Хельга Новотни
нім. Helga Nowotny
Народилася 9 серпня 1937(1937-08-09)[1][2][…] (86 років)
Відень, Федеративна держава Австрія[1][2][…]
Країна  Австрія
Діяльність соціолог, професор, філософиня
Alma mater Віденський університет
Галузь Наукознавство[2]
Заклад Віденський університет
Федеральна вища технічна школа Цюриха
Посада голова[5]
Науковий ступінь доктор філософії
Членство Шведська королівська академія наук
Європейська академія[6]
German Academy of Science and Engineeringd
Австрійська академія наук
​NTU Institute of Science and Technology for Humanityd
Туринська академія наук[4]
Королівська фламандська академія Бельгії з науки та мистецтвd
Нагороди
Особ. сторінка helga-nowotny.eu

CMNS: Хельга Новотни у Вікісховищі

Гельґа Новотни[7] (нім. Helga Nowotny; нар. 1937, Відень) — заслужений професор соціальних наук в Швейцарській технічній школі Цюриха (ETH Zurich). Займала численні керівні посади в різноманітних вчених радах, а також в радах з державної політики. Є автором численних публікацій з громадських наук.

Біографія ред.

Гельґа Новотни виросла в столиці Австрії — Відні — під час Другої світової війни. В інтерв'ю вона згадала, що у віці 8 років хотіла стати вченим — в той період її відправили в Форарльберг, найзахіднішу провінцію Австрії, де вона швидко засвоїла місцевий діалект[8].

Примітки ред.

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #121526976 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Schmid M. Biografien bedeutender österreichischer Wissenschafterinnen. »Die Neugier treibt mich, Fragen zu stellen« / Hrsg.: I. Korotin, N. StupnickiBöhlau Verlag, 2018. — S. 650–651. — ISBN 978-3-205-20238-7doi:10.7767/9783205205883
  3. Discogs — 2000.
  4. а б www.accademiadellescienze.it
  5. https://www.cccb.org/ca/participants/fitxa/helga-nowotny/243180
  6. https://www.ae-info.org/ae/User/Nowotny_Helga
  7. Алиева Наталья Зиновьевна и др. Концепция эмерджентного интерфейса Хельги Новотны // СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ НАУКИ ТА ОСВІТИ. — 2013. — № 6. — С. 9.
  8. «СИНЕРГЕТИКА ВСТРЕЧАЕТСЯ СО СЛОЖНОСТЬЮ» | Сайт С.П. Курдюмова "Синергетика" (ru-RU) . spkurdyumov.ru. Процитовано 1 квітня 2017.

Література ред.