Вікіпедія

Харківський центр гендерних досліджень

Харківський центр гендерних досліджень (ХЦГД) - перший університетський центр гендерних досліджень в Україні та організатор університетської мережі з гендерних досліджень для країн колишнього СРСР, яка включає: «Журнал гендерних досліджень» (з 1998 р.), серії книжок «Гендерні дослідження» та «Феміністська колекція» (з 2001 р.), Міжнародний літній інститут у Криму (1998-2009 рр.) та список розсилки ХЦГД. Навчальна та дослідницька діяльність ХЦГД орієнтована на феміністську теорію, феміністську філософію, феміністську політичну теорію, постколоніальну феміністську теорію, феміністичну літературну критику.

Місія ред.

Місія ХЦГД сьогодні[коли?] — використання потенціалу гендерних досліджень і феміністської теорії для: 1) критики консервативних і правих, в тому числі націоналістичних політик в пострадянських умовах; 2) відновлення діалогу між гендерними дослідниками і активістами жіночого руху країн колишнього СРСР. З цією метою ХЦГД обирає установку на участь в проектах, які реалізують: 1) стратегію співробітництва і діалогу представниць пострадянських гендерних досліджень і жіночого руху в умовах російсько-української війни [1].); 2) стратегію співробітництва та діалогу феміністок і лівих в умовах посилення ідеології правих (див. проект «Незгода фемінізму і марксизму в колишньому СРСР: від «нещасливого шлюбу» до щасливого?» (квітень-червень 2017 [2].); 3) стратегію критики державного насильства і правих політик в умовах російсько-української війни[1].

Історія ред.

Незалежна неурядова організація заснована в 1992 році групою викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів Харкова для популяризації та впровадження гендерних і жіночих досліджень в систему пострадянської вищої освіти. У 1990-ті - на початку 2000-х учасниці Харківського центру гендерних досліджень у співпраці з колегами з різних університетів України підготували десятки навчальних курсів і модулів, які і зараз викладаються в університетах України і країн колишнього СРСР, а також різні навчальні матеріали, включаючи перший пострадянський підручник Теорія і історія фемінізму (1996), перекладений на вірменську і казахську мови. Про ще один великий проект Харківського центру гендерних досліджень, феміністичну літню школу у Форосі (1997-2009), згадує українська соціологиня Тамара Марценюк у своїй книзі «Чому не варто боятися фемінізму». Перша літня школа з гендерних досліджень відбулася у 1997 році, у 2009 школа призупинила свою діяльність.

З початку 2000-х основними напрямками роботи ХЦГД стають:

  1. інституалізація гендерних досліджень в пострадянських університетах;
  2. підготовка і підвищення кваліфікації фахівців у сфері гендерних досліджень в країнах колишнього СРСР;
  3. дослідницька та видавнича робота в різних напрямках гендерних досліджень.

На цьому етапі ведучий проект ХЦГД - «Університетська мережа з гендерних досліджень для країн колишнього СРСР» (за підтримки MacArthur Foundation[en]), складовими якого є:

  1. Міжнародний інститут літніх шкіл з гендерних досліджень в Форосі, Крим (1997-2009 рр.),
  2. Журнал Гендерні дослідження (з 1998),
  3. Книжкові серії «Гендерні дослідження» (з 2001) і «Феміністська колекція» (з 2001), в яких були опубліковані десятки вітчизняних і перекладних книг з різних напрямків гендерних досліджень і феміністської теорії, в тому числі неодноразово перевидавався тритомний навчальний посібник «Вступ до гендерних досліджень» (Частина 1. Навчальний посібник; Частина 2. Хрестоматія; Частина 3. Програми навчальних курсів північноамериканських і західноєвропейських університетів (2001) ), в підготовці якого взяли участь провідні гендерні дослідниці та дослідники країн колишнього СРСР.

Випускниками Інституту літніх шкіл з гендерних досліджень за 13 років, програми дистанційного навчання ХЦГД та інших освітніх і дослідницьких програм стали понад 2000 осіб з України, Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії, Казахстану, Молдови, Росії, Узбекистану та інших країн колишнього СРСР, а також Сербії, Словенії, Болгарії, Чехії, Канади, Великої Британії та США.

Проекти ред.

Видавнича програма ХЦГД ред.

Видавнича програма Харківського центру гендерних досліджень існує з 1994 року і включає в себе публікацію наукової та освітньої літератури з гендерних досліджень (навчальні посібники, переклади робіт провідних західних авторів, матеріали вітчизняних гендерних досліджень) в країнах колишнього СРСР. У 1996 році ХЦГД підготував і опублікував перший в СНД підручник з гендерних досліджень "Теорія та історія фемінізму". З 1997 року в рамках видавничої програми ХЦГД видаються періодичні видання з гендерних досліджень: академічний журнал «Гендерні дослідження» (видається два рази в рік) і журнал "Новий образ. Український феміністський журнал" (українською, російською та англійською мовами). У 2001 році ХЦГД спільно з видавництвом Алетейя (Санкт-Петербург) заснував книжкові серії "Феміністська колекція" і "Гендерні дослідження».

  • Ірина Жеребкина. Це солодке слово… Гендерні 60-ті та далі. СПб: Алетейя, 2012 (серія Феміністська колекція).
  • С.С. Бабенко. Соціологія гендеру»: навчально-методичний посібник - ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008 - 44 с.
  • Ірина Жеребкина. Суб'єктивність та гендер. - СПб: Алетейя, 2007. - 304 с.
  • Ірина Жеребкина. Феміністська інтенвенція в сталінізм, або Сталіна не існує - СПб .: Алетейя, 2006.
  • Історія жінок на заході. Від древніх богинь до християнських святих // під заг. редакцією Ж. Дюби і М. Перро, ред. томи П.Ш. Пантелей. // наук. ред. перекладу Н.Л. Пушкарьова, вед. ред. С.В. Жеребкин. - СПб .: Алетейя. - 2005, Т. I. - 600 с.
  • Ірина Жеребкина. Гендерні 90-ті, або Фаллосу не існує. - СПб .: Алетейя, 2003. - 256 с. - (Книжкова серія "Феміністська колекція").
  • Юлія Крістєва. Сили жаху: есе про відразу. - СПб .: Алетейя, 2003. - 256 с. - (Книжкова серія «Гендерні дослідження»).
  • Джудіт Батлер. Психіка влади теорія суб'єкції - Харків: ХЦГІ; СПб .: Алетейя, 2002. - 168 с.
  • Ірина Жеребкина. Жіноче політичне безсвідоме. - СПб .: Алетейя, 2002. - 224 с. - (Книжкова серія «Гендерні дослідження»).
  • Ірина Жеребкина. Пристрасть: Жіноче тіло та жіноча сексуальність в Росії. - СПб: Алетейя, 2001. - 336 с. - (Книжкова серія "Феміністська колекція").
  • Вступ до гендерних досліджень. Частина 1. Навчальний посібник. // під ред. І. Жеребкина - Харків: ХЦГД; СПб: Алетейя, 2001 - 708 с. - (Книжкова серія «Гендерні дослідження»).
  • Вступ до гендерних досліджень. Частина 2. Навчальний посібник. // під ред. С. Жеребкина - Харків: ХЦГД; СПб: Алетейя, 2001 - 991 с. - (Книжкова серія «Гендерні дослідження»).
  • Вступ до гендерних досліджень. Частина 3.Програми навчальних курсів північноамериканських та західноєвропейських універистетів. // під ред. С. Жеребкина - Харків: ХЦГД; 2001. - 412 с. - (Книжкова серія «Гендерні дослідження»).
  • Гендерні дослідження (журнал) Харків: ХЦГД, 1998 - даний час (два рази на рік), № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, №7-8, № 9, № 10, № 11, № 12, № 13, № 14, № 15, № 16, № 17
  • Ірина Жеребкина. «Прочитай моє бажання…» Постмодернізм. Психоаналіз. Фемінізм. - М .: Ідея-Прес, 2000 - 256 c.
  • «Фемінізм під будь-яким іншим іменем» в Україні: жінки репрезентують самих себе // під ред. І. Жеребкина і Н. Виноградової - Харків: ХЦГД, "Крок", 2000 - 68 c.
  • Femina Postsovietica. Українська жінка у перехідний період: Від соціальних рухів до політики // під ред. І. Жеребкина. - Харків: ХЦГД; 1998 - 336 c.
  • Гендерні дослідження: Феміністська методологія в соціальних науках // під ред. І. Жеребкина. - Харків: ХЦГД; 1998. - 356 c.
  • Новий образ. Український феміністський журнал № 1, 1997 і № 2, 1998. (українською, російською та англійською мовами)
  • Ірина Жеребкина. Жіноче політичне безсвідоме. - Харків: ХЦГІ; Ф-Пресс, 1997. - 375 с.
  • Теорія та історія фемінізму. Курс лекцій. // під ред. І. Жеребкина - Харків: ХЦГД; Ф-Пресс, 1996. - 387 c.
  • Ірина Жеребкина, Сергій Жеребкин. Метафізика як жанр. - Київ: ЦГО НАН України, 1996. - 313 c.
  • Сучасна філософія №1, 1995.

Джерела ред.

  1. Вікторія Бегальська, Ірина Жеребкіна. Спільний проект ХЦГД і Єрмілов-центру «Транс-люди. Стан небезпеки», Харків, Єрмілов-Центр, 15 лютого - 6 березня 2016.
  2. Марценюк Т. Чому не варто боятися фемінізму. – К.: Комора, 2018. – с. 9.

Примітки ред.

  1. ↑ [1].
  2. ↑ [2],.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Харківський_центр_гендерних_досліджень&oldid=25279041