Хадим Сулейман-паша

Великий візи Оманської імперії

Хадим Сулейман-паша (осман. خادم سلیمان پاشاтур. Hadım Süleyman Paşa 1467 — вересень 1547) — бейлербей османського Єгипту (1525-1535) і великий візир Османської імперії (1541-1544).

Хадим Сулейман-паша
Hadım Süleyman Paşa
Arolsen Klebeband 01 465 2.jpg
Народився 1467
Помер вересень 1547
Malkarad, TC
Країна Османська імперія
Діяльність політик
Посада Великий візир Османської імперії[d], бейлербей еялету Єгипетd і бейлербей еялету Єгипетd
Військове звання адмірал
Конфесія іслам

БіографіяРедагувати

Народився в 1467 році. Імовірно був угорського походження[1]. В дитинстві потрапив в султанський палац, де навчався в Ендеруні. В історії відомий як візир-євнух (тур. Hadım — євнух).

Кар'єраРедагувати

У 1524 році був призначений бейлербеем Дамаска[2]. 14 червня 1525 року після придушення повстання Ахмед-паші, великий візир Ібрагім-паша призначив Хадима Сулеймана-пашу на пост бейлербея Єгипту. На цій посаді він пробув 10 років.

В цей час, внаслідок відкриття португальцями морського шляху в Індію, виникла потужна загроза торговим відносинам Єгипту з Індією з боку Португалії. Султан почав османсько-португальську війну, відправивши з єгипетського Суеца під командуванням Хадима Сулеймана-паші в Індійський океан велику османську ескадру з метою витіснення португальців з Індії[3]. В Індії османи невдало взяли в облогу португальську фортецю Діу і були змушені повернутися назад, але в ході експедиції було захоплено Аден і поширено владу Османської імперії на Ємен. Розвиток флоту було припинено через війну, що почалася проти Ірану. За наказом султана, Сулейман-паша залишив Єгипет і відправився в похід в Персію. 26 лютого 1535 року на посаду бейлербея Єгипту був призначений Хюсрев-паша[1] . Після повернення з походу в 1535 році Сулейман-паша був призначений бейлербеем Анатолії.

У 1539 році Хадим Сулейман-паша покликаний в столицю і призначений візиром дивана. У квітні 1541 року, після зняття з посади Лютфі-паші, Султан Сулейман призначає Сулеймана-пашу великим візиром.

У 1544 році між Сулейман-пашою і Хюсрев-пашею відбулася перепалка на раді дивана на очах у султана. Справа дійшла до бійки, в результаті обидва паші були зняті зі своїх посад. Хюсрев-паша оголосив голодування і через 17 днів помер[4]. Хадим Сулейман-паша був висланий в Малкару[1].

СмертьРедагувати

Хадим Сулейман-паша помер у вересні 1547 в віці 80 років в Малкарі[5].

КіновтіленняРедагувати

У турецькому телесеріалі "Чудовий вік" роль Сулеймана-паші виконав Ібрагім Раджі Оксюз.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Aslan, Adnan. Yaşamları ve Yapıtlarıyla Osmanlılar Ansiklopedisi. Süleyman Paşa (Hadım). — İstanbul:Yapı Kredi Kültür Sanat Yayıncılık A.Ş, 1999. — Т. 2. — С. 567—668. — ISBN 975-08-0072-9.
  2. Mehmed Süreyya (haz. Nuri Akbayar). Sicill-i Osmani. — İstanbul : Tarih Vakfı Yurt Yayınları, 1996. — Т. 1II. — С. 78—79. — ISBN 975-333-0383.
  3. А. М. Хазанов. БОРЬБА МЕЖДУ ПОРТУГАЛИЕЙ И ОСМАНСКОЙ ИМПЕРИЕЙ ЗА ИНДИЙСКИЙ ОКЕАН (XVI век). | Статьи. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 9 липня 2021. 
  4. Türkiye'de Açlık Grevinden Ölen İlk Kişi Kanuni'nin Veziri Hüsrev Paşa'dır, Hürriyet Gazetesi, 14 Ekim 2006. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 9 липня 2021. 
  5. Ana Britannica. Hadim Süleyman Paşa Maddesi.