Вікіпедія

Харук Андрій Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Харук.

Андрій Іванович Харук (нар. 22 вересня 1972; Нововолинськ) — український військовий історик, доктор історичних наук, професор, колишній завідувач кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного[2].

Харук Андрій Іванович
Народився 22 вересня 1972(1972-09-22) (51 рік) або 1972[1]
Нововолинськ, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Місце проживання Львів
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність історик, викладач університету
Alma mater Волинський національний університет імені Лесі Українки
Луцький національний технічний університет
Галузь військова історія
Заклад Нововолинський електромеханічний коледж
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
Національний університет «Львівська політехніка»
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Науково-дослідний інститут українознавства МОН України
Вчене звання професор[d]
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Дещинський Леонтій Євгенович
Нагороди
Нагрудний знак «За самовіддану працю у Збройних Силах України»

Біографія ред.

Народився 22 вересня 1972 року в Нововолинську. Навчався у середній загальноосвітній школі № 8 міста Нововолинська.

У 1989 році вступив до Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки на спеціальність «Історія і методика виховної роботи», однак у 1994 році закінчив уже перейменований Волинський державний університет імені Лесі Українки[2].

Згодом розпочав роботу над здобуттям наукового ступеня, досліджуючи зовнішньоекономічні зв'язки Волинського воєводства у 1921—1939 роках, однак змінив тему дисертації та у 2000 році отримав ступінь кандидата історичних наук за спеціальністю «Військова історія» на тему «Військово-повітряні сили України в 1917—1920 рр.»[3]. Науковим керівником виступив Леонтій Дещинський.

Паралельно здобув другу вищу освіту зі спеціальності «Економіка підприємства» у Луцькому державному технічному університеті. Також у 1994—2001 роках працював на посаді викладача загальноосвітніх дисциплін в Нововолинському електромеханічному технікумі.

У 2001—2002 роках Андрій Харук обіймав посаду старшого викладача кафедри правознавства в Луцькому представництві Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»[2].

З 2002 по 2012 рік працював на посаді старшого викладача кафедри історії України, науки і техніки у Національному університеті «Львівська політехніка»[4].

У 2011 захистив докторську дисертацію на тему: «Авіаційна промисловість України як складова військово-промислового комплексу у 1910-ті — 1980-ті роки»[5].

З 2012 по 2022 рік працював на посаді завідувача кафедри гуманітарних наук в Національній академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, також протягом певного періоду був старшим науковим співробітником Науково-дослідного інституту українознавства[6]. З 2022 року працює за сумісництвом в Український католицький університет

Член Всеукраїнської громадської організації «Наукове гуманітарне товариство».

Науковий доробок ред.

Спектр наукових інтересів: військова та воєнна історія, армія, історія військової техніки[3].

Станом на 2017 р. опублікував понад 330 публікацій, серед яких 3 монографії[2]. За його керівництва було захищено три дисертаційні дослідження. Автор низки рецензій, відгуків на дисертаційні роботи, опонент при захисті дисертацій з військової історії. Активно бере участь у міжнародних конференціях, присвячених питанням військової історії, історії науки і техніки в Україні та Польщі. Автор кількох десятків статей для проєкту Велика українська енциклопедія [1]

Головний редактор «Військово-наукового вісника», член робочої групи з розробки національної концепції військової історії, а також автор в збірнику наукових праць «Дослідження з історії техніки» (Державний політехнічний музей при КПІ ім. Ігоря Сікорського) та член спеціалізованої вченої ради Д 35.051.25[2].

Особисте життя ред.

Під час обстрілу Харкова 30 серпня 2022 року у ході російського вторгення в Україну, загинув син Андрія Харука, Тарас, що ніс службу ординатором лікувального відділення медичної роти 14-тої окремої механізованої бригади[7][8].

Публікації ред.

Монографії:

  • Харук А. Нарис історії авіаційної промисловості України (1910-1980-ті рр.). — Львів, Нац ун-т «Львів. Політехніка». — Л., 2010.
  • Польова артилерія Другої світової війни: Історичний нарис: Монографія / П.П. Ткачук, А.І. Харук, О.П. Красюк. – Львів: НАСВ, 2016. – 194 с.[2]
  • Франц М., Харук А. Середземноморське перехрестя: Монографія. Харків: Фоліо, 2020, 347 с.
  • Харук А. Протитанкова артилерія Другої світової війни: історичний нарис. Монографія. Львів: НАСВ, 2021. 242 с.[3]
  • Нарис історії Сухопутних військ Збройних Сил України (1991-2021): Монографія / П. Ткачук, С. Попко, А. Харук «та ін.». Львів: НАСВ, 2022. 269 с.[4]

Основні публікації:

  • Kharuk A., Shumka A. The Role of Military Aviation in the Occupation of Crimea (2014). Codrul Cosminului. 2021. Vol. 27. Iss. 2. P. 397-416. https://doi.org/10.4316/CC.2021.02.005
  • Харук А. Оборона Гостомельського і Васильківського аеродромів: спроба реконструкції подій. Український історичний журнал. 2022. № 4. С. 139-147. https://doi.org/10.15407/uhj2022.04.139
  • Харук А. Слобожанська наступальна операція: передумови і перший етап (6-12 вересня 2022 р.). Український історичний журнал. 2023. № 1. С. 5-19. https://doi.org/10.15407/ukristj.568.01.005
  • Харук А. Харківська оборонна операція (24 лютого — 14 травня 2022 р.). Український історичний журнал. 2023. № 5. С. 23-34. https://doi.org/10.15407/uhj2023.05.023
  • Харук А.І. Літак «Вуазен Іванова»: документальна історія модернізації, виробництва і служби. Дослідження з історії і філософії науки і техніки. 2020. Т. 29. №2. С. 84-89. https://doi.org/10.15421/272024
  • Харук А. Історія проектування та будівництва в Україні літаків для морської авіації // Військово-науковий вісник НАСВ ім. гетьмана П.Сагайдачного. — В.17. — С.129-138. – ISSN № 2313-5603.
  • Харук А. Винищувачі Дмитра Григоровича // Військово-науковий вісник НАСВ ім. гетьмана П.Сагайдачного. — В.18. — С.265-274. – ISSN № 2313-5603.
  • Харук А. Проблеми розвитку артилерії дивізійної ланки: порівняльно-історичний аспект // Військово-науковий вісник НАСВ ім. гетьмана П.Сагайдачного. В.19. — С.256-267. — ISSN № 2313-5603.
  • Харук А. Виробництво на Харківському авіазаводі бомбардувальника «Су-27». // Військово-науковий вісник НАСВ ім. гетьмана П.Сагайдачного. — В.20. — С.145-155. — ISSN № 2313-5603.
  • Харук А. Служба та бойове застосування літаків «Анаде» під час першої світової війни // Військово-науковий вісник НАСВ ім. гетьмана П.Сагайдачного. — В.21. — С.228-237. – ISSN № 2313-5603.
  • Харук А. Літаки «Вуазен»: розвиток, виробництво та застосування в Україні // Військово-науковий вісник НАСВ ім. гетьмана П.Сагайдачного. — В.22. — С.249-259. – ISSN № 2313-5603.
  • Харук А. Радянська військова авіація в Україні в першій половині 20-х років: організація та озброєння// Військово-науковий вісник НАСВ ім. гетьмана П.Сагайдачного. — В.23. — С.205-214. – ISSN № 2313-5603.
  • Харук А. Деякі аспекти висвітлення у зарубіжній періодиці участі української авіації в Антитерористичній операції на сході України // Військово-науковий вісник НАСВ ім. гетьмана П.Сагайдачного. — В.24. — С.206-2018. — ISSN № 2313-5603.
  • Харук А. Висвітлення у спеціалізованій періодиці участі української авіації в Антитерористичній операції: спроба історіографічного аналізу // Військово-науковий вісник НАСВ ім. гетьмана П.Сагайдачного. — В.25. — С.255-265. – ISSN № 2313-5603.
  • Харук А. Мрія про крила: Історія української авіаційної промисловості 1910-1991 рр. — Київ: Темпора, 2010. — 296 с.
  • Харук А. Військово-технічний аспект у діяльності Харківського авіазаводу (60-ті — 80-ті роки XX століття) // Історія галузей та підприємств. Дослідження з історії техніки — випуск 16 (2012).
  • Андрій Харук, В'ячеслав Кондратьєв, Марат Хайрулін «„Анатра“: Літаки одеського авіабудівного підприємства, 1910—1924 рр.» (2009);
  • Харук А. Крила України: Військово-повітряні сили України, 1917—1920 рр. / А. Харук. — К.: Темпора, 2009. — 96 с.
  • Харук А. І. Участь військово-повітряних сил України у боротьбі проти більшовицької агресії в 1917—1920 рр. / А. І. Харук // Військово-науковий вісник. — Випуск 5. — Львів: ЛВІ, 2003. — С. 265—275.
  • Харук А. Повітряний Флот Української Держави / А. Харук // Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський. Погляд через 100 років. — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018.
  • Історія українського війська / М. Відейко, А. Галушка, В. Лободаєв, М. Майоров, Я. Примаченко, Є. Синиця, А. Харук та ін. / під заг. ред. В. Павлова - Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016; - 416 с. — ISBN 978-617-12-1472 -9
  • Бойові літаки ХХІ століття / Андрій Харук. — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — 400 с. — ISBN 978-617-12-3864-0
  • Лучший палубный истребитель / Андрей Харук. — М.: Яуза, Эксмо, 2010. — 128 с. — (Война и мы. Авиаколлекция). — ISBN 978-5-699-41280-8
  • Разрушители Люфтваффе Bf 110, Me 210, Me 410 / Андрей Харук. — М.: Яуза, Эксмо, 2010. — 112 с. — (Война и мы. Авиаколлекция). — ISBN 978-5-699-49661-7
  • Ненавистная Рама Fw 189. Лучший самолет-разведчик Второй Мировой / Андрей Харук. — М.: Яуза, Эксмо, 2011. — 96 с. — (Война и мы. Авиаколлекция). — ISBN 978-5-699-46580-4
  • Убийца МиГов. Истребитель F-4 ФАНТОМ II / Андрей Харук. — М.: Яуза, Эксмо, 2011. — 144 с. — (Война и мы. Авиаколлекция). — ISBN 978-5-699-53036-6
  • Летающий танк Гитлера. Штурмовик Hs 129 - от самолета поля боя до убийцы танков / Андрей Харук. — М.: Яуза, Эксмо, 2012. — 96 с. — (Война и мы. Авиаколлекция). — ISBN 978-5-699-54175-1
  • Скоростные бомбардировщики Гитлера Do 17 и Do 217 / Андрей Харук. — М.: Яуза, Эксмо, 2012. — 96 с. — (Война и мы. Авиаколлекция). — ISBN 978-5-699-56550-4
  • Соколы Муссолини. Итальянские истребители Второй Мировой / Андрей Харук. — М.: Яуза, Эксмо, 2012. — 128 с. — (Война и мы. Авиаколлекция). — ISBN 978-5-699-55292-4
  • Me 163 Komet - истребитель Летающих крепостей / Андрей Харук. — М.: Яуза, Эксмо, 2013. — 96 с. — (Война и мы. Авиаколлекция). — ISBN 978-5-699-61021-1
  • Самолеты вертикального взлета Харриер и Як-38 / Андрей Харук. — М.: Яуза, Эксмо, 2013. — 96 с. — (Война и мы. Авиаколлекция). — ISBN 978-5-699-63547-4
  • Французские истребители Второй Мировой / Андрей Харук. — М.: Яуза, Эксмо, 2013. — 112 с. — (Война и мы. Авиаколлекция). — ISBN 978-5-699-64810-8
  • Бомбардировщики Первой Мировой войны. Более 60 типов воздушных кораблей / Андрей Харук. — М.: Яуза, Эксмо, 2014. — 208 с. — (Война и мы. Авиаколлекция). — ISBN 978-5-699-71339-4
  • Тяжелые бомбардировщики Черчилля - Ланкастер, Стирлинг, Галифакс / Андрей Харук. — М.: Яуза, Эксмо, 2014. — 112 с. — (Война и мы. Авиаколлекция). — ISBN 978-5-699-68931-6
  • Кондоры Люфтваффе. Дальний бомбардировщик и разведчик Fw 200 Condor / Андрей Харук. — М.: Яуза, Эксмо, 2015. — 112 с. — (Война и мы. Авиаколлекция). — ISBN 978-5-699-79286-3
  • Ил-2 против "Штуки" Ju.87. Что лучше — "лаптежник" или "черная смерть"? / Андрей Харук. — М.: Яуза, Эксмо, 2012. — 320 с. — (Фронтовые дуэли. Поединки Второй Мировой). — ISBN 978-5-699-54791-3
  • Яки против мессеров. Кто кого? / Андрей Харук. — М.: Яуза, Эксмо, 2012. — 257 с. — (Фронтовые дуэли. Поединки Второй Мировой). — ISBN 978-5-699-56182-7
  • Истребители Второй Мировой. Самая полная энциклопедия / Андрей Харук. — М.: Яуза: Эксмо: 2012. — 368 с. — (Военно-воздушная энциклопедия). — ISBN 978-5-699-58917-3
  • Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы / Андрей Харук. — М.: Яуза: Эксмо: 2012. — 400 с. — (Военно-воздушная энциклопедия). — ISBN 978-5-699-59587-7
  • ВВС ХХІ века. Цветное коллекционное издание / Андрей Харук. — М.: Яуза: Эксмо: 2013. — 304 с. — (Военно-воздушная энциклопедия). — ISBN 978-5-699-66316-3
  • Все самолеты Люфтваффе – более 100 типов! / Андрей Харук. — М.: Яуза: Эксмо: 2013. — 336 с. — (Военно-воздушная энциклопедия). — ISBN 978-5-699-62618-2
  • Боевые самолеты Второй Мировой В ЦВЕТЕ – истребители, бомбардировщики, штурмовики. Самая полная энциклопедия / Андрей Харук. — М.: Яуза: Эксмо: 2013. — 808 с. — (Всеобщая энциклопедия авиации). — ISBN 978-5-699-66589-1
  • Все гидросамолеты Второй Мировой. Иллюстрированная цветная энциклопедия / Андрей Харук. — М.: Яуза: Эксмо: 2013. — 328 с. — (Всеобщая энциклопедия авиации). — ISBN 978-5-699-68140-2
  • «Мессеры» против «Яков». Элитная иллюстрированная энциклопедия / Андрей Харук. — М.: Яуза: Эксмо: 2013. — 160 с. — (Дуэль оружейников. Элитное подарочное издание). — ISBN 978-5-699-67377-3
  • «Штука» Ju.87 против «Черной смерти» Ил-2. Цветное иллюстрированное издание / Андрей Харук. — М.: Яуза: Эксмо: 2014. — 144 с. — (Дуэль оружейников. Элитное подарочное издание). — ISBN 978-5-699-68593-6
  • Истребители Первой Мировой. Более 100 типов боевых самолетов / Андрей Харук. — М.: Яуза: Эксмо: 2014. — 304 с. — (Оружие Первой Мировой). — ISBN 978-5-699-70858-1
  • Боевая авиация XXI века / Андрей Харук. — М.: Яуза: Эксмо: 2011. — 304 с. — (Военная энциклопедия XXI века). — ISBN 978-5-699-48075-3
  • Боевая авиация Гитлера. Первая цветная энциклопедия Люфтваффе / Андрей Харук. — М.: Яуза: Эксмо: 2014. — 400 с. — (Оружие Гитлера. Супер-Энциклопедия). — ISBN 978-5-699-70867-3
  • Все боевые самолеты Второй Мировой / Андрей Харук. — М.: Яуза: Эксмо: 2014. — 808 с. — (СуперЭнциклопедии Второй Мировой). — ISBN 978-5-699-75987-3

Примітки ред.

  1. ↑ Czech National Authority Database
  2. ↑ а б в г д Н. Б. Панас. До 45‐річчя від дня народження А. І. Харука (PDF). Дослідження з історії техніки – випуск 24 (2018). Архів оригіналу (PDF) за 12 грудня 2019.
  3. ↑ а б Андрей Иванович Харук | Либрусек. librusec.pro. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  4. ↑ Програма конференції «Воєнна історія Запорожжя та Донщини». Архів оригіналу за 18 листопада 2019.
  5. ↑ Харук Андрій Іванович. www.irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 12 грудня 2019.
  6. ↑ Науково-дослідний інститут українознавства. ndiu.org.ua. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  7. ↑ Загинув військовий медик, син професора Академії сухопутних військ, Тарас Харук (останні відео). DailyLviv.com (укр.). Процитовано 30 квітня 2023.
  8. ↑ Лейтенант медичної служби Тарас Харук, позивний Айзек, загинув 30 серпня 2022 року під час обстрілу Харкова. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 30 квітня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Харук_Андрій_Іванович&oldid=42273292