Хорли́ — курортне село в Україні, в Каланчацькому районі Херсонської області. Населення становить 795 осіб (перепис 2001 року).

село Хорли
Вид на порт Хорлы и его окрестности с высоты около 10 км. 2008.jpg
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район/міськрада Каланчацький
Рада/громада Хорлівська сільська рада
Код КОАТУУ 6523286601
Основні дані
Засноване 1897
Населення 795
Площа 7,99 км²
Густота населення 99,5 осіб/км²
Поштовий індекс 75813
Телефонний код +380 55306
Географічні дані
Географічні координати 46°04′56″ пн. ш. 33°17′47″ сх. д. / 46.08222° пн. ш. 33.29639° сх. д. / 46.08222; 33.29639Координати: 46°04′56″ пн. ш. 33°17′47″ сх. д. / 46.08222° пн. ш. 33.29639° сх. д. / 46.08222; 33.29639
Середня висота
над рівнем моря
м
Водойми затока Чорного моря
Місцева влада
Адреса ради 75813, Херсонська обл., Каланчацький р-н, с.Хорли, вул.Шкільна,31 , тел. 4-53-36
Карта
Хорли. Карта розташування: Україна
Хорли
Хорли
Хорли. Карта розташування: Херсонська область
Хорли
Хорли
Мапа

CMNS: Хорли у Вікісховищі

Розташоване на півострові Гіркий Кут, який омивається Чорним морем, у 22 км від Каланчака і 27 км від залізничної станції Каланчак на лінії Херсон-Сімферополь. Морський порт. Площа — 7,99 км². Поштовий індекс — 75813.

ІсторіяРедагувати

Селище заснувала Софія Фальц-Фейн[1]. Ставши вдовою барона-поміщика 1890 року, вона отримала великий спадок.

У 1897 році Фальц-Фейн заклала парк у цій місцині, розпочала будівництво контори з готелем для моряків, метеостанції, пошти, телеграфу.

У вересні 1898 року відкрилась телефонна лінія, яка з'єднувала Хорли з Перекопом, Асканією-Новою і Скадовськом.

ПортРедагувати

У 1897 році Софія Фальц-Фейн розпочала будівництво порту Хорли, адже на цьому півострові природне джерело підігрівало море і вода не замерзала взимку. Таким чином порт мав змогу працювати увесь рік і став конкурентоспроможним поміж інших у Херсонській губернії.

У 1903 році в Порт-Хорлах завершили будівництво власне порту, млину та елеватора. Тоді ж до причалу вже могли пришвартуватися до шести кораблів.

З Порту-Хорли до інших країн Європи Фальц-Фейни переправляли овечу шкіру, зерно, м'ясо й худобу.

До 1907 року з порту було перевезено до інших країн Європи 2,2 млн пудів вантажів.

З появою торговельних операцій в Хорлах почала діяти митниця і з'явився судноремонтний док. У селі працював завод із перероблення устриць, яких продавали під торговельною маркою «Золота рибка на велосипеді» («Золотая рыбка на велосипеде»).

Крім зовнішніх торговельних зв'язків, порт виконував каботажні рейси в порти і причали Чорноморського басейну — Одеси, Херсона, Севастополя, Миколаєва, Скадовська.

Напередодні Першої світової війни в Порту-Хорли проживало 1675 мешканців.

Після неї й приходу більшовицької влади засновницю Порт-Хорли Софію Фальц-Фейн розстріляно. А сам порт занепав. Навіть попри те, що у 1928 році його було відновлено, початкового економічного значення селище собі так і не повернуло. У 1958 році Порт-Хорли був перейменований в Хорли.

Донедавна через порт у Хорлах переправляли пісок, багато якого добували у прибережних водах.

Курорт в ХорлахРедагувати

Сучасне село Хорли є насамперед курортом. Поблизу села з боку Каркінітської й Широкої заток є джерела лікувальних грязей. Водночас у Хорлах є фонтан, з якого б'є мінеральна вода.

Ще за радянських часів поряд з фельдшерсько-акушерським пунктом (ФАП), аптекою, середньою школою, професійно-технічним училищем, бібліотекою, будинком культури і клубом функціонувало пульмонологічне відділення районної лікарні.

З-поміж відпочинкових закладів у селі зараз функціонують пансіонати «Південний», «Веселка», бази відпочинку «Хвилі», «Paradise», «Хорли», «Енергія», «Сокіл», «Топольок», «Дельфін», «Золота лагуна», готель «Пілігрим», міні-готель «Лелека», приватні садиби «Лілія», «Катюша», «San-Marino», «Еллада», «Портовик», а також лікувально-оздоровчий комплекс «Чорноморець».

На базі відпочинку «Paradise» відтворюють історичне минуле Хорлів та розбудовують інфраструктуру села.[2]

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1005 осіб, з яких 530 чоловіків та 475 жінок[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 812 осіб[4].

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
українська 84,28 %
російська 14,97 %
білоруська 0,25 %
молдовська 0,25 %
інші 0,25 %

Відомі уродженціРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати