Акакій Хорава
груз. აკაკი ხორავა
Senaki theatre.jpg
Теарт імені Акакія Хорава
Ім'я при народженні Акакій Олексійович Хорава
Народився 17 (29) квітня 1895
Ochkhomurid, муніципалітет Чхороцкуd, Самеґрело-Земо Сванеті, Грузія
Помер 23 червня 1972(1972-06-23)[1] (77 років)
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР[1]
Поховання Мтацмінда
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність актор, актор театру, кіноактор, театральний режисер, кінорежисер, педагог, політик
Відомі учні Мгалоблішвілі Нодар Олександрович
Заклад Грузинський державний академічний театр імені Шота Руставелі і Тбіліський театральний інститут ім. Шота Руставелі
Роки активності 19191972
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди

Орден Леніна Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора

Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Народний артист СРСР
IMDb nm0451815

Акакій Олексійович Хорава (груз. აკაკი ხორავა; *17 квітня 1895, Очхомурі, Кутаїська губернія, Російська імперія — †23 червня 1972, Тбілісі, Грузинська РСР) — грузинський актор, театральний режисер, педагог. Народний артист СССР (1936).

БіографіяРедагувати

Хорава народився 17 квітня 1895 в селі Очхомурі.

У 1915 закінчив Кутаїську класичну чоловічу гімназію. У 1915-1917 навчався на медичному факультеті Київського університету. Після Лютневої революції повернувся в Грузію.

У 1917-1919 працював в Ново-Сенакському повітовому продовольчому комітеті, був добровольцем Ново-Сенакського загону по захисту Батумі від наступаючих турків.

У 1919-1920 продовжив освіту на медичному факультеті недавно заснованого Тбіліського університету, працював в житловому і будівельному відділах Тбіліської міської управи.

У 1919-1921 брав участь в спектаклях Центрального робочого клубу, Народного дому імені Зубалова в Тифлісі (керівник Шалва Дадіані).

У 1921-1922 працював коректором газети «Сопліс Муша» і «Муша» в Тифлісі.

У 1922-1923 навчався в Тифліській драматичній студії Акакія Пагави.

У 1923 дебютував в трупі Тифліського драматичного театру ім. Шота Руставелі. У 1936-1949 — художній керівник, у 1949-1955 — директор театру.

Виступав як режисер.

З 1924 знімався в кіно.

На творчість Хорава великий вплив зробив Коте Марджанішвілі. У 1926-1935 працював під керівництвом Олександра Ахметелі.

У 1934-1936 навчав групу чеченських артистів, згодом працювали в чеченському державному драматичному театрі імені Х. Нураділова (Грозний).

З 1939 по 1972 вів педагогічну роботу в Тбіліському театральному інституті ім. Шота Руставелі. З 1939 по 1949 — директор інституту, з 1947 — професор.

Вищими досягненнями Хорава-кіноактора стали ролі великих полководців, народних вождів Ґіорґі Саакадзе (1942) і Георгія Скандербега (1953).

Хорава — один із засновників Театрального товариства Грузії (1945), в 1945-1947 і 1957-1960 — його голова.

Хорава помер 23 червня 1972. Похований в Тбілісі в пантеоні Мтацмінда.

Звання та нагородиРедагувати

ТворчістьРедагувати

Ролі в театріРедагувати

  • 1923 — «Гегечкорі» Ш. Дадіані — суддя Хеція
  • 1923-1926:
  • 1928 — «Розлом»
  • 1928 — «Анзор» — Анзор
  • 1931 — «Тетнульд» Ш. Дадіані — Аргішді
  • 1933 — «Розбійники» Ф. Шиллера — Карл Моор
  • 1935 — «Платон Кречет» О. Є. Корнійчука — Платон Іванович Кречет
  • 1936 — «Арсен» С. І. Шаншиашвілі — Арсен
  • 1937 — «Алькасар» Г. Мдівані — Педро
  • 1937 — «Отелло» В. Шекспіра — Отелло
  • 1940 — «Георгій Саакадзе» С. І. Шаншиашвілі — Ґіорґі Саакадзе
  • 1940 — «Зрада» А. Сумбатова-Южина — Дато
  • 1942 — «Олеко Дундич» А. Ржешевського і М. Каца — Олеко Дундич
  • 1944 — «Сірано де Бержерак» Е. Ростана — Сірано де Бержерак
  • 1945 — «Великий государ» В. А. Соловйова — Іван Грозний
  • 1946 — «Переможці» Б. Ф. Чірскова — Кирило Степанович Муравйов
  • 1948 — «Король Лір» В. Шекспіра — Король Лір
  • 1951 — «Потоплені камені» І. О. Мосашвілі — Джемал
  • 1951 — «Пепо» Г. Сундукяна — Пепо
  • 1955 — «Таріел Голу» Л. Кіачелі — Таріел Голуа
  • 1956 — «Цар Едіп» Софокла — Едіп
  • 1957 — «Борис Годунов» О. Пушкіна — Борис Годунов
  • 1958 — «Оптимістична трагедія» В. Вишневського — Ватажок
  • 1961 — «Сучасна трагедія» Р. Ебралідзе — Моор

Постановки в театріРедагувати

  • 1940 — «Зрада» А. Сумбатова-Южина
  • 1942 — «Небо Москви» Г. Мдівані.

ФільмографіяРедагувати

  • 1924 — «Зниклі скарби» — епізод
  • 1925 — «Кошмари минулого» — Сандро
  • 1925 — «Таємниця маяка» — Аслан
  • 1925 — «Ціною тисяч» — Сандро
  • 1926 — «Нателла» — коваль Мікава
  • 1929 — «Моя бабуся» — робочий
  • 1931 — «Гвоздь в чоботі» — прокурор
  • 1937 — «Арсен» — Соломон Додашвілі
  • 1937 — «Двоє друзів» (короткометражний) — завідувач фермою
  • 1937 — «Золотиста долина» — Каха
  • 1943 — Ґіорґі Саакадзе — Ґіорґі Саакадзе
  • 1944 — «Малахов курган» — віце-адмірал
  • 1945 — «Норовливі ​​сусіди» — директор заводу
  • 1953 — «Великий воїн Албанії Скандербег» — Георгій Кастріот
  • 1958 — «Маяковський починався так …» — батько поета
  • 1958 — «Мамелюк» — Алі-Бей
  • 1959 — «На порозі життя» — Шалва
  • 1965 — «Інші нині часи» — Гіжуа

Пам'ятьРедагувати

  • У 1972 ім'ям А. Хорава названий Будинок актора (Тбілісі)
  • У Сенакі театр носить ім'я Акакія Хорава (Театр імені Акакія Хорава).

ПриміткиРедагувати

  1. а б Хорава Акакий Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

ДжерелаРедагувати