Відкрити головне меню

Хон'амі Коецу (1558 —27 лютого 1637) — японський художник, кераміст, графік, каліграф кінця періоду Адзуті-Момояма і початку періоду Едо, представник художньої школи Рін. Різні дослідники порівнюють його з Леонардо да Вінчі та Бенвенуто Челліні для Японії за видатну роль у відродженні культурних традицій епохи Хейан.

Хон'амі Коецу
本阿弥 光悦
Hon'ami Koetsu.jpg
Портрет Хон'амі Коецу
Народився 1558(1558)
Кіото
Помер 27 лютого 1637
Кіото
Підданство Японія
Діяльність малярство
Відомі учні Suminokura Soan[d]
Батько Хон'амі Кодзі

ЖиттєписРедагувати

Походив з родини полірувальників мечів та військових радників. Дід художника був одним з «військових товаришів» сьогуна Асікаґа Йосімаси. Батько — Хон'амі Кодзі — був фахівцем з мечів на службі клану Маеда. Народився Хон'амі Коецу в 1558 році в Кіото. Замолоду долучився до мистецького життя, полюбляв бувати на виставах театру Но, товаришував з родиною акторів Кандзе. За деякими повідомленнями навіть грав на музичних інструментах на цих виставах. Разом з тим вивчив родинну справу з полірування мечів. Водночас ніколи не перебував на державній службі, був фінансово й особисто незалежною людиною.

Захопився чайною церемонією та створенням посуду для неї. Для цього навчався у даймьо Фурута Орібе, одного з найбільш шанованих знавців японської чайної церемонії. Хон'амі Коецу став його найкращим учнем. Також навчався гончарства у відомого майстра Дон'ю II. Каліграфію вивчав у принца Сонтьо і за роботами видатного китайського каліграфа Ван Січжи.

Товаришував з відомим художником Таварая Сотацу, з яким створив численні роботи. Деякі дослідники вважають, що Хон'амі Коецу був його коханцем. Отримав від сьогуна Токуґава Іеясу місцину такагаміне (на північний захід від Кіото), де у 1615 році започаткував Товариство митців, яке отримало назву за маєтком Коецумура, яке в подальшому переросло у поселення митців. Дослідники до тепер сперечаються щодо напрямку його діяльності: суто мистецьке, мистецько-релігійне або суто релігійне (прихильність до секти Нітірен-сю).

У міру того, як він ставав старше, Коецу надавав перевагу більш усамітненому життю в храмах, садах і чайних кімнатах Такагаміна. Помер у 1637 році. Справу створення кераміки продовжив названий син Хон'амі Кьоса.

ТворчістьРедагувати

У живописі Хон'амі Коецу відбилися естетичні концепції періоду Хейан, але в нових формах. Художник поєднав їх з традиціями культури Момоями. Значну частину картин створив спільно з Таварая Сотацу (з ним став співзасновником школи Рін). Відомими доробками їх співпраці є сувої живопису «Олені», «Тисяча журавлів», «Лотоси», «Плющ». Поєднання скоропису ієрогліфічного тексту і зображення, їх ритмічна і колірна гармонія формували художній простір картини, головною властивістю якого була наповненість поетичним почуттям не тільки листя, гілок плюща, квітів лотосів, а й передача духу класичної поезії. Розкутість і свобода створюється розімкненням простору сувою, детальним зображенням птахів, що летять. Журавлі в польоті проносяться перед поглядом глядача, який бачить їхні силуети, що раптово з'являються, потім птахів, які стрімко летять і зникають за краєм сувою.

Створював кераміку раку, змінивши традиційний зовнішній вид цього посуду, придавши вигляд чаші. Найвідомішою керамічним витвором є чаша під назвою «Фудзі-сан» у стилі юген, яку віднесено до Національних скарбів Японії. Чашку названо на честь священної гори Фудзі. Вона втілює неповторність миті і природність подібну ранковому лугу, який ще оглядає останній сон під м'якою ковдрою туману. Форма, колір, фактура поверхні — все повинно було народжувати асоціації, надихати на співтворчість разом з майстром людини, що тримає в руках цю чашку. Іншими відомими чашками є «Мінеюкі», «Акісаме», «Отогодзьо».

Також був одним з найбільших каліграфів свого періоду, натхненний каліграфією періоду Хейян. Є автором численних робіт у класичному стилі, але водночас розробив власний стиль каліграфії, розвиваючи стиль ває. Разом з Коное Нобутада і Сьокадо Сьодзьо став одним з «санпіцу кан'ей» («Трьох пензлів[ери] Кан'ей»). З 1604 року виконував роботи для книг (переважно п'єси), що видавав відомий торговець Сумінокура Соан. Згодом Коецу став співвидавцем останнього. Особисто каліграфічно переписав твори «Ісе моноґатарі» і «Ходзьокі» на спеціально створеному папері, прикрасивши власними малюнками в стилі епохи Хейан.

Крім того, був новатором у лакуванні та шліфуванні. Працював у стилях макі-е й хірамакі-е. Він використовував у роботі сплави й поєднання з використанням олова, свинцю та інших неблагородних металів, а також золота та перламутру. Його інноваційно задумана книжкова коробка під назвою «Міст в Сако» (або «Міст човнів») набагато випереджала свій час, використовуючи елементи, які виглядають сучасними навіть сьогодні. Була присвячена відповідному віршу з поетичної антології «Кокін сю». Асиметрична композиція надає динаміку квадратної скриньці, а свинцева основа, покладена їм під лак, створює нерівну фактуру моста і човнів.

Крім того, розробляв лібрето і збирав музику, яка використовувалася для п'єс Но стародавніх японських класиків, які стали важливими культурними явищами. Створював також маски для театру Но.

ДжерелаРедагувати

  • Mizuo H. Edo Painting. Sotatsu and Korin. New York, Tokio, 1978, p.55, 56.
  • Fister, Pat (1985). «Hon'ami Kōetsu.» Kodansha Encyclopedia of Japan<. Tokyo: Kodansha Ltd.
  • S. Noma (Hrsg.): Hon'ami Kōetsu. In: Japan. An Illustrated Encyclopedia. Kodansha, 1993, ISBN 4-06-205938-X, S. 555
  • Fisher, Felice (2000). The Arts of Hon'ami Koetsu, Japanese Renaissance Master. Philadelphia Museum of Art.
  • Miyeko Murase (dir.), Bridge of dreams: the Mary Griggs Burke collection of Japanese art, The Met et Abrams, 2000