Хелен Стівенс
Хелен Херрінг Стівенс (англ. Helen Herring Stephens 3 лютого 1918 — 17 січня 1994 , Сент-Луїс, США) — американська спортсменка-легкоатлетка, дворазова чемпіонка Олімпійських ігор .
| Хелен Стівенс англ. Helen Stephens | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Прізвиська | The Fulton Flash[1] | ||||
| Громадянство |
 США | ||||
| Народження |
3 лютого 1918 Фултон, Міссурі, США | ||||
| Смерть |
17 січня 1994 Сент-Луїс, Міссурі, США | ||||
| Зріст | 182 см | ||||
| Вага | 70 кг | ||||
| Alma mater | William Woods Universityd | ||||
| Спорт | |||||
| Країна | США | ||||
| Вид спорту | легка атлетика і баскетбол | ||||
| Дисципліна | легка атлетика та баскетбол | ||||
| Участь і здобутки | |||||
 Хелен Стівенс у Вікісховищі | |||||
| |||||
Життєпис ред.
Народилася в місті Фултон, штат Міссурі, з дитинства займалася різними видами спорту, в тому числі бігом, метанням диска і штовханням ядра, маючи до 1936 року в цілому 9 переможних титулів на різних американських загальнонаціональних змаганнях. Була відома під прізвиськом «Фултонська блискавка». Закінчила середню школу і річкове училище у рідному місті, а також університет Вільяма Вудса .
У 1936 році у 18-річному віці брала участь у Літніх Олімпійських іграх у Берліні, де виграла золоті медалі з бігу на 100 м і в естафеті 4 × 100 м. З бігу на 100 м перемогла чинну чемпіонку світу польську спортсменку Станіславу Валасевич, встановивши новий світовий рекорд[2]. Після перемоги отримала привітання особисто від Адольфа Гітлера, який запросив спортсменку до себе[3].
Незабаром після закінчення олімпіади Стівенс, вигравши ще три національних титули у США, пішла з легкої атлетики та деякий час займалася бейсболом і софтболом . З 1938 по 1952 рік була власницею напівпрофесійної баскетбольної команди[4]. У роки Другої світової війни служила у Корпусі морської піхоти, пізніше працювала у науково-дослідному відділі служби аеронавігації США у Сент-Луїсі, штат Міссурі. Прожила у цьому місті до кінця життя. У 1980-ті роки взяла участь у декількох легкоатлетичних змаганнях для літніх людей.
В 1993 році її внесли до Національної зали слави жінок США[5].
Померла 17 січня 1994 року у віці 75 років[6].
Гендерний скандал ред.
Відомо, що після перемоги над Станіславою Валасевич остання заявила, що Стівенс насправді є чоловіком, зажадавши проведення медичної експертизи. Проведена експертиза підтвердила жіночу стать Стівенс[7].
Бібліографія ред.
- The Life of Helen Stephens — The Fulton Flash, by Sharon Kinney Hanson, 2004.
Примітки ред.
- ↑ Olympedia — 2006.
- ↑ Lawrence Journal-World - Пошук в архіві Новин Google. news.google.com. Процитовано 15 квітня 2021.
- ↑ Kinney-Hanson, Sharon (2004). The life of Helen Stephens: the Fulton Flash. Southern Illinois University Press. ISBN 0-8093-2559-4.
- ↑ Mc Cook Gazette - Пошук в архіві Новин Google. news.google.com. Процитовано 15 квітня 2021.
- ↑ Stephens, Helen. National Women’s Hall of Fame (амер.). Процитовано 15 квітня 2021.
- ↑ The Times-News - Пошук в архіві Новин Google. news.google.com. Процитовано 15 квітня 2021.
- ↑ Helen Stephens. Harrisburg Telegraph. 6 серпня 1936. с. 14. Процитовано 15 квітня 2021.
Джерела ред.
- Хелен Стівенс — профіль на сайті Світової легкої атлетики (англ.)
- Хелен Стівенс — стаття в Encyclopædia Britannica (англ.)