Фіскальна політика

Фіска́льна полі́тика — це регулювання доходів і витрат держави. Заходи фіскальної політики визначаються поставленою метою (боротьба з інфляцією, згладжування циклічних коливань економіки, зниження рівня безробіття). Держава регулює сукупний попит і реальний національний дохід за допомогою державних витрат, трансферних виплат і оподатковування.

Фіскальна політика

Зміст фінансової політики уряду: цілі та інструменти. Податкова система: види податків, принципи оподаткування, суб’єкти та об’єкти оподаткування. ПЛАН:

• Поняття фіскальної політики.
• Стимулююча та стримуюча фіскальна політика.
• Податкова ставка. Принципи оподаткування.
• Державний бюджет. Дефіцит і профіцит державного бюджету.

Поняття фіскальної політики. Нейтральна, стимулююча та стримуюча фіскальна політика

Фіскальна або податково-бюджетна політика — це один з інструментів державного втручання в економіку з метою подолання економічного спаду. Вона передбачає стягнення державних податків з усіх суб’єктів економіки, котрі мають будь-який дохід.

Три основних види фіскальної політики є:

• Нейтральна фіскальна політика зазвичай проводиться, коли економіка знаходиться в рівновазі. Державні витрати повністю фінансуються за рахунком податкових надходжень і в цілому результат бюджету має нейтральний вплив на рівні економічної активності.

• Стимулююча фіскальна політика охоплює державні витрати, що перевищують податкові надходження, і, як правило, проводиться в період економічного спаду. Вона також відома як рефляційна фіскальна політика. AD<AS: Для подолання рецесійного розриву збільшують сукупний попит (AD↑), щоб AD=AS. Збільшення AD↑ => (C↑+T↓) → дефіцит бюджету — це стимулююча фіскальна політика. (Т — державні податки, С — державні видатки, AS — сукупна пропозиція)

• Стримуюча фіскальна політика проводиться тоді,коли державні витрати нижче податкових надходжень, і, як правило, проводиться для погашення державного боргу. AD>AS (інфляційні очікування, ажіотажний попит) → «перегріта економіка». AD>AS — треба зменшити сукупний попит (AD↓) → (С↓+Т↑) → профіцит бюджету — це стримуюча фіскальна політика (рестрикційна).

Зміна сукупного попиту повинна визначатися за умови визначеного мультиплікатора.

Податки і державний бюджет. Бюджетний дефіцит. Державний борг

Податки — це обов’язкові платежі, які держава стягує з окремих осіб, установ, організацій, у центральний або місцевий бюджет.

Пропорційне оподаткування:

• Податкова ставка незмінна, не залежить від рівня доходу.
• Виникає зацікавленість у зростанні доходів.
• Збільшується соціальна несправедливість.

Прогресивне оподаткування:

• Податкова ставка збільшується зі зростанням доходів.
• Обмежуються зростання та перерозподіл доходів.
• З’являються можливості для приховування доходів.

Особистий прибутковий податок:
Платники податків: наймані працівники і власники підприємств. Державний бюджет. Дефіцит і профіцит державного бюджету. Фінансування дефіциту та використання профіциту. Проблеми, критика, ускладнення фіскальної політики Державний бюджет — це головний фінансовий документ держави, що складається з дохідної та видаткової частини. Доходи:

• Податки з громадян (18%)
• Податки з підприємств (18%)
• Податок на додану вартість (20%)
• Акциз
• Податок на землю (3%)
• Місцеві податки та збори (0,5%)
• Неподаткові надходження (25%)
• Доходи від операцій з капіталом
• Цільові фонди.

Видатки:

• Обслуговування зовнішнього та внутрішнього боргу
• Оборона, громадський порядок, безпека та суди
• Економічна діяльність (інвестиції державних підприємств)
• Соціальний захист
• Охорона здоров’я
• Освіта
• ЖКГ

Дефіцит — це перевищення видатків над надходженнями. Якщо дефіцит > 7% — це дефолт. Циклічний дефіцит виникає в період спаду або економічної кризи. Профіцит частіше виникає на класичному відрізку AS, або ближче до нього.
Шляхи фінансування дефіциту:

• Отримання позики або у власних громадян, з-за кордону. Тому виникає державний або іноземний борг, який потрібно обслуговувати.
• Випуск облігацій.
• Емісія грошей та їх інвестування у державні підприємства, котрі випускають високоліквідну продукцію. В процесі виробництва створюється нова вартість, частина якої іде на покриття дефіциту бюджету.

Використання профіциту — погашення боргових зобов’язань.
Проблеми, критика, ускладнення:
Є велика різниця між фіскальною політикою на папері та фіскальною політикою на практиці.

• Проблема часу (час між початком спаду або інфляції і тим моментом, коли усвідомлюють, що це насправді відбулося називають час розпізнавання, тому важливо здійснювати економічний прогноз).
• Адміністративний лад — це механізм демократії, що працює надзвичайно повільно, а отже час втрачається.

Політичні проблеми:

• Мета політиків — це необов’язково діяльність в інтересах національної економіки, а прагнення до переобрання.
• Політичний діловий цикл може базуватися на популістських заходах, щоб отримати максимальну підтримку виборців. Такі рішення дестабілізують економіку.
• Ефект витіснення вказує на те, що стримуюча фіскальна політика (емісія) підвищує і% і зменшує ID, що послабляє або взагалі ліквідує стимули фіскальної політики для виробників.
• Теорема еквівалентності Рікардо: фінансування дефіциту через отримання позик має такий самий обмежувальний вплив на ВВП, як і фінансування його через зростання податків. Бюджетний дефіцит — це державні від’ємні заощадження, що своєю чергою спричиняють зростання приватних заощаджень.

Державний бюджет

А (податки)	П (видатки)
Податки є основною статтею Податкова ставка: пропорційна, прогресивна, регресивна	Види видатків: 1. Трансфертні платежі (ТП): держава платить, але сама не отримує нічого 2. Видатки на товари та послуги (проста купівля)
Типи податків: прямі податки, напр. податок на особисті доходи (13 %) непрямі податки: акцизи (напр. ПДВ), фіскальні монополії: виключне право держави на випуск державних товарів на сіль, спирт, мито на імпортовані товари: % або певна сума	Поділ видатків за сферами на: оборонні фінансовий розвиток нар. господарства соціальні виплата процентів утримання державного апарату
Якщо А > П: активний сальдо	А < П: дефіцит нац. бюджету; дефіцит на кілька % ВВП є необтяженим; дефіцит > 15 % є небезпечним

Посилання

• Податкова політика //Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю.н., проф. Л. К. Воронової. – 2-е вид., переробл. і доповн. – К.: Алерта, 2011– 558 с.
• [[https://web.archive.org/web/20161117140857/http://leksika.com.ua/18980828/ure/podatkova_politika Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА] //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
• Фіскалізм // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Ефективність фіскальної політики у державному регулюванні економіки [Архівовано 28 липня 2013 у Wayback Machine.]

Література

• Гетьман О. Гальма економічного зростання [Архівовано 22 лютого 2020 у Wayback Machine.] / Дзеркало тижня, 21 лютого 2020 р.

Див. також

• Бюджетний моніторинг