Вікіпедія

Хинчешти

місто в Молдові

Хинчешти (рум. Hîncești, також Хинчешть) — місто в Молдові, центр Хинчештського району. Розташований на річці Когильник за 36 км від Кишинева.

Хинчешти
рум. Hîncești
Герб Прапор
герб прапор
Центр міста
Центр міста
Центр міста
Розташування міста Хинчешти
Основні дані
46°49′42″ пн. ш. 28°35′39″ сх. д. / 46.82833° пн. ш. 28.59417° сх. д. / 46.82833; 28.59417Координати: 46°49′42″ пн. ш. 28°35′39″ сх. д. / 46.82833° пн. ш. 28.59417° сх. д. / 46.82833; 28.59417
Країна Молдова
Регіон Хинчештський район
Столиця для Гинчештський район і Лепушнянський повіт
Перша згадка 17 серпня 1522
Статус міста 1965
Площа 9,13 км²
Населення 15,3 тисяч
Міста-побратими Плоєшті, Кимпія-Турзій, Томашів-Мазовецький (22 червня 2017)[1], Юр'єв-Польський, Подільськ, Сіная, Ельблонг, Томашів-Мазовецький, Ор-Аківа, Ясси (2023)
Телефонний код (373) 269
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
Номери автомобілів HN
GeoNames 617993
OSM ↑58991 ·R (Гинчештський район, Кишинівський повіт)
Поштові індекси MD-3401
Міська влада
mayor of Hînceștid Александру Ботнарь
Вебсайт primariahincesti.md
Мапа
Мапа
CMNS: Хинчешти у Вікісховищі

Фізико-географічна характеристика ред.

Географія ред.

Місто розташоване в центральній частині Молдови, у зоні Кодр і перебувають за 35 км від столиці — Кишинева й за 120 км від міста Ясси (Румунія). Через південну частину міста протікає річка Когильник.

Клімат ред.

Клімат Хинчешт помірно континентальний, з нестабільним характером. Середня температура +9 °C, мінімальна температура була зареєстрована в січні (-32 °C), а максимальна в липні (+40 °C).

Природа ред.

Охорона природи ред.

Поблизу міста перебуває найбільший заповідник у Молдові — «Хынчештський Ліс» (рум. Padurea din Hincesti, Педу́ря дін Хинче́шть) і найбільший заповідник лікувальних трав у Молдові — Сера́та Га́лбене (рум. Sarata Galbena)

Природні ресурси ред.

Площа садів, га Площа лісів, га Природоохоронні зони, га Площа водних ресурсів, га Площа виноградників, га Загальна площа, га
76 2779 67 ? 379 7217,5

Історія ред.

Хинчешти — стародавнє поселення Молдови — розташовано в горбкуватій місцевості, що колись межувало у східній частині зі знаменитими лісами Лепушни, свідками багатьох історичних подій, ще із часів Штефана-Воєвода.

Найбільш раннім письмовим згадуванням про існування поселення Хинчешти вважається запис на сторінках псалтиря, що свідчить про те, що псалтир був куплений Думітру Бежаном з Гинчешть. Через ушкоджену сторінку рік не може бути встановлений з точністю, однак історики затверджують, що ця книга була куплена між 1653—1658 роками в часи господаря Георге Штефана.

Походження назви ред.

Походження назви міста пов'язано зі стародавньою молдавською боярською родиною на прізвище Хинкул, що володіла маєтком, розташованим у цих краях. Главою цієї родини був сердар Міхалча Хинкул, що був, мабуть, найвідомішою особистістю в історії краю Лепушна.

XIX — поч. XX століття ред.

Цитата з Енциклопедичного словника Брокгауза й Ефрона (1890—1907): «Ганчешти, містечко в Кишинівському повіті Бессарабської губернії, при річці Котельник й в 30 верстах на південний захід від Кишинева. Жителів 3098 (1890), 587 дворів, 2 православні церкви, вірмено-григоріанська церква, 4 єврейських молитовних доми, 2 школи, земська лікарня, хутряний заклад, заводи: винокурний, свічковий, цегельний, 3 шкіряних і 6 фарбувальних.»

На початку XX століття (1928 р) населення зросло до 5710 жителів. У поселенні функціонували: претура, примерія, сільський суд, лісництво, пошта, телеграф, пост жандармерії, кілька церков, 3 початкові школи, кілька банків, електростанція, винзавод, миловарня, 27 магазинів, 2 готелю й т.д. Тут працювали лікарі, акушерки, ветеринарні лікарі, нотаріуси.

Перед другою світовою війною в комуні Хинчешть налічувалося 13028 жителів, вона була резиденцією для 18 підлеглих сіл. Комуна була найважливішим економічним центром повіту, після Кишинеу. Основними заняттями жителів були плодівництво й торгівля великою рогатою худобою, фруктами, вином і зерном.

Друга світова війна (1941—1945) ред.

Під час другої світової війни місто було знищено, у вогні пропала найбільша частина майна: палац Манук-Бей, млин, завод з виробництва спирту, будинок культури, магазини, трактири й інші будинки.

Молдавська РСР (1940—1991) ред.

У часи МРСР у місті працювали підприємства харчової, виноробної й легкої промисловості, асфальтобетонний і цегельний заводи, будівельний технікум. В 1970 році населення становило 14,3 тис. жителів, в 1991 -19,3 тис. Після Другої світової війни в Котовському було створено державне підприємство по переробці винограду.

Республіка Молдова (з 1991 року) ред.

У місті Хинчешти налічується 15,3 тисячі чоловік (2006), у цей час примаром обраний Олександр Ботнарь.

У Хинчештах працюють близько 80 фірм, компаній, представництв банків, державних підприємств, заводів, страхових компаній.

У часи МРСР у місті працювали підприємства харчової, виноробної й легкої промисловості, асфальтобетонний і цегельний заводи, будівельний технікум. В 1970 році населення становило 14,3 тис. жителів, в 1991 — 19,3 тис.

Історія перейменувань ред.

  • смт. Ганчешти (Хинчешть, рум. Hancesti) — до 1940 року,
  • смт. Котовське 1940—1941,
  • смт. Ганчешти (Хинчешть, рум. Hancesti) 1941—1944,
  • смт. Котовське 1944—1965,
  • м. Котовськ 1965—1990,

Населення ред.

За даними перепису населення за 2005 рік, у Хинчештах мешкає 15,3 тис. чоловік.

Економіка ред.

 
Примарія Хинчешт

На території міста перебувають 11 сучасних банків.

Промисловість ред.

Пріоритетним сектором промисловості міста Хинчешть є легка промисловість, продукція якої експортується в країни Європейського союзу, в Україну і Росію.

Інфраструктура ред.

Зараз місто майже повністю газифіковане. Хинчешти має п'ять дитсадків й заплановане будівництво нового сучасного дитячого садка. Завдяки допомозі Міністерства екології, були придбані 3 спеціалізовані машини для прибирання міських вулиць.

Туризм ред.

Туризм перебуває на середньому рівні розвитку, однак має великі перспективи при вкладенні фінансів у подальший розвиток туристичної інфраструктури. На території міста Хинчешти перебуває туристичний табір.

Визначні пам'ятки ред.

Мисливський замок ред.

 
Мисливський замок Манук-Бея Мірзояна

Мисливський замок — робота Олександра Бернардацці — легкий і витончений, як витончена іграшка. Будова виконана у французькому стилі, із зимовим садом, сторожовими вежами й парком. Він був побудований в другій половині XIX ст., і протягом десятиліть була сімейним маєтком Мірзоянів, нащадків Манук-Бея.

У 1970-х роках у садибі був відкритий музей, колекції якого сьогодні нараховують більше 20 000 артефактів. Найбільшу цінність представляють збори молдавських національних костюмів і текстилю. У той же час, у музеї постійно діють експозиції «Карти й Документи», «Господарі Молдови», «Етнографія», діорама «Яссько-Кишинівський бій під час Другої світової війни», а також виставка, присвячена флорі й фауні Молдови. Особливо цікаві виставлені в музеї колекції метеликів і птахів.

Щорічно, дану пам'ятку відвідують близько 2 тис. осіб.

Палац Манук-Бея ред.

Докладніше: палац Манук-Бея
 
Палац Манук-Бея

Палац Манук-Бея — будинок побудований в 1812 році архітектором Бернардацці на прохання Манук-Бея Мірзояна — вірмена по походженню, османського дипломата й російського розвідника за сумісництвом, однак пожити в розкоші палацу Манук-бей не встиг, тому що загинув 20 липня 1817 року.

Дана будова входить до складу Садиби Манук-Бея, що окрім Палацу Манук-Бея, складається також з Мисливського замка, Бібліотеки й житла для слуг. Палац перебуває в південній частині міста й розташований на північному схилі пагорба, на окраїні парку. Від головного входу в підніжжя пагорба, до палацу крізь парк веде алея. Через похилість рельєфу, з вершини пагорба видні тільки два поверхи, а з підніжжя — три. Палац виконаний у дусі французького класицизму, із широкими прорізами вікон і лоджій. На терасі, у товщі стін були видовбленні ніші прикрашені гарними фресками, куди містилися статуї. Садиба була оточена стінами[2]

Стелі палацу розписував інший відомий вірмен — Іван Айвазовський, однак тепер від розпису не залишилося й сліду.

Реставрація мала місце в 70-80 роках XX століття. У 2015 році палац відкрили після чергової реставрації.

Визначні пам'ятки ред.

Освіта ред.

У місті чотири ліцеї: 1. теоретичний ліцей ім. М.Емінеску 2. російський теоретичний ліцей ім. М. Ломоносова 3. теоретичний ліцей ім. М.Витязу 4. теоретичний ліцей ім. М. Садовяну.

Ефірний прийом радіо- і Тв-каналів[3] ред.

C хинчештської телевізійної вежі транслюють:

  • 2 Plus (7 ТВК),
  • Dixi TV / СТС (36 ТВК),
  • Радіо Норок (106,2Мгц),
  • Маленький Самаритянин (68,93Мгц).

Також у міському ефірі доступні телеканали, трансляція яких іде зі хинчештської вежі:

  • Перший Канал — Молдова (30 ТВК),
  • ТВ Молдова-1 (3 ТВК).

Відомі хинчештці ред.

Відомі особистості що жили або відвідали Хинчешти ред.

Примітки ред.

  1. ↑ https://www.tomaszow-maz.pl/aktualnosci/wladze-hnceti-z-wizyta-w-tomaszowie-umowa-partnerska-podpisana/
  2. ↑ Palatul cu parc a lui Manuc-bei [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] din Hincesti
  3. ↑ http://www.frocus.net/main.php?rzd=E-TV&pag=area&g=12
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хинчешти&oldid=41445420