Харківська ТЕЦ-5

Підприємство в Харкові

Ха́рківська ТЕЦ-5 — теплоелектроцентраль поблизу села Подвірки Харківського району. Друга за встановленою електричною потужністю серед українських ТЕЦ (після Київської ТЕЦ-5). Основне призначення ТЕЦ — забезпечення електроенергією та теплом побутових та промислових споживачів міста Харкова. Станом на 2010 рік забезпечує теплом близько 23% харків'ян та мешканців регіону[2]. Харківська ТЕЦ-5 постачає теплову енергію в такі райони міста та області: Київський, Шевченківський, Салтівський, Новобаварський, Холодногірський, Харківський. Влітку станція забезпечує гарячою водою все півторамільйонне індустріальне місто, але останні роки станцію відключають на теплий період року.

Харківська ТЕЦ-5
49°58′17″ пн. ш. 36°06′02″ сх. д. / 49.971388888917° пн. ш. 36.100555555583333955° сх. д. / 49.971388888917; 36.100555555583333955Координати: 49°58′17″ пн. ш. 36°06′02″ сх. д. / 49.971388888917° пн. ш. 36.100555555583333955° сх. д. / 49.971388888917; 36.100555555583333955
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Україна Україна, Харківська область, Харківський район, Подвірки
Введення в експлуатацію 1979–1990 р.р.
Вид палива газ (основне паливо), мазут
Водозабір р. Уда
Енергоблоки 2 х 120 МВт + 1 х 300 МВт
Котельні агрегати ТГМЕ-464 (2 шт.); ТГМП-344А (1 шт.); ПТВМ-180 (4 шт.)
Турбіни T-110/120-130 (2 шт.); Т-250/300-240 (1 шт.)
Електрогенератори ТВФ-120-2УЗ (2 шт.); ТВВ-320-2УЗ (1 шт.)
Річне виробництво електроенергії,
млн кВт·год
1528,8 (2010)
Річне виробництво тепла,
тис ГКал
1924,4 (2010)
Керівник Мінкович Олександр Володимирович[1]
Кількість працівників 797 осіб (2010)
Материнська компанія ПАТ «Харківська ТЕЦ-5»
Дані оновлено 26 січня 2012 року
Сайт chpp5.kharkiv.com/Eng/index.shtm
ідентифікатори і посилання
GeoNames 7283704
Харківська ТЕЦ-5. Карта розташування: Україна
Харківська ТЕЦ-5
Харківська ТЕЦ-5
Map
CMNS: Харківська ТЕЦ-5 у Вікісховищі

Історична довідкаРедагувати

Перший блок станції потужністю 120 МВт електричної і 184 Гкал/годину теплової енергій було введено в експлуатацію 28 грудня 1980 року. Роком пізніше був запущений другий енергоблок. І вже 2 вересня 1990 року Харків почав отримувати енергію від третього блоку теплоелектроцентралі, загальна потужність якого перевищила показники першого і другого енергоблоків.

Російсько-українська війнаРедагувати

11 вересня 2022 року рашисти завдали удару по ТЕЦ в Харкові. Внаслідок цього було повністю знеструмлено Харківську й Донецьку області, частково — Запорізьку, Дніпропетровську, Сумську, Полтавську[3][4]. Реакцією на обстріл стала промова Володимира Зеленського «Без вас».

 
Пожежа після обстрілу

ОписРедагувати

Теплоелектроцентраль розташована на відстані 0,5 км на захід міської межі м. Харкова на малопродуктивних, болотистих землях. Займає площу — 218 га.

Загалом на базі ТЕЦ-5 знаходяться чотири водонагрівальних котли, оснащених системою рециркуляції димових газів, автоматичних газоаналізаторів для контролю викидів оксидів азоту та пальниками для двостадійного спалювання палива.

Паливом основного устаткування є природний газ, резервним — мазут марок М40 і М100. Однією з основних та невід'ємних частин ХарТЕЦ-5 є димова труба. Заввишки 330 м (еквівалент висоти Ейфелевої вежі) вона виконує важливу функцію розсіювання шкідливих пило- та газоподібних викидів. Діаметр основи труби становить 32,4 м, та 15,3 м, починаючи з висоти 165 м і до самої вершини. Відхилення верхівки труби становить в середньому 20 см та 70 см при впливі сонячної радіації. Виняткова «двошарова» конструкція газовідводу забезпечує його міцність та жорсткість.

Проводиться реконструкція, а саме надбудова енергоблоку з турбіною КТ-310-235, газотурбінною установкою ГТ-45А ПАТ «Турбоатом». Збільшення потужностей та введення в дію теплової магістралі № 1 дасть можливість ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» покривати понад 50% потреб споживачів теплової енергії міста Харкова.

Див. такожРедагувати

ЕкологіяРедагувати

Харківська ТЕЦ-5 є однією з найбільш екологічних теплоелектроцентралей в Україні, її вплив на екосистему країни відрізняється набагато меншою шкідливістю порівняно з іншими станціями.[2]

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати