Відкрити головне меню

Борис Хижняк
Борис Семенович Хижняк
Народився 12 грудня 1941(1941-12-12)
смт Єлизаветградка Олександрівського району Кіровоградської області
Помер 31 жовтня 2008(2008-10-31) (66 років)
Тернопіль
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність письменник
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Мова творів українська
Напрямок література
Премії лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Братів Богдана та Левка Лепких

Борис Семенович Хижняк (12 грудня 1941 року, смт Єлизаветградка Олександрівського району Кіровоградської області — 31 жовтня 2008, м. Тернопіль) — письменник, журналіст, громадський діяч. Член Спілки журналістів (1981) і Спілки письменників України (2000).

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Після Другої світової війни проживав у с. Великий Глибочок Тернопільського району, оскільки мати із трьома дітьми втекла у повоєнні часи на Галичину. Закінчив середню школу № 6 Тернополя.

1967 року закінчив факультет журналістики Львівського університету ім. Франка. Працював у редакціях районної та обласної газет, на громадській роботі.

1987—2002 рр. — начальник Тернопільського обласного управління з преси та інформації.

1990 року був одним з організаторів громадсько-політичної організації «Відозва-91» у Тернополі.

31 жовтня 2008 року помер. Похований у Тернополі.

Літературна діяльністьРедагувати

У 1991 році літературі дебютував циклом публіцистичних новел «Прости, Україно», опублікованих у журналі «Тернопіль». Друкувався у газетах «Літературна Україна», «Вільне життя», «Свобода» та інших.

У 1991 один із співзасновників, шеф-редактор і видавець всеукраїнського журналу «Тернопіль», газети «Русалка Дністрова».

Ініціатор і засновник літературно-мистецьких премій імені Братів Богдана та Левка Лепких та імені Іванни Блажкевич.

Член Національної спілки журналістів України (1981). Із 10 вересня 2000 року — член Національної спілки письменників України.

Із 2000 по 2004 рр. — член редакційної ради газети «Наша Батьківщина». 2006 року — лауреат літературно-мистецької премії ім. Братів Лепких.

ТвориРедагувати

Автор книги новел і оповідань «Прости, Україно» (1995), творів надрукованих у журналі «Тернопіль», збірки публіцистики «Прости, Україно»(1995), повістей «Перекотиполе» (1998), «Кукіль» (2000), «Марафон над Дністром» (2001), гостросюжетного роману «Зрада» (2003), дилогії «Подільська притча» (ч.1 роман «Слобідка» (2005); ч.2 «Україна» (2006)).

Остання прижиттєва книжка оповідань етюдів, новел і спогадів «Путівець» (2008) ніби підсумовувала той шлях, той путівець, який Б. Хижняк упродовж свого життя торував до людських сердець[1].

ДжерелаРедагувати

  • Літературне Тернопілля 1984—2007 рр. /антологія/ видання 1-е, — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф». — С. 618—626.
  • Письменники Тернопілля [Текст]: члени Національної спілки письменників України / ред. Є. Безкоровайний. — Тернопіль: Терно-граф, 2010. — С.96.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати