Відкрити головне меню

Харківсько-Полтавська єпархія УАПЦ (оновлена)

Харківсько-Полтавська єпархія УАПЦ (оновлена) — релігійне управління в Україні[1], створене в 2006 році шляхом відділення від УАПЦ. У 2015 році розпочала процес зближення з УГКЦ.

ІсторіяРедагувати

У XIII—XIX ст. українські парафії на терені сучасної Полтавської области входили до складу Переяславської єпархії, Сумської области — до Чернігівської єпархії Київської митрополії Константинопольського Патріярхату. Громади Слобідської України та теперішньої території Донбасу належали безпосередньо до Київської митрополії. Але після підпорядкування Київської митрополії Московському Патріархатові 1686 року та поступового знищення помісного устрою Української Церкви східноукраїнські території було поділено на нові єпархії, підпорядковані Святішому Синодові. У 1920-х роках на Сході України співіснували громади Московського Патріархату, Синодальної Церкви («обновленської»), Української Автокефальної Православної Церкви (митрополита Василя Липківського) та ін. Протягом 1930-х рр. майже всі храми на цій території було закрито, а релігійні громади ліквідовано.

Після відступу радянських військ у 1942 р. з народної ініціативи почалося масове відродження церковного життя. Православні громади Харківщини звернулися по очолення до єдиного живого архієрея, який мав канонічні свячення — митрополита Феофіла (Булдовського). 27 липня 1942 року очолювана митрополитом Феофілом Харківсько-Полтавська єпархія, увійшла до складу Української Автокефальної Православної Церкви під управлінням архиєпископа Полікарпа (Сікорського). З поверненням в Україну комуністичного режиму восени 1943 р. митрополит Феофіл був заарештований, а керована ним єпархія знищена.

Після падіння СРСР 5 квітня 1992 р. в Харкові відбулися перші єпархіальні збори, які проголосили відновлення Харківсько-Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви. Харківсько-Полтавська єпархія підпорядковувалася патріарху Мстиславу (Скрипнику), патріарху Димитрію (Яремі), митрополитові Константину (Багану).

Після відмови частини єпархій Української Автокефальної Православної Церкви в Україні визнавати митрополита Константина (Багана) за духовного главу, окремі парафії з інших єпархій були тимчасово прийняті під юрисдикцію Харківсько-Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви. З огляду на небезпеку втрати легального статусу 29 березня 2006 р. в Департаменті в справах релігій Міністерства юстиції України консисторія зареєструвала окремий статут Харківсько-Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви як релігійного об'єднання та статут єпархіального центру, консисторії, з вимушеним додатком «оновлена». Після упокоєння митрополита УАПЦ в діаспорі Константина й відмови перебрати провід над УАПЦ в Україні його наступника Харківсько-Полтавська єпархія УАПЦ (о) 2015 р. розпочала процес зближення з УГКЦ.

Вищим соборним органом управління є єпархіальний собор, котрий проходить щороку під час Великого посту й обирає єпархіальну раду, суд, ревізійну комісію.

Єпархіальні установиРедагувати

Консисторія — адміністративний центр єпархії. Діє при Свято-Дмитрівському храмі м. Харкова (Полтавський шлях 44).

Єпархіальний суд.

Колегія Патріарха Мстислава — вища богословська школа, утворена 1993 р.

Бібліотека прп. Венедикта Нурсійського.

Видавництво «Фавор».

АрхієреїРедагувати

Архієпископ Ігор (Ісіченко)

Кафедральний соборРедагувати

Покровський собор м. Харкова (1942—1943).

Свято-Дмитрівська церква м. Харкова (тимчасово, з 1993 р.).

Єпархія систематично клопочеться про передачу їй Успенського собору м. Харкова, де діє органний зал і проводить богослужіння Українська Православна Церква Московського Патріархату.

ПарафіїРедагувати

  • Харків — Свято-Дмитрівська парафія (настоятель — протоієрей Віталій Зубак)
  • Мурафа (Краснокутський район Харківської області) — Свято-Миколаївська парафія (настоятель — о. Павло Кущ)
  • Лозова (Харківська область) — Парафія Преображення Господнього (настоятель — о. В'ячеслав Труш)
  • Полтава — Парафія святого великомученика Юрія Переможця (настоятель — протоїєрей Ігор Литвин)
  • Глибока Балка (Полтавська область) — Свято-Миколаївська парафія (настоятель — о. Василь Крупа)
  • Миколаїв (Миколаївська область) — Свято-Пантелеймонівська парафія (настоятель — протоієрей Іван Лещик)
  • Олешки (Херсонська область) — Покровська парафія міста Олешки (настоятель — отець Леонід Сливканич)

ЗарубіжжяРедагувати

  • Москва (Російська Федерація) — Парафія Зіслання Святого Духа на апостолів (настоятель — отець Яків Кротов)

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Відродження Харківсько-Полтавської єпархії: Досвід і проблеми (1990—2012 рр.). — Харків: Фавор, 2012. — 68 с.
  • Власовський Іван. Нарис історії Української Православної Церкви. — 2-е вид. — Кн. 4, ч. 2. — Ню Йорк; К.; С. Бавнд Брук: Українська Автокефальна Православна Церква, 1990. — 416 с.
  • Держава і церква на Полтавщині за радянської доби. — Полтава, 2002. — 254 с. ISBN 966-8211-04-9
  • Досвід Харківсько-Полтавської єпархії в українському церковному житті діяспори (1944—1989 рр.). — Харків: Фавор, [2012]. — 76 с.
  • Ісіченко Ігор, архиєп. Історія Христової Церкви в Україні. — 5-е вид. — Харків: Акта, 2013. — 760 с.
  • Смирнов Андрій. Мстислав (Скрипник): Громадсько-політичний і церковний діяч 1930—1944. — 2-е вид., доп. — К.: Смолоскип, 2009. — 326 с. ISBN 978-966-8499-95-1
  • Спогади. Патріярх Димитрій (Ярема). Пастир, патріот, дослідник. — Львів: Святогорець, 2011. — 352 с. ISBN 978-966-1576-04-08
  • Українська Автокефальна Православна Церква часів Другої світової війни. Митрополит Феофіл Булдовський. — Харків: Фавор, 2011. — 96 с. ISBN 978-966-1576-06-02
  • Plokhy Serhii, Sysyn Frank E. Religion and Nation in Modren Ukraine. — Edmonton; Toronto: CIUS, 2003. — xvi; 216 p. ISBN 1-895571-45-6

ПосиланняРедагувати