Хазан Віктор Борисович

Ві́ктор Бори́сович Хаза́н (* 18 березня 1947, село Юр'ївка Царичанський район Дніпропетровська область) — український учений, політик, літератор. Кандидат технічних наук (1980), доктор філософії (1993), Дійсний член Міжнародної Академії наук екології і безпеки життєдіяльності (2009)

Хазан Віктор Борисович
Народився 18 березня 1947(1947-03-18) (73 роки)
село Юр'ївка Царичанський район Дніпропетровської областi
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Alma mater Коннектикутський університет і Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Посада Народний депутат України[1]
Науковий ступінь Кандидат технічних наук
Мати Фролова Клавдія Павлівна
Діти Хазан Павло Вікторович

ЖиттєписРедагувати

Віктор Борисович Хазан народився 18 березня 1947 року[2]. Батько Борис Мусійович (1917—1992) — учитель фізики та астрономії. Мати Клавдія Павлівна Фролова (1923—2010) — відомий український філолог, професор Дніпропетровського національного університету і Дніпропетровської консерваторії.

Закінчив фізичний факультет Дніпропетровського університету (навчався у 1965—1970 роках, за фахом — фізик-теоретик).

З березня 1998 року до квітня 2002 року — народний депутат України 3-го скликання, голова підкомітету Верховної Ради з питань екологічної політики, техноногенної безпеки та надзвичайних ситуацій (обраний за списком Партії Зелених України. З 1991 по 2008 р. завідувач відділом Інституту проблем природокористування і екології НАН України, з 2002 — президент Міжнародного центру екологічно сталого розвитку, техногенної безпеки і нових технологій «Екостар». Дійсний член Міжнародної академії наук екології і безпеки життєдіяльності.

Перший заступник голови Української екологічної асоціації «Зелений світ» (з 1994), засновник і голова Дніпропетровської обласної асоціації «Зелений світ»(з 1990 р.) член президії політичної ради партії Зелених України. Один з засновників громадського і політичного Зеленого руху в Україні (неформальної екологічної групи SOS (1975), «Зеленого світу»(1989), партії Зелених України (1990), голова міської(до 2001 р. і обласної(до 2007 р.) організацій ПЗУ

Лауреат премії імені Петровського в галузі науки, техніки і виробництва (1976). Занесений до списків «2000 видатних науковців ХХ сторіччя», «Видатні науковці XXI сторіччя», «500 Великих лідерів» і нагороджений медаллю «Видатні люди ХХ століття» (Міжнародний біографічний центр, «Американський біографічний інститут» 1996, 1999, 2002, 2010), лауреат Кембріджської премії «За видатний внесок в сучасну літературу» (2007), визнаний «Людиною року Придніпров'я» (2008 р.), має ряд вітчизняних наукових відзнак.

Сім'яРедагувати

  • дружина Дейнега Алла Григорівна (1947) — лікар Дніпропетровської обласної стоматологічної поліклініки.
  • син Хазан Павло Вікторович (1974) — депутат Дніпропетровської обласної ради, офіцер, служить в АТО та ООС
  • донька Наталія Хазан (1981) — підприємець, продюсерка, волонтерка.
  • мати — український літературознавець і критик; професор, завідувач кафедри української літератури Дніпропетровського університету Клавдія Фролова (1923-2010)

Наукова діяльність, творчістьРедагувати

Віктор Хазан — автор (співавтор) понад 150 наукових праць (15 винаходів). Зокрема, співавтор монографій:

  • «Сбалансированное развитие территориально-производственных комплексов» (1991),
  • «Методические подходы к выбору стратегии устойчивого развития территории» (1996),
  • «Stepping Towards Sustainability in Energy: practical proposals for Europe» (1997),
  • «Методичні підходи до вибору та обґрунтування критеріїв і показників сталого розвитку різних ландшафтних регіонів України» (1999),
  • «Material Evidence: practical recommendations for national and Europian resource use» (1999),
  • «Стійкий екологічно безпечний розвиток» (2002).

Автор збірок поезій «Логика мгновенья» (1988), «Листки из дневника»(2003), книги прози «Во весь голос, сценарий для немого кино»(2007).

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати