Фіскальна політика

регулювання доходів і витрат держави

Фіска́льна полі́тика — це регулювання доходів і витрат держави. Заходи фіскальної політики визначаються поставленою метою (боротьба з інфляцією, згладжування циклічних коливань економіки, зниження рівня безробіття). Держава регулює сукупний попит і реальний національний дохід за допомогою державних витрат, трансферних виплат і оподатковування.

Фіскальна політика ред.

Зміст фінансової політики уряду: цілі та інструменти. Податкова система: види податків, принципи оподаткування, суб’єкти та об’єкти оподаткування. ПЛАН:

  • Поняття фіскальної політики.
  • Стимулююча та стримуюча фіскальна політика.
  • Податкова ставка. Принципи оподаткування.
  • Державний бюджет. Дефіцит і профіцит державного бюджету.

Поняття фіскальної політики. Нейтральна, стимулююча та стримуюча фіскальна політика ред.

Фіскальна або податково-бюджетна політика — це один з інструментів державного втручання в економіку з метою подолання економічного спаду. Вона передбачає стягнення державних податків з усіх суб’єктів економіки, котрі мають будь-який дохід.

Три основних види фіскальної політики є:

  • Нейтральна фіскальна політика зазвичай проводиться, коли економіка знаходиться в рівновазі. Державні витрати повністю фінансуються за рахунком податкових надходжень і в цілому результат бюджету має нейтральний вплив на рівні економічної активності.
  • Стимулююча фіскальна політика охоплює державні витрати, що перевищують податкові надходження, і, як правило, проводиться в період економічного спаду. Вона також відома як рефляційна фіскальна політика. AD<AS: Для подолання рецесійного розриву збільшують сукупний попит (AD↑), щоб AD=AS. Збільшення AD↑ => (C↑+T↓) → дефіцит бюджету — це стимулююча фіскальна політика. (Т — державні податки, С — державні видатки, AS — сукупна пропозиція)
  • Стримуюча фіскальна політика проводиться тоді,коли державні витрати нижче податкових надходжень, і, як правило, проводиться для погашення державного боргу. AD>AS (інфляційні очікування, ажіотажний попит) → «перегріта економіка». AD>AS — треба зменшити сукупний попит (AD↓) → (С↓+Т↑) → профіцит бюджету — це стримуюча фіскальна політика (рестрикційна).

Зміна сукупного попиту повинна визначатися за умови визначеного мультиплікатора.

Податки і державний бюджет. Бюджетний дефіцит. Державний борг ред.

Податки — це обов’язкові платежі, які держава стягує з окремих осіб, установ, організацій, у центральний або місцевий бюджет.

Пропорційне оподаткування:

  • Податкова ставка незмінна, не залежить від рівня доходу.
  • Виникає зацікавленість у зростанні доходів.
  • Збільшується соціальна несправедливість.

Прогресивне оподаткування:

  • Податкова ставка збільшується зі зростанням доходів.
  • Обмежуються зростання та перерозподіл доходів.
  • З’являються можливості для приховування доходів.

Особистий прибутковий податок:
Платники податків: наймані працівники і власники підприємств. Державний бюджет. Дефіцит і профіцит державного бюджету. Фінансування дефіциту та використання профіциту. Проблеми, критика, ускладнення фіскальної політики Державний бюджет — це головний фінансовий документ держави, що складається з дохідної та видаткової частини. Доходи:

  • Податки з громадян (18%)
  • Податки з підприємств (18%)
  • Податок на додану вартість (20%)
  • Акциз
  • Податок на землю (3%)
  • Місцеві податки та збори (0,5%)
  • Неподаткові надходження (25%)
  • Доходи від операцій з капіталом
  • Цільові фонди.

Видатки:

  • Обслуговування зовнішнього та внутрішнього боргу
  • Оборона, громадський порядок, безпека та суди
  • Економічна діяльність (інвестиції державних підприємств)
  • Соціальний захист
  • Охорона здоров’я
  • Освіта
  • ЖКГ

Дефіцит — це перевищення видатків над надходженнями. Якщо дефіцит > 7% — це дефолт. Циклічний дефіцит виникає в період спаду або економічної кризи. Профіцит частіше виникає на класичному відрізку AS, або ближче до нього.
Шляхи фінансування дефіциту:

  • Отримання позики або у власних громадян, з-за кордону. Тому виникає державний або іноземний борг, який потрібно обслуговувати.
  • Випуск облігацій.
  • Емісія грошей та їх інвестування у державні підприємства, котрі випускають високоліквідну продукцію. В процесі виробництва створюється нова вартість, частина якої іде на покриття дефіциту бюджету.

Використання профіциту — погашення боргових зобов’язань.
Проблеми, критика, ускладнення:
Є велика різниця між фіскальною політикою на папері та фіскальною політикою на практиці.

  • Проблема часу (час між початком спаду або інфляції і тим моментом, коли усвідомлюють, що це насправді відбулося називають час розпізнавання, тому важливо здійснювати економічний прогноз).
  • Адміністративний лад — це механізм демократії, що працює надзвичайно повільно, а отже час втрачається.

Політичні проблеми:

  • Мета політиків — це необов’язково діяльність в інтересах національної економіки, а прагнення до переобрання.
  • Політичний діловий цикл може базуватися на популістських заходах, щоб отримати максимальну підтримку виборців. Такі рішення дестабілізують економіку.
  • Ефект витіснення вказує на те, що стримуюча фіскальна політика (емісія) підвищує і% і зменшує ID, що послабляє або взагалі ліквідує стимули фіскальної політики для виробників.
  • Теорема еквівалентності Рікардо: фінансування дефіциту через отримання позик має такий самий обмежувальний вплив на ВВП, як і фінансування його через зростання податків. Бюджетний дефіцит — це державні від’ємні заощадження, що своєю чергою спричиняють зростання приватних заощаджень.

Державний бюджет ред.

Докладніше: Державний бюджет
А (податки) П (видатки)

Види видатків:

1. Трансфертні платежі (ТП): держава платить, але сама не отримує нічого
2. Видатки на товари та послуги (проста купівля)

Типи податків:

  • прямі податки, напр. податок на особисті доходи (13 %)
  • непрямі податки:
    • акцизи (напр. ПДВ),
    • фіскальні монополії: виключне право держави на випуск державних товарів на сіль, спирт,
    • мито на імпортовані товари: % або певна сума

Поділ видатків за сферами на:

  • оборонні
  • фінансовий розвиток нар. господарства
  • соціальні
  • виплата процентів
  • утримання державного апарату


Якщо А > П: активний сальдо

А < П: дефіцит нац. бюджету;
дефіцит на кілька % ВВП є необтяженим;
дефіцит > 15 % є небезпечним

Посилання ред.

Література ред.

Див. також ред.