбували артефакти руїн стародавнього міста Дур-Шаррукин. RT. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 8 березня 2015.

Література ред.

  • G. Loud and C.B. Altman, Khorsabad, University of Chicago Press, 1936-38.
  • A. Fuchs, Die Inschriften Sargons II. aus Khorsabad, Cuvillier, 1994, ISBN 3-930340-42-9
  • A. Caubet, Khorsabad: le palais de Sargon II, roi d'Assyrie: Actes du colloque organisé au musée du Louvre par le Services culturel les 21 et 22 janvier 1994, La Documentation française, 1996, ISBN 2-11-003416- 5
  • Arno Poebel, The Assyrian King-List from Khorsabad, Journal of Near Eastern Studies, vol. 1, no. 3, pp. 247–306, 1942
  • Arno Poebel, The Assyrian King List from Khorsabad (Continued), Journal of Near Eastern Studies, vol. 1, no. 4, pp. 460–492, 1942
  • Pauline Albenda, The palace of Sargon, King of Assyria: Monumental wall reliefs at Dur-Sharrukin, from original drawings made at the time of their discovery in 1843–1844 by Botta and Flandin, Editions Recherche sur les civilisations, 1986, ISBN 2 −86538-152-8

Посилання ред.

Дур-Шаррукін
у сестринських Вікіпроєктах
  Файли у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дур-Шаррукін&oldid=37433725