Хам (івр. חָם‎, трансліт. Ḥam, латиніз. Ḫām, грец. Χαμ, Cham, араб. حام‎, xam, «гарячий») — молодший син Ноя.

Хам
івр. חָם‎‎, Хам
Батько Ной[1]
Брати/сестри Сим і Яфет
Діти Куш[2], Ханаан[2], Міцраїм[2] і Фут[2]
Частина від Сим, Хам і Яфетd
Персонаж твору Genesis 5d, Genesis 6d, Genesis 10d і Виклад Принципу
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Сим, Хам і Яфет Джеймса Тіссо
Розселення нащадків Сима й Хама за єврейським переказом.

Проклятий своїм батьком Ноєм за те, що розповів братам Симу та Яфету про його випадкову оголеність. Згідно з прокляттям, Ной віддав Хама в рабство Симу і Яфету, а Хамовий син Ханаан також став рабом Сима.

У Біблії ред.

Згідно з Книгою Буття 5:32, у Ноя, що прожив 500 років, було троє синів: Сим, Хам і Яфет. Буття 9:20-27 описує, що після Всесвітнього потопу Ной випив вина та, сп'янівши, заснув голий у своєму наметі. Хам, побачивши це, розповів про оголеність батька братам. Вони накрили батька одягом, не дивлячись на нього. Протверезівши, Ной дізнався про вчинок Хама та прокляв його, призначивши рабом Симу та Яфету.

У Хама після Всесвітнього потопу народився син Ханаан (предок палестинців і ліванців), який за наказом Ноя став рабом Сима, що було частиною покарання Хама. Згадуються також сини Куш (предок ефіопів), Міцраїм (предок єгиптян) і Фут (Буття 10:6).

Родовід ред.

 
 
 
 
 
 
 
 
Адам
 
Єва
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Каїн
 
 
 
Авель
 
 
 
Сет
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Енох
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Енош
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ірад
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кенан
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мехуяїл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Малелеїл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Метушаїл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Яред
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ада
 
Ламех
 
 
 
Цілла
 
 
 
Енох
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Явал
 
Ювал
 
Тувалкаїн
 
Наама
 
Мафусаїл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ламех
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ной
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сим
 
Хам
 
Яфет

Трактування образу ред.

Сучасні західні теологи пояснють легенду про прокляття Хама батьком як виправдання чому Ізраїль завоював язичницьку державу Ханаан. Оголеність у ізраїльтян була ганебною, можливо вони протиставляли таким чином себе язичникам, у яких голизна була частиною релігійних обрядів[3].

Оголеність також могла метафорично означати сексуальну близькість, інцест або зґвалтування. Хоча в Біблії це ніде прямо не говориться, в усякому разі епізод у наметі свідчить, що Хам не поважав свого батька[3].

Спекуляції щодо імені ред.

Починаючи з XVII століття, було зроблено ряд пропозицій, які пов'язують ім'я Хам із єврейським словом, що означає «спалений», «чорний» або «гарячий», або з єгипетським словом ḥm, що означає «слуга» або словом ḥm, що означає «величність» або kmt — «Єгипет». Перші два значення наводилися як вказівка на походження чорношкірих людей від Хама, що було виправданням расизму і звернення чорношкірих людей у рабство[4]. У рецензії Девіда Ґолденберга «Прокляття Хама: раса і рабство в ранньому юдаїзмі, християнстві та ісламі» (2003) стверджується, що «біблійне ім'я Хам не має жодного стосунку до поняття чорноти, а на даний момент — невідомої етимології»[5].

Використання у літературі ред.

Примітки ред.

  1. 32 // Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken
  2. а б в г 6 // Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken
  3. а б What's the issue with Noah's son seeing him naked? | Massachusetts Bible Society. www.massbible.org. Процитовано 4 жовтня 2022. 
  4. Goldenberg, David M. (2003). The curse of Ham : race and slavery in early Judaism, Christianity, and Islam. Princeton, N.J.: Princeton University Press. с. 144. ISBN 0-691-11465-X. OCLC 51040724. 
  5. Review of: The Curse of Ham: Race and Slavery in Early Judaism, Christianity, and Islam. Bryn Mawr Classical Review. ISSN 1055-7660. Процитовано 4 жовтня 2022. 

Посилання ред.