Хабаровський район
Хаба́ровський район (рос. Хабаровский район) — район у складі Хабаровського краю Російської Федерації.
Хабаровський район | |||
---|---|---|---|
рос. Хабаровский район | |||
| |||
Основні дані | |||
Суб'єкт Російської Федерації: | Хабаровський край | ||
Утворений: | 1937 року | ||
Населення (2019): | 92039 осіб | ||
Площа: | 30013,77 км² | ||
Густота населення: | 3,07 осіб/км² | ||
Населені пункти та поселення | |||
Адміністративний центр: | місто Хабаровськ | ||
Кількість міських поселень: | 1 | ||
Кількість сільських поселень: | 26 | ||
Міських населених пунктів: | 1 | ||
Сільських населених пунктів: | 69 | ||
Влада | |||
Вебсторінка: | https://khabrayon.khabkrai.ru/ |
Адміністративний центр — місто Хабаровськ, яке до складу району не входить, а утворює окремий Хабаровський міський округ.
Географія
ред.Хабаровський район розташований в південно-західній частині Хабаровського краю. На південному заході межує з КНР. Складається з двох окремих частин, розділених територією Амурського району і річкою Амур. Південна (правобережна) частина розташована навколо міста Хабаровськ, а північна (лівобережна) — по лівому березі річки Амур, в басейні річки Тунгуски та її приток. Межує з такими районами Хабаровського краю: з Солнечним і Верхньобуреїнським на півночі і північному заході, з Амурським в центрі, з районом імені Лазо на півдні, з Нанайським — на сході. На заході межує з Єврейською автономною областю.
Основні річки — Амур, Уссурі і Амурська протока, Сита, Обор, Тунгуска, Кур, Урмі та інші.
Історія
ред.Район був утворений 31 травня 1937 року в складі Далекосхідного краю, з 20 жовтня 1938 року — в складі Хабаровського краю.
Населення
ред.Населення — 92039 осіб (2019[1]; 85404 в 2010[2], 90179 у 2002[3]).
Адміністративний поділ
ред.Район адміністративно поділяється на 1 міське поселення та 26 сільських поселень:
Найбільші населені пункти
ред.№ | Місто | Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
---|---|---|---|
1 | Князе-Волконське | 9206 | 9155 |
2 | Некрасовка | 9435 | 8883 |
3 | Корфовський | 5823 | 5733 |
4 | Тополево | 4241 | 4384 |
5 | Заозерне | 2730 | 3931 |
6 | Восточне | 3745 | 3700 |
7 | Тайожне | 4115 | 3362 |
8 | Матвієвка | 2567 | 2974 |
9 | Ільїнка | 2738 | 2729 |
10 | Рокитне | 2343 | 2348 |
11 | Калинка | 2756 | 2216 |
12 | Красноріченське | 2391 | 2165 |
13 | Анастасьєвка | 2036 | 2154 |
14 | Дружба | 2106 | 1946 |
15 | Вятське | 1617 | 1886 |
16 | Сергієвка | 1897 | 1829 |
17 | Сосновка | 2379 | 1795 |
18 | Гаровка-2 | 2166 | 1795 |
19 | Осинова Річка | 1837 | 1751 |
20 | Бичиха | 2885 | 1603 |
21 | Галкино | 1326 | 1599 |
22 | Мирне | 1645 | 1574 |
23 | Чорна Річка | 1406 | 1382 |
24 | Гаровка-1 | 1261 | 1302 |
Господарство
ред.- М'ясне та молочне тваринництво
- Птахівництво
- Заготівля кормів
- Рослинництво (вирощування овочів, коренеплодів та фруктів)
- Видобуток та переробка корисних копалин (видобуток граніту на Корфовському кам'яному кар'єрі, видобуток торфу в долині річки Сита, гідронамив річкового піску в руслі Амуру)
- Переробка лісу
- Виробництво будівельних матеріалів
- Виробництво продуктів харчування
- Бджільництво
- Риболовля та риборозведення
Примітки
ред.- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность и размещение населения Хабаровского края — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Чисельність населення за національністю в Хабаровському краї — проєкт «Lingvarium» (рос.)