Відкрити головне меню

Мико́ла Іва́нович Ховрін (19 грудня 1922(19221219), місто Владивосток, тепер Російська Федерація — 26 квітня 2008, місто Москва) — радянський військово-морський діяч, командувач Чорноморського флоту, адмірал. Депутат Верховної Ради СРСР 9—10-го скликань. Член ЦК КПУ в 1976—1986 р.

Ховрін Микола Іванович
Народився 19 грудня 1922(1922-12-19)
Владивосток, Primorskaya Governorate[d], Q16641511?, Російська СФРР
Помер 26 квітня 2008(2008-04-26) (85 років)
Москва, Росія
Діяльність державний діяч, політик
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль Жукова ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» медаль «За бойові заслуги» медаль «За перемогу над Японією» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «За зміцнення бойової співдружності»

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в родині робітника. У 1940 році закінчив середню школу.

У 1940—1941 роках — курсант спеціальної військово-морської школи. У березні 1941 — квітні 1945 року — курсант Тихоокеанського вищого військово-морського училища імені Макарова.

Член ВКП(б) з 1943 року.

Після закінчення училища з 1945 року служив штурманом сторожового корабля Тихоокеанського флоту, брав участь у війні із Японією.

З 1948 року — штурман дивізіону тральщиків Тихоокеанського флоту, помічник командира есмінця. У 1951—1953 роках — командир есмінця.

У 1953—1955 роках — старший помічник командира, а у листопаді 1955 — грудні 1957 року — командир легкого крейсера «Лазар Каганович» ескадри кораблів Тихоокеанського флоту.

У 1958—1960 роках — слухач Військово-морської академії.

У 1960—1961 роках — командир бригади есмінців. У 1961—1964 роках — начальник штабу, у 1964—1968 роках — командир дивізії кораблів Тихоокеанського флоту.

У 1968—1970 роках — командир 10-ї оперативної ескадри Червонопрапорного Тихоокеанського флоту.

У грудні 1970—1974 роках — 1-й заступник командувача Червонопрапорного Північного флоту.

У березні 1974 — квітні 1983 року — командувач Червонопрапорного Чорноморського флоту.

У 1983—1991 роках — заступник Головнокомандувача Об'єднаних збройних сил держав — учасниць Варшавського Договору з Військово-Морського флоту.

З 1991 року — у відставці. Проживав у Москві, де й похований.

ЗванняРедагувати

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати