Відкрити головне меню

Василь Васильович Химинець (нар. 24 серпня 1948(19480824), селі Кольчино, тепер Мукачівського району Закарпатської області) — український радянський діяч, науковець, 1-й секретар Закарпатського обкому КПУ. Доктор фізико-математичних наук (1985), професор (1987), Заслужений винахідник України (1988), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1989).

Химинець Василь Васильович
Химинець Василь Васильович.jpg
Народився 24 серпня 1948(1948-08-24) (70 років)
Кольчино, Мукачівський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Національність українець
Діяльність науковець, політик
Alma mater Ужгородський національний університет
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Партія КПРС
Нагороди

БіографіяРедагувати

Народився в родині робітника. У вересні 1966 — червні 1971 року — студент Ужгородського державного університету.

Освіта вища. У 1971 році закінчив Ужгородський державний університет, радіофізик.

З червня 1971 року — старший лаборант, старший інженер, молодший і старший науковий працівник, з 1981 року — завідувач галузевої науково-дослідної лабораторії «Фізико-технологічні дослідження склоподібних напівпровідників» Міністерства електронної промисловості СРСР при Ужгородському державному університеті. З 1983 року — начальник науково-дослідного сектора і науковий керівник галузевої лабораторії, з 1987 року — завідувач кафедри фізичних основ мікроелектроніки Ужгородського державного університету. Працюючи в університеті, обирався секретарем комсомольської організації фізичного факультету та членом комітету комсомолу Ужгородського державного університету.

Член КПРС з 1985 року.

У 1988 — липні 1990 року — секретар партійної організації КПУ фізичного факультету та заступник секретаря партійного комітету КПУ Ужгородського державного університету, член Ужгородського міського комітету КПУ, депутат Закарпатської обласної ради.

У червні 1990 — липні 1991 року — секретар Закарпатського обласного комітету КПУ.

2 липня 1991 — серпень 1991 року — 1-й секретар Закарпатського обласного комітету КПУ.

З лютого 1992 року — завідувач кафедри педагогіки, психології та методики викладання Закарпатського інституту методики навчання і виховання, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів (Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти) в Ужгороді. Одночасно, у 1990—1994 роках — голова економічної ради міста Ужгорода, з 1992 року — заступник генерального директора, генеральний директор МАТ «Меридіан», з 1994 року — президент фонду «Соціально-економічні дослідження проблем Закарпаття».

Автор понад 500 наукових праць в тому числі 34 книги (10 монографій, 12 навчально-методичних посібників), 58 патентів на винаходи.

НагородиРедагувати

  • бронзова (1978) і срібна (1984) медалі ВДНГ СРСР
  • нагрудні знаки: «Відмінник освіти» (2016), «Петро Могила» (2008), «За розвиток регіону» Закарпатської обласної ради та Закарпатської ОДА (2008 і 2018)
  • лауреат Державної премії Української РСР в галузі науки і техніки (1989)
  • винахідник СРСР (1985)
  • заслужений винахідник Української РСР (1988)

ДжерелаРедагувати