Хоняків

село у Славутському районі Хмельницької області

Хоняків — село в Україні, в Ганнопільській сільській територіальній громаді Славутського району Хмельницької області. Населення становить 278 осіб.

село Хоняків
Honyakiv gerb.png Honyakiv prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Славутський район
Громада Ганнопільська сільська громада
Код КОАТУУ 6823988401
Основні дані
Населення 278
Площа 1,39 км²
Густота населення 200 осіб/км²
Поштовий індекс 30033
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°26′55″ пн. ш. 26°47′24″ сх. д. / 50.44861° пн. ш. 26.79000° сх. д. / 50.44861; 26.79000Координати: 50°26′55″ пн. ш. 26°47′24″ сх. д. / 50.44861° пн. ш. 26.79000° сх. д. / 50.44861; 26.79000
Середня висота
над рівнем моря
230 м
Місцева влада
Адреса ради 30033, Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Хоняків
Карта
Хоняків. Карта розташування: Україна
Хоняків
Хоняків
Хоняків. Карта розташування: Хмельницька область
Хоняків
Хоняків
Мапа

Походження назвиРедагувати

За народною легендою назву свою село має від першого поселенця на ім'я Хоняк.

ІсторіяРедагувати

 
Пам'ятник загиблим у Другій Світовій

Село згадується у поборовому реєстрі Луцького повіту, як власність Костянтина Острозького та первинному побутовому реєстрі Острозької волості та Здовбицького двору, 1576 рік:

Селце Хоняков. Люди по полдворища роли мают, з диму по 1 грши дали: Харко, Гацына, Малышъ, Касъянъ, Романъ. В том же селе ωгородники ничого не мают, по два грши дали: Еско, Лучъкович Савка, Уласъ, Тишина, Васко.[1]

Пізніше переходить до Яблоновських, а від них до Зволинських. За переписом 1911 року, в межах села Зволинському належало 948 десятин землі.

У 1906 році село Аннопільської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 27 верст, від волості 7. Дворів 45, мешканців 360[2].

У кінці 19 століття у селі було 69 будинків і 511 жителів.

На початку 20 століття діяв спиртозавод. Власник — поміщиця Зволинська.

Було одним з перших сіл на Славутчині, яке охопило антирадянське повстання у лютому-березні 1930 року.

Витяг з інформаційних листів, цифрових даних ДПУ УСРР про заворушення в селах Ганопільського району у зв'язку з колективізацією сільського господарства, березень 1930 року.

СЕЛО ХОНЯКОВО. 2/ІІІ толпой до 200 женщин взломаны замки у склада, где хранился сельхозинвентарь и таковой разобран.

Витяг з інформації в Інформсектор ЦК КП(б)У про охоплення районів Шепетівської округи масовими заворушеннями селян, 7 березня 1930 року:

В с. Хонякив 3/ІІІ толпа женщин пыталась соединится с с. Улашановкой для совместных действий по разгрому складов. Заставой погранотряда соединение не допущено и толпа рассеяна. На стыке 14 и 15 застав группа женщин в количестве 10-ти человек, собравшись в одном доме, двинулась к границе, намериваясь идти в Польшу. Принятыми мерами группа женщин рассеяна и возвращена в село.[3]

В Радянську добу тут містилася центральна садиба колгоспу «Шлях Жовтня», який користувався 2 тис. га орної землі. Виробничим напрямом підприємства було — рільництво та м'ясо-молочне тваринництво. За трудові успіхи М. В. Шевчук нагороджений орденом Леніна. Колгосп у 1939 році був занесений до Книги пошани Всесоюзної сільськогосподарської виставки за одержання високого врожаю проса— по 21 цнт з гектара. Колгосп в 50-90-ті роки був одним з найкращих в районі.

За боротьбу в роки Другої Світової війни нагороджено орденами й медалями СРСР 82 чоловіка.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 426 осіб, з яких 178 чоловіків та 248 жінок[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 275 осіб[5].

Станом на 1 січня 2011 року в селі проживало 190 осіб. З них: дітей дошкільного віку — 4, шкільного віку — 10, пенсіонерів — 91, працюючих громадян — 87.

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Відсоток
українська 98,92 %
російська 1,08 %

Археологічні знахідкиРедагувати

У 1823 році у Хонякові знайдено один з найбільших скарбів на Волині. Він складався з кількох срібних посудин у вигляді голів антилопи, з довгими рогами. Також овальна срібна чара з рельєфом лева та кількох драконів, срібний посуд, ножі, чари, золоті монети. Знахідку датовано 6-7 століттям. Можливо вона має Іранське походження. Жодне джерело не вказує на точне місце знахідки Хоняківського скарбу.

Крім цього було знайдено інші пам'ятки часів Великого переселення народів.

СимволікаРедагувати

Затверджена 18 вересня 2015 року рішенням № 2 LVII сесії сільської ради VI скликання.

ГербРедагувати

У червоному полі золота чаша, оздоблена червоними коштовними каменями, супроводжувана угорі трьома, унизу двома золотими монетами. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «ХОНЯКІВ».

Чаша і монети — символ знаменитого скарбу, знайденого біля села; крім того, символ достатку («повна чаша»).

ПрапорРедагувати

Квадратне червоне полотнище, в центрі якого жовта чаша, оздоблена червоними коштовними каменями.

Заклади та установиРедагувати

У селі є середня школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, 2 магазини, млин.

Транспортне сполученняРедагувати

Славута — Прикордонна Улашанівка (кількість рейсів — 2)

ПриміткиРедагувати

  1. Описи Острожчини другої половини XVI — першої половини XVII століття
  2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  3. Голодомор та колективізація на Славутчині
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати